Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №173/965/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/965/26

Номер провадження3/173/369/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

23 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869954, 25.03.2026 о 01:00 ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав, внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров`ю.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869954 від 25.03.2026, 25.03.2026 о 01:00 год. в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав, внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров`ю.

Так, на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт поліцейського, письмові пояснення ОСОБА_3 , надані поліцейському.

Даючи аналіз зазначеним доказам, суд виходить з наступного.

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 цього ж Закону).

Згідно Методичних рекомендацій «Запобігання та протидія насильству», проявами психологічного насильства є: ігнорування почуттів особи; образа переконань, що мають цінність для особи, її віросповідання, національної, расової приналежності або походження, соціального статусу; переслідування, залякування; погрози вбити чи скалічити (у тому числі дітей); підбурювання до самогубства; примус до протизаконних дій; погрози відібрати дітей; приниження особистості; постійна критика та насмішки; безпідставні звинувачення та формування почуття провини; обмеження у самореалізації, навчанні, роботі; обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування; примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами, тощо.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваності в часі інцидентів множинних видів насильства; системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus зіткнення, сутичка) зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.

Так, в матеріалах справи міститься рапорт працівника поліції, в якому він просить поставити на облік ВПЗ ОСОБА_4 , як особу, яка вчинила домашнє насилля в сім`ї відносно свого співмешканця ОСОБА_2 .

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_4 , 24.03.2026 вона розпивала спиртні напої зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 та між ними виникла сварка, у ході якої вона ображала свого співмешканця грубою нецензурною лайкою.

Крім того, встановлено, що у провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває інший адміністративний матеріал щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, пов`язаний із цією ж подією.

З огляду на зміст долучених до матеріалів справи документів, суд доходить висновку, що письмові докази, зокрема пояснення ОСОБА_4 та рапорт працівника поліції щодо неї, фактично стосуються іншого адміністративного провадження та були долучені до цієї справи помилково, у зв`язку з чим не можуть бути покладені в основу висновків суду.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Однак, встановлені обставини дозволяють дійти висновку, що між сторонами 25.03.2026 мав місце словесний конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин, під час якого обидві особи взаємно вживали нецензурну лексику та образи.

За відсутності доказів системності таких дій, наявності контролю чи підпорядкування, а також встановлення факту заподіяння або реальної загрози заподіяння шкоди психічному здоров`ю постраждалої особи, зазначені обставини не дають достатніх підстав для кваліфікації події як домашнього насильства у розумінні чинного законодавства, а свідчать про взаємний побутовий конфлікт.

Водночас, згідно з вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство передбачає систематичне вчинення дій фізичного, психологічного або іншого характеру, що спричиняють шкоду фізичному або психічному здоров`ю постраждалої особи.

Сам по собі факт виникнення словесного конфлікту між сторонами на тлі вживання алкогольних напоїв не свідчить про вчинення домашнього насильства у розумінні чинного законодавства.

Таким чином, суддя, відповідно до норм ст. 250 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки дії, які йому інкриміновані, не містять ознак та проявів домашнього насильства у формі психологічного насильства в розумінні ч.1 ст.173-2 КУпАП, а є побутовим конфліктом на тлі вживання алкогольних напоїв, під час якого його учасники висловлювали взаємні образи та порожні погрози.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП).

Керуючись ч. 1 ст. 173-2 ст.ст. 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.

Суддя Є.В. Челюбєєв