Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №534/2155/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа№534/2155/25

Провадження №1-кп/534/244/25

В И Р О К ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2026 року м. Горішні Плавні Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025175520000191 від 23.07.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горішні Плавні (Комсомольськ), Кременчуцького району, Полтавської області, громадянин України, не працюючий, не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.12.2006 за ч. 2. ст. 186, ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.06.2007 за ч. 2. ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України – та остаточно засуджено до 4 років 10 місяців позбавлення волі;

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 09.07.2007 за ч. 2. ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України остаточно засуджено до 5 років позбавлення волі;

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.10.2007 за ч. 2. ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України – та остаточно засуджено до 6 років позбавлення волі; Звільнений 28.12.2010 умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 10 місяців 20 днів.

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.05.2013 за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу 850грн; Штраф сплачено 08.08.2014.

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 10.07.2014, ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 10.02.2017 за ч. 2. ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, 395, ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 років позбавлення волі;

вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.02.2021 за ч. 3. ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки.

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі – Стамбульська конвенція) від 11.05.2011 в п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

ОСОБА_4 , в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до свого вітчима ОСОБА_5 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою фактично спільно проживають однією сім`єю, за наступних обставин.

22 липня 2025 близько 22 години між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який є пасинком останнього та перебувають між собою у сімейних відносинах, які перебували за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних взаємовідносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 , виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки зігнутою в кулак у праве око, внаслідок чого ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої і нижньої повік правого ока, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 921 від 24.07.2025 року.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 , як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю, при цьому не оспорював фактичних обставин та доказів у справі за фактами умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , думку прокурора, обвинуваченого, який пояснив, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи, в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів та обмежиться тільки характеризуючими матеріалами.

З урахуванням викладеного та наданих в суді обвинуваченим показань, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні умисного кримінального проступку проти здоров`я особи.

У судовому засіданні прокурор просив, суд визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 850 грн.

Обвинувачений визнав свою вину у повному обсязі.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначенихст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставини, які б пом`якшували покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючи дані обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів необхідним і достатнім є покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст.125 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень статей 69,69-1 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов, речові докази, процесуальні витрати відсутні.

Під час досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався і підстави застосування такого заходу забезпечення до набрання вироком законної сили відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 850 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Після проголошення вироку обвинувачений має право отримати в суді його копію, подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження в день проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, потерпілому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_6