Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №712/1082/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Провадження 2/712/2096/26

Справа № 712/1082/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), який діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що позивач, ОСОБА_5 є власником 3/4 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.03.2007 року та свідоцтва про право власності від 14.03.2007 року на спільне сумісне майно, які зареєстровані державним нотаріусом першої Черкаської державної нотаріальної контори за № 1-334 та 1-336. Даний факт підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 16949923 та № 16949828.

частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за АДРЕСА_1 належить неповнолітній ОСОБА_6 , 13.08.2015 року на підставі договору дарування частини житлового будинку від 25.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за зареєстрований в реєстрі за № 1427. Право власності на дану частину будинку підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу № 50867531).

На належних позивачам на праві власності житлового будинку, згідно домової книги для прописки громадян та копії паспорту громадянки України зареєстрована із 06.12.2000 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою позивачки.

Відповідачка декілька років не проживає по місцю реєстрації та її місце проживання невідомо. Згідно Актів опитування сусідів про проживаючих осіб в домоволодінні АДРЕСА_1 від 19.01.2026, № 65 та №1813 від 16.01.2026, засвідчений заступником начальника управління Департаменту Управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики, позивач ОСОБА_5 проживає в даному домоволодінні одна.

Крім цього, відповідач не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, особистих речей в будинку не має і взагалі будинком вона не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням відповідачу ніхто не чинить.

Факт реєстрації відповідача порушує право позивача ОСОБА_5 на вільне розпорядження і користування майном, вона позбавлена можливості як пенсіонерка оформити та отримувати субсидію.

Крім того, зазначено, що маючи чоловіка та двох дітей, відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, має алкогольну залежність. Через неналежне виконання своїх обов`язків відповідачкою, її доньки: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з малолітнього віку та на даний час проживають із батьком ОСОБА_9 по місцю його проживання по АДРЕСА_2 .

Даний факт також підтверджується рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1407 від 22.12.2015 року, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 та розпорядженням Черкаської районної адміністрації № 3 від 02.01.2018 року, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з її батьком.

23.05.2019 відповідачка була засуджена Колегією суддів Кропивницького апеляційного суду за .1 ст. 14, ч.4 ст.27 п.п.6.11 ч.2 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. Після звільнення з місць позбавлення волі, відповідачка змінила своє місце проживання вивезла усе належне їй майно з будинку та на даний час її місце знаходження не відоме.

У зв`язку з цим, просять визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати Виконком Черкаської міської Ради в особі Центру надання адміністративних послуг у м. Черкаси зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

02 лютого 2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_5 – адвокат Білоглазенко Г.В. до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Позивач ОСОБА_9 , який діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

З письмової згоди адвоката позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами житлового законодавства.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_5 є власником 3/4 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.03.2007 року та свідоцтва про право власності від 14.03.2007 року на спільне сумісне майно, які зареєстровані державним нотаріусом першої Черкаської державної нотаріальної контори за № 1-334 та 1-336. Даний факт підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 16949923 та № 16949828.

1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за АДРЕСА_1 належить неповнолітній ОСОБА_6 , 13.08.2015 року на підставі договору дарування частини житлового будинку від 25.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за зареєстрований в реєстрі за № 1427. Право власності на дану частину будинку підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу № 50867531).

На належних позивачам на праві власності житлового будинку, згідно домової книги для прописки громадян та копії паспорту громадянки України зареєстрована із 06.12.2000 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою позивачки.

Згідно Актів опитування сусідів про проживаючих осіб в домоволодінні АДРЕСА_1 від 19.01.2026, № 65 та №1813 від 16.01.2026, засвідчений заступником начальника управління Департаменту Управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики, позивач ОСОБА_5 проживає в даному домоволодінні одна. Крім цього, відповідач не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, особистих речей в будинку не має і взагалі будинком вона не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням відповідачу ніхто не чинить.

Позивач зазначає, що факт реєстрації відповідача порушує право позивача ОСОБА_5 на вільне розпорядження і користування майном, вона позбавлена можливості як пенсіонерка оформити та отримувати субсидію.

Через неналежне виконання своїх обов`язків відповідачкою, її доньки: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з малолітнього віку та на даний час проживають із батьком ОСОБА_9 по місцю його проживання по АДРЕСА_2 .

Даний факт також підтверджується рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1407 від 22.12.2015 року, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 та розпорядженням Черкаської районної адміністрації № 3 від 02.01.2018 року, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з її батьком.

23.05.2019 відповідачка була засуджена Колегією суддів Кропивницького апеляційного суду за .1 ст. 14, ч.4 ст.27 п.п.6.11 ч.2 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. В позові зазначено, що після звільнення з місць позбавлення волі, відповідачка змінила своє місце проживання вивезла усе належне їй майно з будинку та на даний час її місце знаходження не відоме.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач тривалий час в спірному житловому приміщенні не проживає, особистих речей в будинку не має, участі в оплаті комунальних послуг не приймає. Підстав для застосування вимог ст.71 ЖК України судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.71 ЖК У країни при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення понад шість місяців.

Статтею 72 ЖК У країни передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно положень ст.405 ЦК України , члени сімї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, суд вважає за необхідне за необхідне, визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з тривалою відсутністю без поважних причин. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Стосовно позовної вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вказані поняття: зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Отже зняття з реєстрації (реєстраційного обліку) не належить до компетенції суду.

Водночас, відповідно до ст. 7 вищевказаного Закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що вказаний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є достатньою правовою підставою для зняття відповідача з реєстрації.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням, а тому позовні вимоги в частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст.ст.71,72 ЖК України, ст. 405 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тривалою відсутністю, без поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

ГОЛОВУЮЧИЙ: