Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №565/3024/25 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/3024/25

Провадження № 2-др/565/5/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Андрієнко І.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, зменшення аліментів, стягнення аліментів, стягнення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вараського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа № 565/3024/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, зменшення аліментів, стягнення аліментів, стягнення безпідставно набутих коштів.

08.04.2026 від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.

Від представника позивача ОСОБА_4 надійшли заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат в повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, що представником відповідача не подавались заяви по суті та не подавався попередній розрахунок понесених витрат. Крім того, заявлені витрати є неспівмірними зі справою, а також не доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір обґрунтований.

Сторони та їх представники у судове засідання не з`явились. Представники сторін подали заяви про проведення судового засідання їх відсутності та відсутності сторін.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, дослідивши подані докази, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2026 року у справі № 565/3024/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, зменшення аліментів, стягнення аліментів, стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити частково. Зокрема, суд ухвалив:

-Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , які стягуються на підставі судового наказу Вараського міського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року в цивільній справі № 565/974/25 пропорційно в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дати звернення до суду, тобто з 05 грудня 2025 року та до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

- В задоволенні вимог у іншій частині відмовити.

Таким чином, суд у повному обсязі задовольнив лише вимогу про припинення стягнення аліментів та частково вимогу про стягнення аліментів. У задоволенні вимог про зменшення розміру аліментів та стягнення безпідставно набутих коштів суд відмовив повністю.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання судових витрат. Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, проведенням експертизи, пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження отриманих правничих послуг та понесених витрат представник відповідача Андрієнко І.В. надала: копію договору про надання правової (професійної) допомоги № 6 від 21.01.2026, предметом якого є надання юридичної допомоги Кальковій Н.В.; копію ордеру від 21.01.2026 на надання правничої допомоги Кальковій Н.В. у Вараському міському суді Рівненської області адвокатом Андрієнко І.В., копію рахунку № 9 від 21.01.2026 на 20 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги, копії квитанцій № 19 від 23.01.2026 та № 51 від 18.03.2026 про прийняття адвокатським бюро «Ірини Андрієнко» від ОСОБА_2 коштів на загальну суму 20 000,00 грн, а також копію опису наданих послуг від 07.04.2026.

Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд доходить висновку, що надані представником відповідача докази про понесення ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу під час розгляду Вараським міським судом Рівненської області справи № 565/3024/25 є достатніми, допустимими.

Проте, зі змісту опису наданих послуг від 07.04.2026 вбачається, що до переліку наданих послуг представник відповідача включила підготовку та подання відзиву на позовну заяву та на таку послугу витратила час 4 год 30 хв. При тому, що сукупний час витрачений на надання інших послуг становить 9 год 45 хв. Проте, відзив представником відповідача або відповідачем до суду не подавався. Таким чином, зазначена послуга представником відповідача включена до опису наданих послуг безпідставно. Суд встановив, що інші правничі послуги, зазначені в описі наданих послуг від 07.04.2026 є пов`язаними з розглядом справи № 565/3024/25.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу частково не підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, часткове задоволення позовних вимог, категорію спору, яка є поширеною та має усталену практику розгляду, суд доходить висновку, що з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача Андрієнко І.В. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з розглядом справи № 565/3024/25 у сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні заяви у іншій частині відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .

Головуючий суддя І.Ю. Зейкан