Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №202/191/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 23 квітня 2026 р.

Справа: №202/191/26

Суддя: Бєсєда Г. В.

Справа № 202/191/26

Провадження № 2/202/2312/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 квітня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Міщенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 18.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1335256358319, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором, який надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок. 18.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №18102024, у відповідності до якого ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» відступило, а ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимагати повернення коштів за кредитним договором № 1335256358319 від 18.12.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «Діджи фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 10 329,48 грн, із яких: 2 932,50 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 396,98 грн - заборгованість за відсотками. Таким чином, ТОВ «Діджи фінанс» просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 10 329,48 грн, та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, у якій проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 18.12.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1335256358319.

Згідно з умовами Кредитного договору, сторони погодили: кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1.); кредитодавець надає Позичальнику кошти за Договором в сумі 3 000,00 грн одразу після укладення Договору, які мають бути повернені до 16.04.2024 р. (п. 1.3.); мета отримання кредиту: споживчі цілі (п.1.5.); дата видачі кредиту.

Таким чином, ОСОБА_1 уклав Кредитний договір №1335256358319 від 18.12.2023 року із ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 000,00 грн.

18.10.2024р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №18102024. Відповідно до Договору факторингу 18.10.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1335256358319 від 18.12.2023 року.

Згідно Договору факторингу сума заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» складає 10 329,48 грн, з яких: 2 932,50 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 396,98 грн - заборгованість за відсотками.

Позивачем, який набув права грошової вимоги було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги на останню відому адресу реєстрації Відповідача від 15.08.2025 року.

Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку щодо повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи, приймаючи до уваги те, що відповідачем були порушені умови користування кредитними коштами, а саме не виконані зобов`язання стосовно повернення суми кредиту і сплати процентів за користування ним, а позивач на законних підставах набув право вимоги до відповідача за відповідним кредитним договором, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1335256358319 від 18.12.2023 року в сумі 10 329,48 грн, із яких: 2 932,50 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 396,98 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представником позивача з метою документального підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № № 42649746 від 01.01.2025 року; додаткову угоду № 1335256358319 до договору про надання правничої допомоги № № 42649746; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025 року на суму 6 000,00 грн.

Суд вважає зазначену справу такою що є невеликої складності тому що вона є типовою з усталеною судовою практикою. В справі заявлено одного позивача та відповідача. Справа розглянута в спрощеному провадженні без участі сторін.

Проаналізувавши обсяг наданих послуг, а також беручи до уваги невелику складність справи, яка є типовою, обсяг виконаної роботи адвокатом, дійшов висновку, що заявлений гонорар не відповідає принципу розумності, співмірності та пропорційності, враховуючи невелику складність справи, типовість заявлених позовних вимог , що не потребує великої кількості часу для складання позовної заяви, справа розглядалась в спрощеному провадженні без участі представника позивача, а тому гонорар в 6 000,00 грн не є обґрунтованим та не відповідає принципу розумності та співмірності.

Тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, з урахуванням викладених обставин, суд вважає суму в розмірі 3 000,00 гривень співмірним відшкодуванням за надану правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.04.2026, є дата складення повного судового рішення 24.04.2026.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюра, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 1335256358319 від 18.12.2023 року в сумі 10 329,48 грн, із яких: 2 932,50 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 396,98 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюра, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 24.04.2026.

Суддя Г.В. Бєсєда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua