Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №202/7835/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7835/25

Провадження № 2/202/853/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпрау складі

головуючого судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виключення запису чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини та встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про виключення запису чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини та встановлення факту батьківства, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з квітня 2023 року вона, перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_2 , почала проживати з ОСОБА_6 . У вересні 2024 року, позивачка завагітніла, після чого, прийнято спільне рішення одружитися. 05.05.2025 року її шлюб було розірвано та у квітні ОСОБА_6 звернувся з позовом про розірвання свого шлюбу. 31.05.2025 року ОСОБА_6 перестав виходити на зв`язок. 17.06.2025 року, було проведено впізнання його трупа. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син ОСОБА_7 та відомості про батька в свідоцтві про народження записані, відповідно до ч.2 ст. 122 СК України, як дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу. Біологічний батько дитини - ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивачка не могла з відповідачем (колишнім чоловіком) подати відповідну заяву про невизнання батьківства, адже біологічний батько дитини помер до її народження та не міг би написати заяву про визнання батьківства. У зв`язку із чим за її заявою проведено генетичне дослідження та висновком експерта встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_6 дійсно є біологічним батько дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%, у зв`язку із чим позивачка вимушена звернутися до суду із позовом про виключення запису про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини та встановлення факту батьківства.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 30.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 21.11.2025 до участі у справі залучено у якості співвідповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 02.02.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачка не з`явилася, її представник – адвокат Бардаченко Д.В. надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву у якій позовні вимоги в частині виключення запису його як батька дитини з актового запису про народження дитини визнав в повному обсязі, оскільки він дійсно не є батьком дитини та не знав про те, що його записано батьком дитини. Просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 , а в подальшому її представник ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку надали до суду заяви, в якій позовні вимоги визнали, просили про розгляд справи без їх участі.

Інші відповідачі, будучі повідомленими про час та місце розгляду справи, до суду не з`явились.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 17.04.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 17.04.2013 року.

З січня 2023 року подружжя перестало жити разом та вести спільне господарство.

05.05.2025 року, шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується рішенням Індустріального районного суду від 02.04.2025 року по справі № 202/2046/25, яке набрало законної сили 05.05.2025 року.

У вересні 2024 року позивачка завагітніла, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста від 07.03.2025 року та відомостями з обмінної картки пологового будинку № 1302 ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 23.06.2025 року, відомості про батька якого записані відповідно до ч.2 ст. 122 СК України, що підтверджується повним витягом з ДРАЦСГ від 13.08.2025 року.

Згідно із ч.2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя та актовий запис про батька дитини здійснюється відповідно до статті 133 СК України,

Відповідно до ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Таким чином батьком дитини записано ОСОБА_2 .

Однак, після припинення фактичних шлюбних відносин із ОСОБА_9 , позивачка перебувала у стосунках з ОСОБА_6 .

З 16.09.2022 року, ОСОБА_6 перебував в лавах Збройних сил України, що підтверджується довідкою № 1484 від 31.03.2025 року.

Після того, як позивачка дізналася про вагітність, вона переїхала проживати до матері ОСОБА_6 в селище Турбів, Віницької області.

В той же час, ще перебуваючи в іншому шлюбі, у квітні ОСОБА_6 звернувся з позовом про розірвання шлюбу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2025 року по справі № 127/10645/25 шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було розірвано. Рішення набрало законної сили 16.09.2025.

31.05.2025 року, ОСОБА_6 перестав виходити на зв`язок.

17.06.2025 року, було проведено впізнання трупа за участі позивачки та брата ОСОБА_6 , що підтверджується постановою про встановлення особи трупу від 17.06.2025 року.

Зважаючи, що біологічним батьком сина є ОСОБА_6 , однак записаний колишній чоловік ОСОБА_1 , 21.07.2025 року нею було ініційовано експертне дослідження з приводу генетичного встановлення факту батьківства загиблого ОСОБА_6 у відношенні дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта № 272-МГ встановлено, що законам успадкування в генотипі дитини присутні тільки такі алелі, які виявляються у біологічної матері та біологічного батька. Молекулярно-генетичним аналізом встановлено: у дитини серед досліджених локусів не виявлено алелів умовно батьківського (нематеринського) походження, які б не виявились у припустимого батька. Вірогідність того, що ОСОБА_6 дійсно є біологічним батько дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.

Таким чином встановлено, що загиблий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказаний експертний висновок відповідачами не спростовувався належними та допустимими доказами, з клопотанням про проведення нової, повторної або додаткової експертизи, відповідачі до суду не зверталися.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року).

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позивачкою факту біологічного батьківства ОСОБА_6 щодо дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч.1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ч.3 ст. 122 СК України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Біологічний батько дитини - ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 23.06.2025 року, у зв`язку із чим позивачка з колишнім чоловіком ОСОБА_2 не могла подати відповідну заяву про невизнання батьківства, адже біологічний батько дитини помер до її народження та не міг написати заяву про визнання батьківства.

Відповідно до ч.1-2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч.1-2 ст.138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Біологічний батько дитини - ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до народження дитини, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 23.06.2025 року, за життя не встиг написати заяву про визнання батьківства й відповідно наразі подати заяву про своє батьківство не може.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про внесення змін до актового запису про народження дитини суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання. Дитина має бути зареєстрована відразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно із частиною п`ятою статті 148 СК України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.

При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.

Відповідно до ч.1 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до а.2 п.2.8. Розділу II «внесення змін до актових записів цивільного стану» Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (далі за текстом - Правил): якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 Сімейного кодексу України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька.

Відповідно до п. 2.13.1 Розділу II» внесення змін до актових записів цивільного стану» Правил: підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу ІІ Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Зважаючи викладене, доцільним є змінення відомостей про батька дитини, його прізвища та по батькові.

Керуючись ст.ст. 258-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виключити з актового запису № 40 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису № 40 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

в графі «Прізвище дитини» змінити з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 »;

в графі «По батькові дитини» змінити з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 »;

в графі «Відомості про батька» зазначити - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Інші відомості залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення буде складено 24 квітня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін