Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №212/2888/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/2888/26

2/212/3572/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Терещук М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача без самостійних вимог: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

встановив таке.

До суду звернулась позивачка ОСОБА_1 . Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання сторони та/або їх представники не з`явилися.

Позивачка та третя особа при зверненні до суду із позовом клопотали про розгляд справи за їх відсутності.

Від відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, де він зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Під час звернення до суду із позовом позивачка також заявила клопотання про витребування документів від відповідача. Враховуючи обставину визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне залишити це клопотання без розгляду.

Оскільки всі учасники справи не з`явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України, скористався своїм правом відкласти складення повного рішення.

Позиції сторін.

Позивачка заявила про стягнення з відповідача аліментів на її користь у розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на її утримання, строком до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Позов обґрунтувала таким. Третя особа ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Однак сім`я розпалась, і після розірвання шлюбу батьків позивачка залишилась проживати разом з матір`ю, на утриманні якої і перебувала. З відповідача рішенням суду було стягнуто аліменти на утримання позивачки до досягнення нею повноліття. 15 лютого 2026 року позивачка стала повнолітньою, продовжує навчання у Криворізькому фаховому коледжі торгівлі та ресторанно-готельного бізнесу на 1 курсі денної форми навчання, за кошти державного бюджету; строк закінчення навчання – 31 січня 2028 року. Стипендію позивачка не отримує. Зазначає, що нині її утримує матір, яка працює медсестрою в лікарні і має мінімальні заробітки, в зв`язку з чим її доходів не вистачає на те, аби в повній мірі забезпечувати позивачку під час її навчання. Відповідач знає, що донька після закінчення школи продовжує навчання і терпить матеріальну скруту, але матеріальної допомоги не надає.

Відповідач не заперечив проти обставин, зазначених позивачем у позові.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, у цій справі, не зважаючи на визнання позову відповідачем, суд має перевірити, чи таке визнання не суперечить закону, чи воно не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Матеріали, досліджені судом (докази, надані позивачем). Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 7).

В матеріалах справи наявна також довідка № 199 від 26.02.2026 року Криворізького фахового коледжу торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу (а. с. 6), згідно з якою ОСОБА_1 є студенткою закладу фахової передвищої освіти – Криворізького фахового коледжу торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу, денної форми здобуття освіти 1 курсу на основі повної загальної середньої освіти, спеціальність: харчові технології. Наказом № 97-с від 14.08.2025 року зарахована на бюджетну форму навчання, за підсумками навчання стипендію не отримує. Термін навчання – з 01.09.2025 до 31.01.2028 року.

Згідно з Довідкою № 21 щодо складу осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка зареєстрована разом з матір`ю за вказаною адресою (а. с. 11).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_3 , її дохід за 2025 рік становить 250 366,31 гривень (а. с. 15).

Зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з принципом 7 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки; суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.

Суд дійшов висновку про те, що, оскільки нормою ст. 199 Сімейного кодексу України регулюється право повнолітньої дитини на утримання з боку батьків у зв`язку з продовженням навчання до досягнення 23 років дитиною або до припинення навчання (якщо ця обставина настала раніше), то принцип забезпечення найкращих інтересів дитини розповсюджується на такі відносини.

Отже, у цій справі суд керується принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, що має під собою обов`язок, серед інших, державних органів вчиняти дії та приймати рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Цей принцип також розповсюджується на дітей, які досягли повноліття, але продовжують навчання і не можуть, у зв`язку з цим, повноцінно себе забезпечувати та утримувати. Водночас право на навчання та освіту – гарантоване.

Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував щодо фактичних обставин, зазначених позивачкою.

Враховуючи зазначене, виходячи з принципів розумності та справедливості, з урахуванням того, що ОСОБА_1 є студенткою денної форми навчання та термін навчання становить до січня 2028 року, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від його доходу щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років, що, на думку суду, буде відповідати найкращим інтересам позивачки, як дитини, яка продовжує навчання.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, якого звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в дохід держави слід стягнути з відповідача.

Водночас, відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, тому у відповідності зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути 50 відсотків судового збору, що становить 665,60 грн.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 182, 199 , 200 СК України, статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263, 264, 265, 279, 430 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача без самостійних вимог: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 березня 2026 року строком до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Судові витрати у розмірі 665,60 гривень компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 24 квітня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець