Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №569/6941/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6941/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши справу, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП ________________________за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №750210 від 15.03.2026, ОСОБА_2 , 15.03.2026, близько 17:30 год., в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , а саме схопив за руки, почав штовхати та ображати образливими словами, погрожувати фізичною розправою, вчинив психологічний тиск. Внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, а саме піднявся тиск, приймала заспокійливе.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив та вказав, що мають місце постійні конфлікти з дружиною ОСОБА_2 , оскільки вони розлучаються та щодо проживання в одній квартирі. Образи під час сварок взаємні.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП, орган та (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посадовою особою органу поліції щодо ОСОБА_1 порушено адміністративне провадження за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, на підставі заяви та пояснень ОСОБА_2 про що складено вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Обставини правопорушення, викладені у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення від 15.03.2024, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Під час розгляду справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , систематично виникають конфлікти. Між ними існує спір щодо розірвання шлюбу щодо користування житлом.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 сімейного насильства відносно ОСОБА_2 .

Сам факт звернення заявника ОСОБА_2 до органів поліції про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо неї, без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.

Самі лише пояснення ОСОБА_2 не можливо покласти в основу рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

У відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП, п ровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, доказів, відповідно до ст. 251 КУпАП, які вказують на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Головчак М.М.