Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №126/319/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/319/26

Провадження № 2/126/894/2026

"23" квітня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вернулася в суд з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.07.2022 у Бершадському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 116, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі. Шлюб зареєстрований Бершадським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що 14.07.2022 складено відповідний актовий запис № 116. Спільне прізвище подружжя ОСОБА_3 . У них з відповідачем є спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 05.08.2008 зроблено відповідний актовий запис № 18 та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Шлюбні відносини з відповідачем не склалися, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Протягом тривалого часу виникають сварки та докори одне одному. Взагалі, як з`ясувалось, у них різне бачення ролі чоловіка та дружини в сім`ї, а тому наразі подальшого сенсу у сімейних відносинах немає. Фактично вони не проживають з грудня 2024 року. Відповідач несе військову службу в ЗСУ та має іншу жінку. Будь-які спроби примирення не дали бажаних результатів. Їх неповнолітня дочка зареєстрована та проживає з нею. За усною домовленістю з відповідачем, їх дочка і надалі буде проживати з нею. Оскільки вона наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушуванням її до шлюбу, що є не припустимо.

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила справу розглянути в її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву про визнання позовних вимог і розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.07.2022 сторони зареєстрували шлюб у Бершадському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 116, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Подружнє життя сторін не склалося, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Протягом тривалого часу між ними виникають сварки та докори одне одному. Взагалі, як з`ясувалось, у них різне бачення ролі чоловіка та дружини в сім`ї, а тому наразі подальшого сенсу у сімейних відносинах немає. Фактично вони не проживають з грудня 2024 року. Відповідач несе військову службу в ЗСУ та має іншу жінку. Будь-які спроби примирення не дали бажаних результатів. Неповнолітня дочка сторін зареєстрована та проживає з позивачкою.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Враховуючи те, що у сторін відсутнє бажання проживати однією сім`єю, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти його розірвання, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення, а також зважаючи на відсутність спору щодо спільного майна, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку про неможливість збереження шлюбу та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Ст. 113 СК України визначає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка виявила бажання надалі іменуватися прізвищем зміненим у зв`язку з реєстрацією шлюбу.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14.07.2022 у Бершадському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 116.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко