Вирок від 23 квітня 2026 р. у справі №199/4844/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/4844/26

(1-кп/199/746/26)

В И Р О К

іменем України

24 квітня 2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючий – суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026042220000336, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з вищою освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, не має зареєстрованого місця проживання, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 1992 року № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, у невстановлені під час досудового розслідування - день, час і місці, але не пізніше 19 березня 2026 року та при невстановлених обставинах, незаконно придбав:

-гладкоствольний пістолет, калібру 9 мм Р.А., переробки саморобним способом, виробу, що не був вогнепальною зброєю - сигнального (стартового) пістолета «RETAY 84 FS», заводський номер видалений, калібру 9 мм Р.А. КпаІІ (виробництва компанії «АТАК arms ltd», Туреччина), що призначений для стрільби (подачі звукових сигналів) холостими (шумовими) патронами калібру 9 мм Р.А. КпаІІ, в конструкцію якого внесені зміни, а саме: частина штатного ствола з захисним елементом (заглушкою) змінена на саморобний фрагмент ствола з гладким нарізним каналом та речовиною чорного кольору заглушений газовідвідний отвір, який є вогнепальною зброєю;

-споряджений корпус ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який є вибуховим пристроєм;

-запал УЗРГМ промислового виготовлення, який є вибуховою речовиною.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, переніс у сумці світло зеленого кольору, одягнену через плече, незаконно придбані вищевказані вогнепальну зброю, вибуховий пристрій і вибухову речовину, без передбаченого законом дозволу, у гараж № 61 по вулиці Донецьке шосе, де почав їх зберігати, чим порушив вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 1992 року № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року та скоїв зберігання та носіння вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.

Далі, 19 березня 2026 року, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу та, маючи при собі в сумці світло-зеленого кольору одягнену через плече вищевказані вогнепальну зброю, вибуховий пристрій і вибухову речовину, сів в автотранспортний засіб марки «ВАЗ 2101» з державним номером НОМЕР_1 світлого кольору, водієм якого був його знайомий на ім`я ОСОБА_7 та поїхав із ним по місту Дніпро.

В подальшому, в той же день, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 11 год. 25 хв., вищевказаний автотранспортний засіб був зупинений співробітниками патрульної поліції у м. Дніпро по вул. Передовій, біля будинку № 796.

Далі, 19 березня 2026 року співробітниками патрульної поліції після перевірки документів осіб, які знаходились у зупиненому автотранспорті, у ОСОБА_4 було запитано, чи має він речі та речовини, які заборонені або обмежені на території України, на що ОСОБА_4 повідомив, що має.

Після чого, співробітниками патрульної поліції було здійснено виклик слідчо-оперативної групи за адресою: АДРЕСА_2 . В період часу з 11 год. 25 хв. до 12 год. 20 хв. старшим слідчим СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_8 в присутності двох понятих, за вказаною адресою, проведено огляд сумки світло-зеленого кольору, яка висіла на плечі ОСОБА_4 та була надана останнім на огляд.

При огляді даної сумки співробітниками поліції виявлено та вилучено:

- гладкоствольний пістолет, калібру 9 мм Р.А., переробки саморобним способом, виробу, що не був вогнепальною зброєю - сигнального (стартового) пістолета «RETAY 84 FS», заводський номер видалений, калібру 9 мм Р.А. КпаІІ (виробництва компанії «АТАК arms ltd», Туреччина), що призначений для стрільби (подачі звукових сигналів) холостими (шумовими) патронами калібру 9 мм Р.А. КпаІІ, в конструкцію якого внесені зміни, а саме: частина штатного ствола з захисним елементом (заглушкою) змінена на саморобний фрагмент ствола з гладким нарізним каналом та речовиною чорного кольору заглушений газовідвідний отвір, який є вогнепальною зброєю;

- споряджений корпус ручної, осколкової, оборонної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який є вибуховим пристроєм;

- запал УЗРГМ промислового виготовлення, який є вибуховою речовиною;

які ОСОБА_4 за вищевказаних обставин придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, визнав в повному обсязі та показав, що все відбувалося саме так, як вказано в обвинувальному акті. Не може пригадати день, коли він йшов в гараж та біля смітника побачив сумку, подивившись в яку побачив гранату та пістолет. Не може пояснити свій вчинок, але він забрав їх з собою та переніс в свій гараж. Там детальніше роздивися та «погуглив», що це таке. Зрозумів, що це зброя і вирішив порадитися зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_7 , що з нею робити далі. Той приїхав і вони спочатку поїхали відвезти його пасажирів та по шляху слідування їх зупинили патрульна поліція. На запитання поліцейських щодо заборонених до обігу речей, він повідомив, що має при собі зброю. Після цього пістолет і гранату в нього вилучили. Розуміє, що своїми діями вчинив злочин та у вчиненому розкаюється.

Оскільки ОСОБА_4 добровільно та усвідомлено (сумнівів щодо чого під час його опитування встановлено не було) повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ним злочину, правильно розуміє зміст цих обставин, судом, за згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Встановлені судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, тяжким, закінченим злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості спричинених наслідків, період часу, який пройшов з часу придбання обвинуваченим заборонених до вільного обігу речей і до їх вилучення співробітниками поліції, їх характеристика, відомості про особу обвинуваченого.

Останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках і лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

На обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, сторони не посилаються і такі обставини у межах висунутого обвинувачення судом не встановлені.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, судом не встановлені.

З огляду на зазначене, враховуючі вищевказані обставини вчинення кримінального правопорушення, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивну характеристику особи обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 раніше в межах цього провадження не обирався і клопотання про його застосування до набрання вироком законної сили не заявлялося.

На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у загальному розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Речові докази:

-три експериментально стріляні гільзи, чотири патрони із первинною упаковкою, пістолет, магазин, протяжка каналу ствола з первинною упаковкою, страйкбольна граната із первинною упаковкою, які зберігаються у ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області (порядковий номер 03552) – знищити;

-диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

24.04.2026