Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №363/5497/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"22" квітня 2026 р. Справа № 363/5497/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., при секретарі Лещенко А.І., за участі ОСОБА_1 , його захисника Мазманяна Е.Р. та представника потерпілого Шалденка Є.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

07.09.2025 року о 16 год. 50 хв. на автодорозі Київ-Вишгород-Ровжі, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Кіа д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила обгону, здійснив обгін на перехресті, перетнувши вузьку суцільну лінію 1.1, де обгін заборонено, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Мазда д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 14.6.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді ствердив, що рухаючись зі сторони с. Ровжі у напрямку м. Києва наздогнав вантажний бус і здійснював його обгін у дозволеному місці зустрічною смугою вільною від автомобілів. Під час здійснення обгону, йому на зустріч з другорядної дороги на перехресті виїхав автомобіль Мазда, водій якого дивився ліворуч і не дав йому дорогу. Повернутися в свою смугу руху вже не міг, екстрене гальмування не застосовував, прижався якомога правіше, однак уникнути зіткнення лівою частиною свого автомобіля з автомобілем Мазда не зміг.

Ствердив, що будь-які попереджувальні дорожні знаки, які свідчать про наближення до перехрестя, поблизу місця ДТП зі сторони Ровжів на автодорозі відсутні, дорожня розмітка є частково затертою, а відтак вважав, що здійснював обгін у дозволеному місці. Свою вину заперечив, оскільки за тих дорожніх умов перехрестя виявити не міг.

Його захисник просив провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, порушень п. 14.6а ПДР України в його діях не вбачав, посилаючись на висновки судової інженерно-транспортної експертизи ДНДЕКЦ МВС України від 10.03.2026 року № СЕ-19-25/69129-ІТ, коли ДТП знаходиться в прямому причинному зв`язку з діями водія Мазда, що не дав дорогу автомобілю, виїжджаючи на головну дорогу, на якій ОСОБА_1 здійснював обгін розпочатий в дозволеному місці.

Заслухавши сторону захисту та представника потерпілого, який висловив незгоду із висновками згаданої експертизи, вихідні дані та дорожні умови в якій експертом зазначено не вірно, що фактичним обставинам справи на місці ДТП у повній мірі не відповідає, а відтак вказані висновки є суперечливими, недостатньо обґрунтованими і до уваги братися не повинні.

Так, не дивлячись на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених в суді доказів, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446597 від 07 вересня 2026 року; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07 вересня 2025 року, витягом з ІПНП; додатковими письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02 грудня 2015 року; фотознімками з місця ДТП; схемою організації дорожнього руху ділянки автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0100805 /Київ-Вишгород-Десна-Чернігів/ - Ровжі на примиканні з вулицею до котеджного містечка «Riviera Village» Вишгородського району, Київської області; даними відеозапису з нагрудного реєстратору поліцейського під час оформлення ДТП від 07 вересня 2025 року.

З письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 07.09.2025 року о 16 год. 50 хв. на перехресті з котеджного містечка він на автомобілі Мазда виїжджав праворуч на головну дорогу автотраси «Вишгород-Десна» й упевнився у відсутності транспортних засобів на головній дорозі, коли на великий швидкості, рухаючись зустрічною смугою з перетином суцільної лінії дорожньої розмітки, автомобіль Кіа допустив зіткнення з його автомобілем.

Судом встановлено, що зіткнення автомобілів Кіа д.н.з. НОМЕР_1 та Мазда д.н.з. НОМЕР_2 сталося на зустрічній смузі руху під час здійснення обгону автомобілем Кіа на перехресті та здійснення повороту праворуч автомобіля Мазда, що відповідає параметрам руху транспортних засобів, про які зазначено в протоколі.

З огляду на дані про локалізацію пошкоджень транспортних засобів, розміщення транспортних засобів на дорозі, вбачається, що водій автомобіля Кіа, виїхавши на зустрічну смугу руху, здійснював обгін на нерегульованому перехресті, коли автомобіль Мазда повертав праворуч з другорядної дороги на головну дорогу.

Вказана дорожня подія врегульовується такими вимогами ПДР України.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно п. 1.10 ПДР України, перехрестя – це місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг; обгін – випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

Як зазначено в п. 11.3 ПДР України на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Водночас вимогами п. 14.6.а ПДР України встановлено, що обгін на перехресті заборонено.

Згідно Розділу 33 ПДР України, Знаки пріоритету 2.3 “Головна дорога” надається право першочергового проїзду нерегульованих перехресть.

Згідно Розділу 34 ПДР України лінії горизонтальної розмітки мають білий колір.

Розмітка1.29-1.32 дублює зображення знаків.

Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки).

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.

Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

1.6 (лінія наближення - переривчаста лінія, в якій довжина штрихів утричі перевищує проміжки між ними) - попереджає про наближення до розмітки 1.1, 1.11 або 1.24.

Суд відкидає доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав змоги за відсутності відповідних дорожніх знаків та дорожньої розмітки переконатися в наявності попереду перехрестя, як неспроможні.

Суд зазначає, що з точки зору техніки і мети безпеки дорожнього руху кожен водій джерела підвищеної небезпеки перед будь-яким маневром, а тим більше маневром обгону неодмінно пов`язаного з виїздом на зустрічну смугу руху, повинен своєчасно переконатися у безпечності його здійснення, наявності достатньої оглядовості, виявити відсутність такої ділянки дороги, де обгін здійснювати заборонено, зокрема на перехресті, а за наявності недостатньої оглядовості вважати, що всі дорожні умови для безпечного здійснення маневру обгону не дотримано, при цьому обрати безпечну швидкість руху й не ризикувати та не розраховувати на одну тільки перевагу в русі зустрічною смугою руху головної дороги.

Обставини справи свідчать про те, що перед початком обгону, ОСОБА_1 не переконався у безпечності маневру і в тому, що попереду немає такої ділянки дороги, де заборонено здійснювати обгін, зокрема на перехресті, та здійснив обгін у забороненому місці, що призвело до зіткнення транспортних засобів.

З матеріалів справи (схеми місця ДТП, відеозапису з нагрудного реєстратору поліцейського під час оформлення ДТП, фотозображень з місця події та схеми організації дорожнього руху на ділянці дороги Київ-Вишгород-Десна-Ровжі км 011+200 – км 011+900), встановлено, що на місці події, на нерегульованому перехресті по напрямку автодороги з Ровжів до Києва, безпосередньо перед самим перехрестям мається дорожня розмітка позначена лінією 1.1. довжиною 40 м., а перед нею лінією 1.6 довжиною 108 метрів, яка попереджає про наближення до лінії 1.1. Міститься перед перехрестям також і знак пріоритету 2.3 “Головна дорога”, який позначає наближення до нерегульованого перехрестя.

При цьому ДТП сталося в суху, ясну погоду, в світлу пору доби й в умовах достатньої оглядовості.

Вказані обставини у висновку судової інженерно-транспортної експертизи ДНДЕКЦ МВС України від 10.03.20206 року № СЕ-19-25/69129-ІТ належним чином не враховано й безпідставно зроблено висновок про відсутність дорожніх знаків і горизонтальної розмітки, які б обмежували виконання маневру обгону в місці ДТП.

Експерт виснував, що обгін хоча й здійснено водієм на нерегульованому перехресті, однак всупереч цьому одночасно зроблено протилежний і безпідставний висновок про відповідність такого маневру правилам безпеки дорожнього руху. Тим самим з водія джерела підвищеної небезпеки фактично знято відповідальність за необхідність завчасного переконання у безпечності здійснення маневру, завчасного виявлення реальних і об`єктивних дорожніх умов та обстановки, виконання вимог не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відтак, суд відкидає вказані висновки експерта, як неспроможні, які на фактичних обставинах справи і вимогах ПДР України не ґрунтуються, їм не відповідають, які не можна визнати належно мотивованими з точки зору техніки безпеки дорожнього руху і фактичних обставин справи.

Та обставина, що перехрестя на 11 км. +900 м. автодороги «Вишгород-Ровжі», зі сторони Ровжів не позначено саме попереджувальним дорожнім знаком 1.22, 1.23.2 не може мати вирішального значення, оскільки інші зазначені вище елементи дорожньої обстановки, зобов`язували водія ОСОБА_1 врахувати ці фактори, переконатися в безпечності маневру обгону, можливості його здійснення виключно в дозволеному місці, щоб отримати можливість переконатися у безпечності маневру, а не здійснювати його в обмежених умовах, створювати небезпеку для інших учасників дорожнього руху внаслідок здійснення обгону в забороненому місці.

Суб`єктивне ставлення ОСОБА_1 до цієї дорожньої ситуації не звільняє останнього від обов`язку виконати вимоги правил безпеки дорожнього руху та не звільняє його від відповідальності за наслідки такого невиконання.

Посилання водія ОСОБА_1 на те, що він розпочав обгін на дозволеній ділянці дороги і мав перевагу в русі головною дорогою, мусив його завершувати на перехресті з перетином лінії 1.1 не надають йому право відступати від виконання вимог п. 14.6а ПДР України, і такі доводи на вимогах правил безпеки дорожнього руху не ґрунтуються.

Навпаки, суд вважає, що водій повинен завчасно розрахувати такі маневри з урахуванням реальної дорожньої обстановки та її умов, і утриматися від дій, які можуть призвести до порушення ПДР України.

Крім того, зі справи не можна встановити, що водій ОСОБА_1 за жодних обставин не мав об`єктивної можливості виявити попереду перехрестя, за умови дотримання швидкісного режиму, коли перехрестя повинно виявлятися водієм також і візуально з огляду на перехрещення доріг в розумінні вимог п. 1.10 ПДР України та з урахуванням достатніх для цього інших факторів наведених вище, як знаків пріоритету і дорожньої розмітки.

Наявність дорожніх знаків і розмітки полегшує для водія це завдання, однак їх відсутність не дає права водієві відступати від дотримання вимог правил безпеки руху при обгоні.

Доводи ОСОБА_1 про ознаки неякісного відображення дорожньої розмітки лінії 1.6, що не дозволило йому завчасно виявити перехрестя перед обгоном, суд також відкидає з підстав вказаних вище і зазначає, що саме лише певне затемнення на дорожній розмітці не скасовує її позначення і фактичної наявності, а коли водій не може переконатися в цьому, то з точки зори безпеки дорожнього руху він повинен виходити з її наявності, а не відсутності, та урахувати інші наявні ознаки, що достатньо вказували на обмеження для обгону попереду.

Покликання захисту, що ДТП сталося лише через ненадання дороги її іншим учасником при виїзді на головну дорогу, як на підставу для висновку про закриття справи щодо ОСОБА_1 суд відкидає, оскільки саме заборона обгону на перехресті та заборона перетину лінії 1.1 дорожньої розмітки, убезпечує від настання подібних дорожньо-транспортних ситуації.

Разом з тим, ст. 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

За таких обставин, висновок в протоколі про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 14.6.а ПДР України, що призвели до зіткнення й спричинили пошкодження автомобілів, ґрунтуються на матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, на момент розгляду справи, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, визначений у ч. 2 ст. 38 КУпАП, що вираховується з дня вчинення правопорушення закінчився, а тому провадження у справі підлягає закриттю, згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись 38, 124, 247, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження в справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП – закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2026 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.

Суддя