Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №571/1240/25 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1240/25

Провадження №1-кп/571/67/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025181190000093 від 14.04.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

25 березня 2025 року в обідню пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 перебуваючи по вул. Центральна, 18 в с. Томашгород, Сарненського району Рівненської області, біля огорожі побачив припаркований автомобіль марки «Ореl Соmbo» білого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у володінні ОСОБА_5 , яким вирішив незаконно заволодіти. Діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись відсутністю власника та інших сторонніх осіб, ОСОБА_3 підійшов до вказаного автомобіля, сів за кермо, за допомогою ключа, який перебував в замку запалювання, завів двигун та поїхав в невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_3 привласнив та розпорядився автомобілем марки «Ореl Соmbo» білого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на власний розсуд, чим спричинив власнику транспортного засобу майнової шкоди на загальну суму 123 481 гривні 68 копійок.

Завдана шкода відшкодована шляхом повернення транспортного засобу.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та пояснив, що точної дати не пам`ятає, може бути у березні 2025 року. Він на велосипеді поїхав до ОСОБА_6 , рубав дрова. Автомобіль стояв на подвір`ї, ключі від автомобіля знаходилися у замку запалювання. Коли ОСОБА_7 відійшов до сусіда, він сів за кермо, завів автомобіль та поїхав. Однак на околиці села забуксував, зачепив бампар. Автомобіль залишив на місці, сам пішов додому. В той же день приходив ОСОБА_7 прид`являв вимоги щодо автомобіля. Негативно оцінює свій вчинок, що спонукало до такого вчинку пояснити не може. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 не визнає, оскільки було пошкоджено бампер. Припускає, що могли бути пошкоджені решітку бампера та підрамник. Однак, у позові зазначено ряд інших ушкоджень, до яких він не має відношення.

Потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що точної дати не пригадує. Може бути у березні 2025 року. До нього в обідню пору прийшов обвинувачений та просив дати випити спиртне. Він відмовив, оскільки той вже був на підпитку. Він став під навісом перебирав пляшки. ОСОБА_8 знаходився поряд. Коли пішов ОСОБА_8 від нього, він не помітив. Через деякий час до нього приїхав ОСОБА_9 , тоді виявили відсутність автомобіля. По сліду поїхали шукати автомобіль. За селом близько 5 км виявили автомобіль. Відразу заяву у поліцію не подавав, думав що порозуміються. Оскільки автомобіль був дуже брудний, відразу побачив , що бампер пошкоджений і не працює третя передача. Коли автомобіль привіз додому та помив, то виявив ряд пошкоджень: бампер, решітка бампера, підрамник, передні амортизатори, опори, салейнблоки передніх і задніх важелів, сальники а інше. Щоб ремонт автомобіля обійшовся дешевше, частину запчастин виписував з інтернет магазину, частину купував у Рокитному. Загальна сума витрат склала приблизно 23000 гривень. Пропонував обвинуваченому оплатити вказаний ремонт, однак він відмовився. Тоді змушений був подати заяву в поліцію. Коли відремонтував автомобіль, приїжджав експерт та оглядав автомобіль. Заподіяну шкоду оцінює в розмірі 50934,30 гривень, тому просить позов задовольнити повністю.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що співмешкає з ОСОБА_11 в с.Томашгород Сарненського району Рівненської області. В минулому році коли повернулася з Буковеля з роботи, побачила пошкоджений автомобіль. ОСОБА_7 повідомив, що автомобіль був викрадений його однокласником. У зв`язку з наявними ушкодженнями, стали ремонтувати автомобіль. Після проведеного ремонту пропонували обвинуваченому відшкодувати суму понесених витрат на ремонт, але той відмовився. Даний автомобіль вона придбала раніше, однак на себе не перереєструвала. Автомобілем користувалися обоє, коли їхала на роботу в Буковель, технічний паспорт на автомобіль залишався вдома.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120251811900000093 від 14.04.2025, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ст.289 ч.1 КК України внесені до реєстру на підставі письмової заяви ОСОБА_5 (к/п а.с.1).

Згідно заяви, 14.04.2025 ОСОБА_5 подав заяву начальнику до ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області згідно якої просив прийняти міри до ОСОБА_3 , який 25.03.2025 за адресою: с.Томашгород, вул..Центральна,18, незаконно заволодів його автомобілем марки Opel Combo, р.н. НОМЕР_1 , 2002 року випуску (к/п а.с.2).

Згідно протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від 14.04.2025, проведеного на підставі письмової заяви ОСОБА_5 , місцем події є територія житлового господарства за адресою АДРЕСА_1 . Огляду піддано автомобіль марки Opel Combo, р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у справному стані, візуальним оглядом видимих пошкоджень не виявлено. Оглядом салону автомобіля будь-яких пошкоджень не виявлено (к/п а.с.19,20-28).

Згідно протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від 14.04.2025, безпосередньому огляду піддано територію польової місцевості за селом Томашгород, Сарненського району Рівненської області, в напрямку лісу, де було залишено та знайдено автомобіль (к/п а.с.29-34).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/118-25/6384-АВ від 25.04.2025, ринкова вартість бувшого у використанні автомобіля марки «Opel Combo», р.н. НОМЕР_1 , білого кольору, 2002 року випуску, об`єм двигуна 1686 смю.куб., тип палива – дизель, станом на 25 березня 2025 року становила 123 481,68 гривні (к/п а.с.49-60).

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

В судовому засіданні прокурор просив визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі та відповідно до статті 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном у один рік та з покладенням обов`язків, передбачений ч.1 ст.76 КК України. Крім того, просив стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за залучення експерта. Вирішення цивільний позов потерпілого залишає на розсуд суду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді органу пробації, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній (а.с.39-42).

Застосування примусового лікування обвинувачений ОСОБА_3 не потребує, що підтверджується довідками КНП «Рокитнівська БЛІЛ» (к/п а.с.65,66).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався (к/п а.с.63), по місцю проживання характеризуються добре (к/п а.с.69) та приходить до висновку, про призначення покарання необхідного і достатнього для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень в межах санкції ч.1 ст.289 КК України у виді обмеження волі.

Враховуючи обставини справи, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням .

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

ОСОБА_5 подав цивільний позов про стягнення з обвинуваченого майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В обґрунтування майнової шкоди ОСОБА_5 вказує, що незаконними діями ОСОБА_3 завдано механічних пошкоджень автомобілю, а саме: пошкоджено підрамник, передні амортизатори, шрус, кульові опори, сайлентблоки передніх і задніх важелів, підшипник, сальник, наконечник кермової тяги, решітку бампера, радіотор охолодження двигуна. У зв`язку із завданими пошкодженнями, він змушений був тривалий час, більше ніж два місяці, ремонтувати автомобіль. Документально підтверджені витрати на запчастини (без нарахування ремонтних робіт), склали 30 934,00 гривень.

Крім того, діями ОСОБА_3 йому заподіяно моральної шкоди, яка проявилася у душевних стражданнях у зв`язку з пошкодженням майна. Моральну шкоду оцінив у 20 000,00 гривень.

У підтвердження заподіяної матеріальної шкоди, ОСОБА_5 надав видаткову накладну№ЦБ-1450 від 29.03. квитанції та чек переказу коштів від 03.04.2025, згідно яких ОСОБА_5 переказав на рахунок ФОП ОСОБА_12 кошти в сумі 9282,30 гривень, як оплата за товари. Також надано рахунки №84 від 30.03.2025 та №92 від 05.042025, згідно яких ОСОБА_5 оплатив ФОП ОСОБА_13 9360,0 грн. за придбані запчастини до автомобіля опель. Згідно наданих платіжних документів вбачається, що загальна сума витрат складає 19422,00 гривень (а.с.28-32).

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За приписами ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Пунктом 10 ч.1 ст.56 КПК України передбачено право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно обвинувального акта, потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_5 ..

Разом з тим, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля «Opel Combo», р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_14 , жителька с.Корнин, Рівненського району Рівненської області (к/п а.с.45).

Згідно полісу №АТ/5913327 від 25.12.2024, цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, у ПАТ «НАСК «Оранта» було застраховано цивільно-страхову відповідальність щодо автомобіля «Opel Combo», р.н. НОМЕР_1 , страхувальник ОСОБА_10 (к/п а.с.46).

Суд вважає, що органи досудового розслідування безпідставно визнали ОСОБА_5 потерпілим у даному кримінальному провадженні і він немає права на відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, так як фактично потерпілим є власник автомобіля ОСОБА_14 ..

За вказаних обставин, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого на його користь майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 3565,60 гривень, які суд покладає на обвинуваченого (к.п. а.с.48).

Заходи забезпечення кримінального провадження на досудовому слідстві не вживались.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 127,368-371,373,374,395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три ) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням , встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди , відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Речові докази: відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1