Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №703/1107/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1107/26

2/703/1348/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27.02.2026 позивач через представника звернувся до Смілянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 19673,26 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 09.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8411329, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 та відповідно до реєстру боржників №13 від 26.08.2025.

Позивач набув право вимоги до відповідача за договором №8411329 від 09.01.2025 в сумі 19673,26 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу – 7941,13 грн, заборгованість за процентами 6682,13 грн, 5050,00 грн неустойки.

Всупереч умовам укладеного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання. Після відступлення права грошової вимоги, відповідач не здійснив погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунок первісного кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося додаткових нарахувань.

Посилаючись на вказані обставини та те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», який набув права вимоги, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 19673,26 грн, а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою суду від 03.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання для розгляду справи по суті, встановлений учасникам справи процесуальний строк для подання письмових заяв по суті справи.

Позивач в судове засідання представника не направив, позовна заява містить клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності, не висловлено заперечень щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, викликався відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України через публікацію оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого главою 11 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить до наступного висновку.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

09.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8411329, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію. Сума кредиту становить 10100,00 грн. Строк кредитування 360 днів. Тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія. Процентна ставка 0,95% на день, фіксована. Неустойка – 505,00 грн на день. Комісія за надання кредиту 17,25% від суми кредиту, в грошовому виразі складає 1742,25 грн. Дата надання кредиту 09.01.2025, дата сплати першого обов`язкового платежу 07.02.2025, дата повернення кредиту 03.01.2026, орієнтовна загальна вартість кредиту 46384,25 грн.

У п. 2.2.9 договору позики вказано, що у разі сплати позичальником в строк до дати першого обов`язкового платежу сплатить комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в сумі не менше 2461,88 грн, надається можливіст сплати процентів за зниженою процентною ставкою в розмірі 0,238% щоденно протягом перших 30 днів із дати надання кредиту. У разі невиконання вказаної умови позичальником або в разі сплати вказаної суми не в повному обсязі, проценти нараховуються за процентною ставкою 0,95% щоденно.

Згідно з розділом 3 договору сторонами погоджено, що для отримання кредиту позичальник реєструється в ІКС товариства, для чого проходить процедуру реєстрації на сайті, результатом проходження якої є створення особистого кабінету.

Позичальник ідентифікований та верифікований із використанням системи Bank ID НБУ (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцеві проценти в розмірі, що визначений п. 2.2 договору, що нараховуються на залишок суми кредиту виходячи зі строку фактичного користування кредитом, щоденно, починаючи із першого дня користування кредитом та включаючи день його повернення, до повного погашення заборгованості, підлягають сплаті періодично, кожні 30 календарних днів.

За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцеві комісію, що нараховується відповідно до п. 2.2.8 договору.

Згідно з п. 9.6 договору якщо позичальником не сплачено (сплачено не в повному обсязі) перший обов`язковий платіж або мінімальний обов`язковий платіж за договором, нараховується неустойка в розмірі, що зазначений у п. 2.2 договору, починаючи із першого дня прострочення та закінчуючи датою оплати несплаченого (сплаченого не в повному обсязі) платежу.

З паперової копії договору, укладеного в електронній формі вбачається, що з боку позичальника він підписаний 09.01.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку, що між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 09.01.2025 укладено кредитний договір №8411329.

09.01.2025 на картку № НОМЕР_1 здійснений грошовий переказ на суму 10100,00 грн, що підтверджується довідкою, що видана 26.12.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Вказаний номер відповідає номерові картки позичальника, наведеному в кредитному договорі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором укладений договір факторингу №27/03/25.

Відповідно до п. 1.1 договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до п. 1.6 договору, права вимоги вважаються прийнятими фактором шляхом підписання ним Акту прийому-передачі реєстру боржників.

26.08.2025 сторонами договору факторингу підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників №13 від 26.08.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025.

Відповідно до реєстру боржників №13 від 26.06.2025 за договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошових вимог до ОСОБА_1 з сумою заборгованості 19673,26 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу – 7941,13 грн, заборгованість за процентами 6682,13 грн, 5050,00 грн неустойки.

На підтвердження придбання права грошової вимоги до ОСОБА_1 , позивачем надано копію платіжної інструкції №95 від 29.08.2025 про перерахунок від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» грошових коштів за відступлене право грошової вимоги на підставі договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, кредит виданий ОСОБА_1 09.01.2025 на суму 10100,00 грн, проценти нараховані за період із 09.01.2025 до 08.07.2025 за процентною ставкою 0,95%, що не перевищує погодженого сторонами строку кредитування, а розмір процентної ставки не суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів, чинному у відповідний період. Додатково нараховано комісію в розмірі 1742,25 грн. При цьому 07.02.2025 позичальником сплачено проценти в розмірі 2878,50 грн, 1742,25 грн комісії та частково, на суму 2158,87 грн погашено заборгованість за сумою кредиту. 09.03.2025, 08.04.2025, 08.05.2025, 17.05.2025 внесені платежі, що зараховані на погашення нарахованої заборгованості за процентами.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості в повному обсязі, на користь первісного кредитора чи позивача, матеріали справи не містять.

При цьому, виходячи із умов, погоджених сторонами в п. 6.1 та 2.2.8-2.2.9 договору, позичальником вчинені дії, що надають підстави для нарахування процентів за зниженою процентною ставкою 0,238% щоденно за період із 09.01.2025 до 07.02.2025 (перші 30 днів із дати надання кредиту).

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

У зв`язку із викладеним судом проведений власний розрахунок відсотків за користування кредитом за період із 09.01.2025 до 07.02.2025 із застосуванням зниженої процентної ставки, що передбачена п. 2.2.9 договору. Отримана сума процентів за ввесь строк, протягом якого нарахування процентів здійснювалося первісним кредитором, за вирахуванням внесених позичальником платежів, складає 4449,28 грн, що слід стягнути із відповідача.

Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

Пунктами 2.2.8 та 9.6 кредитного договору передбачено нарахування боржникові неустойки за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за договором, її ставка та база нарахування. Із розрахунку заборгованості вбачається нарахування неустойки за період із 09.05.2025 до 18.05.2025 включно.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у даній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23, дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки, проте за п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки слід відмовити.

Отже позов належить задовольнити частково.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №151943 від 17.02.2026, позивачем при поданні даної позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Доказів на підтвердження інших судових витрат позивача, пов`язаних із розглядом справи, матеріали не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії №8411329 від 09.01.2025 в сумі 12390,41 грн, що включає 7941,13 грн заборгованості за основним боргом, 4449,28 грн заборгованості за процентами, а також 1676,78 грн судового збору, всього 14067 (чотирнадцять тисяч шістдесят сім) грн 19 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Бровари Київської областві, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 21.04.2026.

Суддя: І.В.Овсієнко