Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №539/1543/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1543/26

Провадження № 3/539/311/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

29 березня 2026 року о 16 год. 52 хв. в місті Лубни Полтавської області, на вулиці Олександрівській водій ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), керував електричним колісним транспортним засобом електроскутером Сiti coco, потужністю 2000W, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовився. Відмову зафіксовано на технічному засобі відеофіксації – бодікамери №906439 та №905219.

Цими діями водій порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі – Правила дорожнього руху), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України по адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення складений 29 березня 2026 року інспектором Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Зінченком Вадимом Васильовичем.

Матеріали щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , надійшли до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області 03 квітня 2026 року та були призначені до розгляду на 16 квітня 2026 року.

Судове засідання, відкладалося на 23 квітня 2026 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, просить долучити до матеріалів справи фото мотоколеса належного йому електроскутера Сiti coco, на якому зазначена потужність електродвигуна, також просив справу розглядати без його участі та закрити провадження у справі, оскільки, як він вважає, належний йому електроскутер Сiti coco не є транспортним засобом, так як має потужність двигуна 2000W.

Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.

Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

1) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 березня 2026 року;

2) відеозаписом з бодікамер №906439 та №905219, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і процедура проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2025 року № 1452/735.

З протоколу вбачається, що у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на пункт 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Доводи ОСОБА_1 про те, що належний йому електроскутер Сiti coco не є транспортним засобом, так як має потужність двигуна 2000W, суддя не може взяти до уваги, з огляду на наступне.

Мопед, мотоцикл і прирівняні до мотоциклів моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби (транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна), дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг, відносяться до транспортних засобів, і відрізняються лише робочим об`ємом та потужністю двигуна. Але об`єм та потужність двигуна при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за статею 130 КУпАП не має значення, оскільки усі вони належать до транспортних засобів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. У Правилах дорожнього руху України відсутнє визначення «електроскутер», разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що «електроскутер» відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення осіб, зокрема самого водія чи його вантажу та є повноправним учасником дорожнього руху. Положеннями частини першої статті 130КУпАП передбачена відповідальність за керування безпосередньо транспортними засобами особами в стані сп`яніння, тобто в КУпАП є поняття транспортний засіб, а не механічний транспортний засіб.

З огляду на вищевказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва