Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №214/3928/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3928/26

1-кп/214/895/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у м. Кривому Розі кримінальне провадження за №12026046750000093 від 02.04.2026 щодо :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

30.06.2025 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн.;

02.07.2025 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, зміненим в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2025 року, за ч.2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань, призначених за оскаржуваним вироком, та покаранням за вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.06.2025р. за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., призначено остаточне покарання в виді штрафу у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 2550 грн.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 18.03.2026 приблизно о 21:30 години, знаходився у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де між ним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник конфлікт, в ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 у ОСОБА_3 виник намір, спрямований на завдання фізичного болю останньому.

В ході чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно спочатку наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар правої ногою в область його носа, після чого як потерпілий перебував на землі, ОСОБА_3 , взявши до правої руки предмет, зовні схожий на палицю, та наніс нею два удари по потилиці останньому, після чого наніс ще один удар кулаком правої руки в область щелепи з правої сторони голови тим самим умисно завдавши побоїв, які завдали потерпілому ОСОБА_4 фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.1 ст.126 КК України, за ознаками: умисного завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, який складений прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_5 надійшов до суду із заявою обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника – адвоката ОСОБА_6 . Зі змісту заяви слідує, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Також, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 , кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

У відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частинами 1 та 2 ст.382 КПК України визначено, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта, щодо вчинення кримінального проступку невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок, який повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду, та в якому за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст.85, 86 КК України, є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.126 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується нейтрально, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, раніше судимий.

У зв`язку з несплатою штрафів за попередніми вироками суд приходить до висновку про неможливість призначення іншого покарання, окрім, як громадські роботи за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, в межах, передбачених санкцією статті.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, у виді громадських робіт, передбаченими санкцією статті.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.69 КК України, судом не встановлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання судом не встановлено.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Документально підтверджені, судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1