Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №365/352/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/352/26

Номер провадження: 3/365/101/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 квітня 2026 року селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в СП ТОВ «Нива Переяславщини», реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

07.04.2026 року близько 12 год. 11 хв. в АДРЕСА_2 , малолітній син ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив діяння, що містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а саме повідомив спеціальні служби, що горить школа та на них напали терористи, хоча насправді даного факту не було.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав та пояснив, що 07.04.2026 його одинадцятирічний син ОСОБА_3 дійсно невдало пожартував та зателефонував до спеціальних служб щоб повідомити про неіснуючу пожежу та терористів. З сином він провів бесіду щодо недопустимості таких дій.

Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей .

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного кодексу України.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854673 (а.с. 1), копією реєстрації повідомлення про подію ЄО № 3948 від 07.04.2026 (а.с. 2), письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка є класним керівником ОСОБА_2 (а.с. 3), поясненнями малолітнього ОСОБА_2 про обставини, за яких він телефонував на лінію «102» та повідомив неправдиву інформацію (а.с. 4), письмовими та усними пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні, в яких останній визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 5).

В судовому засіданні було встановлено, що своїми діями особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дитини, винен в його вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності, речі не вилучались, майнова шкода не заподіяна.

Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" стягнути з правопорушника ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімімуму на одну працездатну особу .

Керуючись ст.ст. 40-1, 184, 245 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п”ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Р. В. Хижний