Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №481/1707/25 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1707/25

Провадж.№ 2/481/8/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

22.04.2026 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новий Буг, Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,

Установив :

24.11.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 , за яким позивач просив ухвалити судове рішення про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що судовим наказом Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2017 року стягнуто з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Постановою від 14.12.2017 року ВП №54948574 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з позивача здійснювалось відрахування із доходів, який отримує дохід у Бартівському психоневрологічному інтернаті у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача ОСОБА_5 у розмірі 50 % до виплати загальної суми боргу 3292, 46 грн, після чого продовжили утримання по 1/4 частині заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

30.01.2019 року позивач уклав шлюб із ОСОБА_6 з якою має трьох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, відповідно до судового наказу від 13 вересня 2022 року, справа № 576/1245/22, провадження № 2-н/576/217/22 Глухівського міськрайонного суду Сумської області з позивача стягнуто на користь ОСОБА_10 аліменти на

утримання двох неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_9 та сина

ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), до досягнення

дітьми повноліття, починаючи стягнення з 31 серпня 2022 року.

Увесь цей час позивач сплачував аліменти у повному обсязі. Однак на даний час у позивача обставини змінилися таким чином, що він не взмозі

сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаному розмірі оскільки: є військовослужбовцем з 2015 року. З початку повномаштабного вторгнення

в Україну став на захист інтересів держави є учасником бойових дій. З 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони

України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в різних населених пунктах

Харківської області, Донецької області, т.д. де отримував поранення різного

виду, контузії і т.д. На даний час відповідно до виписок із медичних карт, довідок позивач постійно знаходиться на лікуванні, за що сплачує великі кошти. Більша

частина яких йде тільки на лікування, не говорячи вже про купівлю харчів,

цивільного одягу та сплату комунальних послуг. При цьому позивач ще знаходиться на військовій службі, однак виконувати бойові задачі в повному обсязі не може, оскільки потребує постійного лікування. Військовим більшість всього необхідно купувати за свої кошти: бронь, карімати, окуляри, ремонт автомобіля і т.д., на що йде дуже багато коштів.

Отож, можна сказати, що військовослужбовець отримує гарну заробітну плату але суд повинен глянути не лише на законодавство та Сімейний кодекс, які говорять, що батько повинен забезпечувати дитину та її належний рівень, а на реалії того в яких умовах батько залишається на даний час. Чи може батько при таких умовах сам жити повноцінно щоб забезпечувати та допомагати дитині. Отже, позивач вважає, що все вище сказане, виходячи з того, в якому скрутному становищі він залишився, не дозволяє йому забезпечувати дитину в повному обсязі як було вирішено рішенням Новобузьким районний судом від 23.08.2017 року. З урахуванням викладеного, а також рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дитини вбачається, що позивач за рахунок власних коштів повністю самостійно утримує дитину, в той час як відповідачка використовує кошти дитини та свої власні кошти на особисті потреби, не виконує в повному обсязі свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини. Отже розмір аліментів має бути зменшений з метою забезпечення інтересів саме дитини, а не інших осіб. В той же час відповідачка є працездатною, може та отримує дохід від своєї роботи і також приймати участь в матеріальному забезпеченні дитини.

24.11.2025 року системою автоматичного документообігу суду позовні матеріали розподілено судді Уманській О.В.

Ухвалою від 27.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

05.12.2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено квитанцію про оплату судового збору.

Ухвалою суду від 09.12.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився повторно, при цьому до суду направляв заяви про розгляд справи без його участі, свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідачка не з`явилася повторно, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади. Правом подати відзив на позовну заву відповідачка не скористалась.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень, що містяться у частинах 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою ВР України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3?) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3?) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Стаття 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.12); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.10); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.10) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до судового наказу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повинен щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей – доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягування з 31 серпня 2022 року.

Крім того, відповідно до судового наказу Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повинен щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не більше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення донькою повноліття, починаючи стягування з 11 серпня 2018 року.

Позивач також, перебуваючи на службі в ЗСУ змушений самостійно купувати військову амуніцію, одяг, ремонтувати службові автомобілі, витрачати кошти на своє лікування, оскільки травми ним отриманні під ас захисту Батьківщини, а тому просить зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , які він сплачує на підставі судового наказу Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2017.

Процесуальним законодавством врегульовано скорочений порядок розгляду вимог, за відсутністю спору, про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, шляхом видачі особливої форми судового рішення – судового наказу (частина 1 статті 160, пункт 4 частини 1 статті 161 ЦПК України).

В такому разі обставини щодо матеріального і сімейного стану сторін судом не встановлюються, і обґрунтованість заявлених вимог стягувачем не перевіряється, внаслідок чого право боржника на оспорювання розміру аліментів, що з нього стягнуті за судовим наказом, у подальшому регулюється можливістю його звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів без застосування процедури скасування судового наказу за його же заявою (пункт 7 статті 170 ЦПК України).

Отже, стягнення з платника аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі частини з усіх видів заробітку, з урахуванням на його утриманні інших трьох дітей ( на момент винесення судового наказу двох), з порушенням встановленого процесуального порядку призвело не лише до збільшення загальної суми витрат платника, а і зміни його матеріального становища, оскільки при їх стягненні не було враховано сімейний та майновий стан позивача, тобто не враховані обставини, передбачені статтею 182 СК України щодо наявності у нього інших утриманців, його стану здоров`я та наявності обставин, передбачених статтею 166 СК України.

За правилами ст.191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що вищезазначеними нормами закону передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, з урахуванням стягнення з позивача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей – доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягування з 31 серпня 2022 року, та інших витрат, а також враховуючи положення ст.ст.182,183 СК України, суд вважає за необхідне позов задовольнити, зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2017, з до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття .

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268,274-279, 280 ЦПК України, суд

Ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Новобузького районного суду Миколаївської області від 23.08.2017 року по справі № 481/960/17, з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.

Судовий наказ, виданий Новобузьким районним судом Миколаївської області у справі № 481/960/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку та доходів, - відкликати з примусового виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

Рішення складено 22.04.2026.

Суддя