Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №544/3034/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/3034/25

пров. № 2/544/327/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 квітня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Українські фінансові операції» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») був укладений договір №3996263 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.09.2023 шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т872».

Згідно з умовами договору сума кредиту становить 7000 грн строком на 360 днів з 21.09.2023 по 15.09.2024, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 2 %, яка нараховується за кожен день користування позикою в межах строку кредиту.

Відповідно до п.4.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться згідно з графіком платежів.

Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Позивач відповідно до умов договору свої зобов`язання перед відповідачем виконало, надало кредит в сумі 7000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну його картку провайдером ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, тому позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу №26/07/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило на користь ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі за договором позики №№3996263 від 21.09.2023.

Таким чином, ТОВ «Українські фінансові операції» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідач не виконала зобов`язань за вказаним договором, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 35731,09 грн, з яких: 5565,79 грн заборгованість за тілом кредиту, 24599,51 грн заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 5565,79 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 50 календарних днів.

Посилаючись на вказане прохав стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 10.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06 березня 2026 року ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «ПРИВАТБАНК», докази, що містять банківську таємницю.

В поданій суду письмовій заяві представник позивача позовні вимоги повністю підтримав, просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач 03.04.2026 подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що починаючи з 23.07.2022 року чоловік відповідача приступив до виконання військових обов`язків в лавах Збройних сил України. У період дії кредитного договору чоловік відповідача проходив військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим сім`я фактично залишилася без постійного та стабільного доходу. У цей час відповідач була вимушена самостійно забезпечувати базові потреби родини, що суттєво ускладнило фінансове становище. Крім того, відповідачем проводилися сплати по кредитному договору через особистий кабінет з карткового рахунку відкритого в АК КБ «Приват банк». Враховуючи той факт, що чоловік відповідача є діючим військовослужбовцем, відповідно до норм чинного законодавства проценти за користування кредитними коштами не нараховуються. Відповідач додатково наголошує щодо не співмірності нарахованих позивачем процентів. Великою Палатою обґрунтовано право суду обмежити розмір стягуваних процентів річних тим, що необмежене нарахування таких сум суперечать принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір №3996263 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (матеріали справи в електронній формі).

Сума кредиту 7000 грн, строк кредитування 360 днів з 21.09.2023 до 15.09.2024, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, фіксована процентна ставка, стандартна процентна ставка становить 2 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування 30341,06 % річних.

Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 57 400 грн.

Договір позики було укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т872».

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язання за договором від 21.09.2023 виконала, на банківську картку № НОМЕР_1 відповідача було зараховані грошові кошти в сумі 7000 грн, що підтверджується повідомленням генерального директора ТОВ « ПЕЙТЕК Україна», інформацією АТ "ПРИВАТ БАНК", наданою на виконання ухвали суду (матеріали справи в електронній формі, а.с.241).

26 липня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №26/07/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі за договором №3996263 від 21.09.2023, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та позичальником, яким є ОСОБА_1 (матеріали справи в електронній формі).

Згідно з витягом з реєстру боржників від 26.07.2024 заборгованість відповідача складає 30165,30 грн, з яких: 5565,79 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 24599,51 грн сума заборгованості за відсотками (матеріали справи в електронній формі).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором за 50 календарних днів з 21.07.2024 по 14.09.2024, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції»,заборгованість відповідача за відсотками складає 5566 грн (матеріали справи в електронній формі).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором загальний залишок заборгованості за кредитом становить 35731,09 грн, з яких: 5565,79 грн заборгованість за тілом кредиту, 24599,51 грн заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 5565,79 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 50 календарних днів.

Відповідно до статтей 526, 527 ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що кредитний договір укладений відповідачем з первісним кредитором в електронній формі шляхом підписання їх умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

За таких обставин, враховуючи, що відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між нею та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», в установлені договорами строки, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ» отримало право вимоги за договором факторингу, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 5565,79 грн.

Відповідачка у відзиві зазначила, що не згідна сплачувати нараховані їй фінансовою установою відсотки за кредитом, оскільки вона є дружиною військовослужбовця та користується пільгами, передбаченими законом.

На підтвердження своїх доводів відповідачкою до суду надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області від 15.03.2014, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 15 березня 2014 року та документи на підтвердження того, що її чоловік з 23 липня 2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі по мобілізації, має статус учасника бойових дій (а.с. 229-238).

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту. У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

18 травня 2024 року набрала чинності нова редакція п.15 ст.14 Закону, у зв`язку із набранням із цієї дати чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», де пункт 15 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".

Дія цього Закону поширюється на:1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей; 4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).

У відповідності до пункту 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Таким чином, статус військовослужбовця надається громадянину, який проходить військову службу відповідно до чинного законодавства України. Такого статусу особа набуває з часу початку проходження нею військової служби, визначеного законодавством.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до копії військового квитка, довідки № 3143 від 22.08.2022 року, ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі по мобілізації з 23.07.2022 по теперішній час, а також має статус учасника бойових дій.

Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період виключається нарахування процентів за користування кредитом, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час.

Крім того, в прикінцевих положеннях Закону №1275-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" прописано про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Отже, відповідачка ОСОБА_1 , як дружина військовослужбовця, звільняється під час дії особливого періоду від сплати нарахованих за кредитним договором № 3996263 від 21.09.2023 року процентів за користування кредитом.

З огляду на вище викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково, тому позивач має право на стягнення з відповідача витрат,

понесених на сплату судового збору, у розмірі 377,33 грн= 5565,79х2422,4/35731,09.

Крім того, 01 серпня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. укладено договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг (матеріали справи в електронній формі).

Згідно з умовами договору, рахунком на оплату, договору про переказ коштів, вартість наданих послуг складає 10 000 грн, заявкою №3996263 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 25.09.2024, акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором, вартість послуг складає 10 000 грн.

З огляду на викладене, в зв`язку із частковим задоволенням позову, виходячи з приписів ст.141ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу відповідно відсотку задоволеної частини позовних вимог в розмірі 1557,69 грн= 5565,79х10000/35731,09.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896), заборгованість за Кредитним договором №3996263 від 21.09.2023 в розмірі 5565 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять ) грн 79 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896), у повернення сплаченого судового збору в розмірі 377 ( триста сімдесят сім) гривні 33 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896), 1557 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят сім ) гривень 69 копійок витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.04.2026.

Суддя О.О.Сайко