Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №128/406/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа номер 128/406/26

Провадження номер 2/145/689/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ялтушків Барського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

в інтересах якого діє адвокат Зверева світлана Сергіївна,

до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Яришівка Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області із Вінницького районного суду Вінницької області за підсудністю надійшла цивільна справа № 128/406/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 28 грудня 2024 року між позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Бюро реєстрації актів цивільного стану м. Немодлін (Республіка Польща) був зареєстрований шлюб, що підтверджується Скороченим свідоцтвом про одруження, актовий запис про одруження № 1609073/00/АМ/2024/685503, місце видачі свідоцтва: Немодлін, дата видачі свідоцтва ІНФОРМАЦІЯ_3 (додається засвідчений переклад документу з польської мови на українську, виконаний присяжним перекладачем української та російської мови Наталією Мінкович-Альберт, зареєстровано в реєстрі № 248/02/2024 від 05.02.2024).

За період шлюбних відносин між подружжям дітей народжено не було. На момент звернення до суду, подружжя спільно не проживає (приблизно з жовтня 2025 року), спільного господарства не ведеться. За останній час між подружжям було втрачено почуття любові, взаєморозуміння через різні погляди на життя. Позивач вважає, що сім`я розпалась остаточно, та наразі існує лише формально. Також позивач переконаний, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя та є недоцільним. Позивач переконаний, що поновлення шлюбно сімейних відносин та збереження сім`ї є неможливим, та твердо бажає розірвати шлюб, у зв`язку з цим просить суд термін для примирення не надавати.

Просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 28.12.2024 року Бюро реєстрації актів цивільного стану м. Немодлін (Республіка Польща), актовий запис про одруження № 1609073/00/ АМ/2024/685503.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 31.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 23.04.2026.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були належно повідомлені. 21.04.2026 представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності позивача та його представника. Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, та наполягає на їх задоволенні, просить шлюб розірвати. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явився, причин неприбуття суду не повідомила, про розгляд справи була належно повідомлена в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2532343 від 30.03.2026 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22). На зазначену адресу 02.04.2026 рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду в судовому засіданні на 23.04.2026,однак поштовий конверт 16.04.2026 повернуто до суду з відміткою про причини повернення "Адресат відсутній", що стверджується повернутим відправлення (а.с.27-28).

13.04.2026 на електронну адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач ОСОБА_2 повідомила суд про визнання позову про розірвання шлюбу, та дійсно підтверджує, що фактичні шлюбні відносини з позивачем припинені, та шлюб існує лише формально, бажає розірвати шлюб. Просить розірвати шлюб. Після розірвання шлюбу поновити їй дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ". Справу розглянути без її участі.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Із досліджених судом доказів вбачається, що 28.12.2024 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, що підтверджується Скороченим свідоцтвом про одруження, актовий запис про одруження № 1609073/00/ АМ/2024/685503, місце видачі свідоцтва: ОСОБА_6 , дата видачі свідоцтва 28.12.2024 (а.с.9 зворот-11). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 .

З позовної заяви вбачається, що фактично сім`я припинила своє існування. Позивачка з відповідачем шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Між подружжям зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави

Згідно з п. 4, 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Автономія волі - принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про міжнародне приватне право" особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про міжнародне приватне право" право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" шлюб між громадянами України, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Згідно із ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

22.12.2003 для України набула чинності Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 року.

Згідно зі ст. 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, який ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 3941-XII від 04.02.94 (далі — Договір), документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.

Згідно зі ст. 16 Договору відповідні органи Договірних Сторін пересилають одна одній виписки з записів актів громадянського стану, які стосуються громадян іншої Договірної Сторони. Безкоштовна пересилка цих виписок відбувається негайно після виконання запису акта громадянського стану. Положення пункту 1 застосовуються також у випадках внесення змін в записи актів громадянського стану щодо громадян іншої Договірної Сторони. В такому разі виписки з записів актів громадянського стану пересилаються з внесеними змінами. Відділи запису актів громадянського стану однієї Договірної Сторони пересилають за клопотанням установ юстиції іншої Договірної Сторони виписки з записів актів громадянського стану.

Стаття 51 Конституції України та частина 1 статті 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, позивачка вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень до суду не подав, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, на переконання суду, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 128, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 28.12.2024 Бюро реєстрації актів цивільного стану Немодлін (Республіка Польща), актовий запис про одруження № 1609073/00/АМ/2024/685503

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 квітня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ялтушків Барського району Вінницької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Яришівка Тиврівського району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя І.І. Патраманський