Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №712/10509/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/10509/25

Провадження №1-кп/712/427/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023250000000331 від 13.09.2023, відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Торез Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає на тимчасово окупованій території України, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) президент рф, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі - зс рф) на територію України.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

О 04 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року президентом рф оголошено початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України».

В той же час, тобто о 04 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.

24 лютого 2022 року на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і до теперішнього часу.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24 серпня 1991 року, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Станично-Луганська селищна територіальна громада, починаючи з 24 лютого 2022 року перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на територіях населених пунктів Луганської області, які на теперішній час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф залучаються особи з числа місцевого населення Луганської області для формування органів управління, які виконують функції виконавчих органів влади на окупованих територіях.

Указом так званого «голови лнр» № УГ-159/22 від 12 березня 2022 року на тимчасово окупованій території Луганської області визначено адміністративно-територіальний устрій «луганської народної республіки», який відповідає адміністративно-територіальному устрою Луганської області України станом на 18 травня 2014 року.

Представниками рф на тимчасово окупованій території Луганської області створено підпорядковану, керовану та фінансовану рф окупаційну адміністрацію, в яку входять органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. При цьому, представники підконтрольних рф самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території Луганської області, здійснюють підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які перебувають на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу рф.

Установлено, що так зване «правительство лнр» своїм розпорядженням 22 квітня 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 22 квітня 2022 року) створило так зване «государственное учреждение «дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов».

02 червня 2022 року в «Едином государственном реестре юридических лиц рф» так званим «сектором государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей Станично-Луганського районного управления юстиции министерства юстиции луганской народной республики» зареєстроване так зване «государственное казенное учреждение луганской народной республики «дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов» (скорочене найменування - «гу лнр «дирекция оопт») за адресою: 293600, луганская народная республика, м.о. Станично-Луганский, пгт Станица Луганская, ул. Рубежная, д. 95» та 29 листопада 2022 року присвоєно так званий «основной государственный регистрационный номер» - 1229400035996, яке підзвітне та підпорядковане так званому «министерству природных ресурсов и экологии лнр».

У громадянки України ОСОБА_9 з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу рф, яка була обізнаною про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання рф поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані її території, з 24 лютого 2022 року, виник умисел на співпрацю з представниками держави агресора.

Так, громадянка України ОСОБА_9 , фактично мешкаючи на території селища Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, будучи достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення селища Станиця Луганська Щастинського району Луганської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що селище Станиця Луганська Щастинського району Луганської області є невід`ємною складовою частиною України, а порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, перебуваючи в селищі Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, добровільно, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо неї чи членів її родини, з 13 вересня 2023 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 13 вересня 2023 року) зайняла посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території селища Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, а саме посаду так званого «директора «гу лнр «дирекция оопт»».

До цілей так званого «гу лнр «дирекция оопт» віднесені такі:

1) забезпечення охорони природних територій регіонального значення, що особливо охороняються;

2) здійснення управління державними природними заказниками регіонального значення;

3) матеріально-технічне забезпечення діяльності Комітету з природокористування, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки у сфері використання, охорони та відтворення природних ресурсів.

На ОСОБА_9 як директора так званої «гу лнр «дирекция оопт» покладені такі організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції:

1) здійснення оперативного керівництва діяльністю установи і повноважень відповідно до законодавства, Статуту та трудового договору на основі єдиноначальності;

2) здійснення без довіреності дій від імені установи в порядку, передбаченому законодавством, Статутом та трудовим договором, у тому числі укладання цивільно-правових та трудових договорів, видача довіреностей; розпорядження грошовими коштами, затвердження штатного розпису; видання наказів та дача вказівок, обов`язкових для всіх підрозділів.

Директор так званої «гу лнр «дирекция оопт» несе персональну відповідальності за дотримання вимог законодавства, Статуту у діяльності установи, а також за виконання державного завдання (за наявності). Грубими порушеннями посадових обов`язків керівника установи, зокрема, є недотримання передбачених законодавством та Статутом вимог про порядок, умови використання та розпорядження майном, грошима установи, про порядок підготовки та подання звітів про діяльність та використання майна установи, а також невиконання державного завдання.

Також директор так званої «гу лнр «дирекция оопт» зобов`язаний забезпечувати: належне оформлення правочинів; належне ведення всієї необхідної у діяльності установи документації; належний облік доходів і витрат, пов`язаних з діяльністю, що приносить дохід; здійснення у повному обсязі видів діяльності, зазначених у Статуті, відповідно до цілей, передбачених Статутом; розроблення та узгодження програм розвитку установи; дотримання порядку підготовки, подання та форми звітності; укладати від імені установи колективного договору із трудовим колективом, якщо останнім буде ухвалено таке рішення.

Так, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду так званого «директора «гу лнр «дирекция оопт»», виконує покладені на неї представниками окупаційної адміністрації держави-агресора організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у приміщенні адміністративної будівлі так званого «гу лнр «дирекция оопт»), що розташоване за адресою: Луганська область, Щастинський район, селище Станиця Луганська, вул. Рубіжна, б. 95.

Окрім того, громадянка України ОСОБА_9 , діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці, з 13 вересня 2023 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 13 вересня 2023 року), перебуваючи на посаді, пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме - посаді директора в незаконному органі влади «государственного казенного учреждения луганской народной республики «дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов», адміністративна будівля якого розташована за адресою: Луганська область, Щастинський район, селище Станиця Луганська, вул. Рубіжна, б. 95, реалізуючи свій злочинний умисел, виконуючи покладені на неї організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, вказівки і розпорядження представників окупаційної адміністрації російської федерації в окупованому селищі Станиця Луганська Луганської області, бажаючи проявити себе та довести свою лояльність і відданість окупаційній владі держави-агресора, нехтуючи своїм конституційним обов`язком щодо захисту прав та інтересів громади, безпосередньо бере участь у загальному управлінні незаконного органу влади, чим надає безпосередню допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави-агресора - рф у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території.

Допомога ОСОБА_9 представникам іноземної держави призвела до забезпечення сталого та належного функціонування незаконно створених органів влади та посилила заходи тимчасової окупації.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_9 обвинувачується у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Також ОСОБА_9 обвинувачується у державній зраді, тобто діянні, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_9 , будучи повідомлена в порядку передбаченому КПК України, про місце, дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки до суду не повідомила. Зокрема, суд належно повідомляв обвинувачену про розгляд справи, здійснюючи повідомлення про призначені судові засідання в Соснівському районному суді м. Черкаси в газеті «Урядовий кур`єр», та внесенням інформації на офіційному веб-сайті суду.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.5 ст. 111-1 КК України, здійснювалось в порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2025.

Також відповідно до ухвали суду від 26 листопада 2025 року, здійснено спеціальне судове провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_9 .

Згідно зі ст. 374 КПК України, суд переконався, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (inabsentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (inabsentia) були використані всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до вимог КПК України, обвинувачена ОСОБА_9 повідомлялася про дату, час та місце проведення судових засідань у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», та на офіційному веб-сайті Соснівського районного суду м. Черкаси. Інтереси ОСОБА_9 захищались адвокатом, як на досудовому слідстві, так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченої в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.

Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їй злочинів підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

-рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Черкаській області підполковника ОСОБА_10 від 12.09.2023, відповідно до якого повідомляється про виявлення кримінального правопорушення, встановлено, що громадянка України ОСОБА_9 , діючи умисно та добровільно, зайняла керівну посаду директора незаконно створеного окупаційною владою так званої «лнр» «государственного учреждения лнр "Дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов"», створеного та зареєстрованого відповідно до нормативних актів окупаційної адміністрації, здійснювала діяльність у сфері незаконних правоохоронних функцій на тимчасово окупованій території Луганської області, чим вчинила дії, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України;

- відповіддю на запит директора Луганського природного заповідника ОСОБА_11 відповідно до якого повідомлено, що у 2006 році ОСОБА_9 була прийнята до Луганського природного заповідника НАН України на посаду інженера-біолога, у 2017 році переведена на посаду молодшого наукового співробітника Луганського природного заповідника НАН України, станом на 24.02.2022 продовжувала працювати у Луганському природному заповіднику на посаді молодшого наукового співробітника, крім того обіймала посаду голови Первинної профспілкової організації Луганського природного заповідника, у подальшому ОСОБА_9 була звільнена з посади молодшого наукового співробітника Луганського природного заповідника 06.04.2022 за власним бажанням відповідно до витягу з наказу № 14-к від 06.04.2022, при цьому зазначено, що інших документів, які підтверджують роботу ОСОБА_9 у Луганському природному заповіднику, адміністрація заповідника надати не може у зв`язку з тим, що документація заповідника залишилася на тимчасово окупованій території;

- рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Черкаській області підполковника ОСОБА_10 від 20.09.2023, відповідно до якого повідомляється, що встановлено анкетні дані громадянки України ОСОБА_9 , а також те, що остання на тимчасово окупованій території України, зокрема Луганської області, використовує месенджери «WhatsApp» та «Viber» для особистого спілкування у зв`язку з відсутністю стільникового зв`язку українських мобільних операторів, у своїй господарській діяльності користується електронною поштовою скринькою «государственное учреждение лнр "Дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )» для листування з представниками окупаційної влади т.зв. «лнр»;

- протоколом огляду від 15.01.2024, відповідно до якого було проведено огляд публікацій у мережі Інтернет, а саме сторінок реєстрів «государственных юридических лиц рф ЕГРЮЛ», на яких було виявлено та оглянуто виписку «из Единого государственного реестра юридических лиц» щодо «гу лнр «Дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов». У графі «сведения о лице, имеющем право без доверенности действовать от имени юридического лица» зазначено ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду від 17.01.2024, відповідно до якого було проведено огляд публікацій у мережі Інтернет, а саме офіційного сайту «гу лнр «Дирекция ООПТ»», на якому міститься публікація, у змісті якої зазначено наступний текст: «Совместно с Директором - ОСОБА_12 и младшим научным сотрудником биологического научного отдела - ОСОБА_13 были продемонстрированы и рассмотрены гербарные образцы, находящиеся на хранении в научном здании Луганского природного заповедника…», а також інші публікації, які містять інформацію про ОСОБА_9 та вказують її посаду як директора «гу лнр «Дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов»;

- протоколом огляду від 17.01.2024, відповідно до якого було проведено огляд публікацій у мережі Інтернет, а саме соціальної мережі «Вконтакте», у якій було відшукано та оглянуто офіційний сайт «минприроды лнр», зокрема публікації новин, серед яких міститься інформація про ОСОБА_9 як директора «гу лнр «Дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов»;

- протоколом огляду від 24.02.2024, відповідно до якого було проведено огляд публікацій у мережі Інтернет, а саме було оглянуто сайт президента росії під назвою «Конституция российской федерации», у подальшому було здійснено перехід на сайт окупаційної влади під назвою «об утверждении положения о государственной лесной охране луганской народной республики» від «4 апреля 2017 года № 15/17»;

- протоколом огляду від 17.02.2025, відповідно до якого було проведено огляд офіційного веб-сайту т.зв. «Дирекция особо охраняемых природных территорий и объектов луганской народной республики», серед публікацій на вказаному сайті було виявлено публікацію із закликом до підписання контракту на військову службу «лнр рф». Крім того, у ході огляду розміщеної інформації встановлено, що «Дирекция ООПТ» є діючою установою та здійснює набір працівників до штату, а ОСОБА_9 продовжує обіймати посаду директора зазначеної установи;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.04.2024;

- протоколом огляду від 30.05.2024, відповідно до якого було проведено огляд диску CD-R MEDIA на якому міститься інформація, а саме додаток до протоколу тимчасового доступу від 04.04.2024 у кримінальному провадженні №22023250000000331, а саме інформація з АТ КБ «ПриватБанк»;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 01.04.2024;

- протоколом огляду від 17.04.2025, відповідно до якого було проведено огляд інформації в електронному вигляді, що записана на електронний - оптичний диск DVD-RW, який був отриманий шляхом проведення тимчасового доступу до речей і документів у АТ «Ощад банк» 01.04.2024;

- показами свідка ОСОБА_14 допитаної відповідно до вимог ст.615 КПК України, що містяться в протоколі допиту свідка (із застосуванням відеозапису) з картою пам`яті від 04.04.2024, згідно яких остання повідомила, що є директором Луганського природного заповідника Національної академії наук України, кандидатом біологічних наук, та з 2022 року фактично проживає на підконтрольній Україні території. Свідок повідомила, що станом на 24.02.2022 вона перебувала в селі Великоцьк Старобільського району Луганської області, де стала очевидцем початку повномасштабної збройної агресії рф, масованих обстрілів та подальшої окупації території. У зв`язку з відсутністю безпечних шляхів сполучення та окупацією населених пунктів, виїзд з території став можливим лише 18.04.2022, при цьому евакуація здійснювалася через територію російської федерації та треті країни. У ході допиту свідок детально описала діяльність Луганського природного заповідника в період до окупації та після її початку, зокрема роботу співробітників у дистанційному режимі, а також факт незаконного проникнення озброєних осіб до центрального офісу заповідника в смт Станиця-Луганська, проведення обшуку та вилучення документації і обладнання. Свідок зазначила, що до моменту її виїзду з окупованої території вона не вступала у співпрацю з представниками окупаційної влади, а всі контакти з ними були вимушеними та мали обмежений характер. При цьому вона підтвердила факт телефонних звернень осіб, які представлялися співробітниками так званих силових структур окупаційної адміністрації, з вимогами надати документи щодо земель заповідника. Окремо у показаннях свідка викладено відомості щодо ОСОБА_9 , яка з 2005 року працювала в Луганському природному заповіднику на посаді молодшого наукового співробітника та перебувала у безпосередньому підпорядкуванні свідка. Свідок повідомила, що 06.04.2022 ОСОБА_9 була звільнена з посади за власною заявою, отриманою у вигляді фотокопії через месенджер, з повним проведенням розрахунку. Разом з тим, за показаннями свідка, після звільнення ОСОБА_9 приховала від керівництва обставини своїх контактів з окупаційною адміністрацією та у подальшому почала активну співпрацю з представниками окупаційної влади. Зі слів свідка, ОСОБА_9 організовувала збори співробітників заповідника, повідомляла про своє призначення директором установи, створеної окупаційною владою, вимагала від працівників написання заяв про звільнення з української установи та працевлаштування до структури, що функціонує в правовому полі держави-агресора. Свідок також повідомила, що ОСОБА_9 фактично виконувала організаційно-розпорядчі та управлінські функції, керувала діяльністю установи, а згодом, за наявною у свідка інформацією, обіймала додаткову посаду в структурі так званого управління екології окупаційної адміністрації та брала участь у діяльності псевдопредставницьких органів. Крім того, свідок зазначила, що у структурах природно-заповідного фонду, створених окупаційною владою та зареєстрованих у правовому полі російської федерації, керівники установ, зокрема директори, наділяються повноваженнями щодо контролю режиму охорони територій, складання актів і протоколів про порушення, що свідчить про наявність у них елементів правоохоронних функцій. Під час допиту свідку було пред`явлено протокол огляду з фотозображеннями, на яких зображена особа жіночої статі, підписана як ОСОБА_9 , після чого свідок однозначно впізнала надану особу як ОСОБА_9 ;

- висновком експерта №СЕ-19/124-24/7204-ФП від 09.07.2024 відповідно до якого, з правого боку на відеозаписі з назвою «Восстановление природного наследия Донбасса» з 01 хв. 25 сек. по 01 хв. 30 сек., з 01 хв. 41 сек. по 01 хв. 47 сек. та на достовірній фотографії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена ймовірно (вірогідно) одна й та ж сама особа жіночої статті;

- протоколом огляду від 18.03.2025, відповідно до якого було проведено огляд публікацій у мережі Інтернет, а саме було оглянуто офіційний сайт «Государственного казенного учреждения «Дирекция особо охраняемых природных территорий Санкт-Петербурга», а також оглянуто його устав;

-протоколом огляду від 18.03.2025, відповідно до якого було проведено огляд публікацій у мережі Інтернет, а саме було оглянуто публікації на офіційному сайті т.зв. «Муниципального образования городской округ город Луганской Народной Республики», на якому було оглянуто відповідні публікації;

- протоколом огляду від 11.06.2025, відповідно до якого було оглянуто Наказ Міністерства розвитку громади та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» на 129 сторінці якого міститься інформація про те, що Станично-Луганська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області перебуває під окупацією з 24.02.2022.

Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111,ч. 5 ст.111-1 КК України, доведена «поза розумним сумнівом» і зібраних доказів достатньо для визнання її винною, адже її винуватість підтверджується вище дослідженими доказами, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, послідовні та безспірно доводять винуватість обвинуваченої у пред`явленому їй обвинуваченні.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до диспозиції ст. 111 КК України державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Водночас надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.

Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

Слід зазначити, що ч. 2 вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану.

Суд акцентує на тому, що «державна зрада» має три форми: 1) перехід на бік ворога в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

З 24 лютого 2022 року відповідним Указом Президента України введено в Україні воєнний стан, який діє по теперішній час, а тому будь-яке діяння, що є формою державної зради, буде інкримінуватися з урахуванням відповідної кваліфікуючої ознаки.

Вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї, вчинена в умовах воєнного стану.

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними.

Треба мати на увазі, що державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв`язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні.

Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.

Також необхідно зазначити, що формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України, настає за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Суб`єктивна сторона державної зради характеризується виною у виді прямого умислу.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні нею інкримінованих кримінальних правопорушень, поза розумним сумнівом та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1КК України.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_9 здійснила державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану. Крім того, ОСОБА_9 добровільно, будучи громадянкою України зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 111 , ч.5 ст. 111-1 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_9 , судом не встановлені.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 111 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченій ОСОБА_9 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченою злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують, покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_9 за ч.5 ст. 111-1 КК України покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; за ч.2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_9 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст.66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, суд, при призначенні покарання ОСОБА_9 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Таке покарання стосовно ОСОБА_9 на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею та іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2025 (справа № 712/8815/25), накладений арешт на: житловий будинок, загальна площа: 97,3 кв. м, житлова площа: 64,6 кв. м, та земельну ділянка, площа: 0,1041 га, кадастровий номер: 4424855100:12:003:0075.

Із змісту ухвали встановлено, що ці заходи забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову не накладався і таке клопотання до суду не надходило, тому є всі підстави для скасування арешту на вказане майно.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи згідно ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.5 ст. 111-1 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

- за ч.2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2025 (справа № 712/8815/25) на житловий будинок, загальна площа: 97,3 кв. м, житлова площа: 64,6 кв. м, форма власності: приватна, частка власності: 1/4, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер майна: 11077297); та земельну ділянку, площею: 0,1041 га, кадастровий номер: 4424855100:12:003:0075, тип речового права: право власності, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: , (реєстраційний номер майна: 2545653144160)

Речові докази:

-оптичний диск СD-R марки « My Media» та оптичний диск DVD-RW з маркуванням МАР626ВЕ26154761, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, а саме висновок № СЕ-19/124-24/7204-ФП від 09.07.2024 в розмірі 3786, 40 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят шість) 40 коп.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_9 покласти на Управління Служби безпеки України в Черкаській області.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3