Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №357/18272/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/18272/25

Провадження № 2/362/3208/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) в місті Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею і відповідачем, зареєстрований 12.03.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 66.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що 12.03.2015 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого сторони спільних дітей не мають. Однак, протягом тривалого часу стосунки між сторонами поступово погіршувалися, що призвело до фактичного припинення сімейних відносин, а з лютого 2025 року вони проживають окремо. Відповідач не мав стабільного заробітку, тому утримання сім`ї здійснювалося переважно з коштів, зароблених позивачкою. Крім того, відповідач вважав народження спільних дітей передчасним, а тому не схвалював цього. Ці та інші обставини, як вказує позивач, спричинили неможливість спільного проживання подружжя та подальшого існування сімї.

Процесуальні дії.

З 06.11.2025 року дана справа перебувала в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала вказана цивільна справа.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2026 року дану справу передано за підсудністю для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

10.02.2026 року вказана цивільна справа надійшла до Васильківського міськрайонного суду Київської області та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартинцовій І.О.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року відкрито провадження в цивільній справі та постановлено стправу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Судом було вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторонам було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу також надіслано копію позову з додатками.

Зі змісті прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

З відповіді Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ у м. Києві та Київській області від 24.11.2025 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 14.10.2014 року значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

За зареєстрованим місцем проживання відповідача суд направляв ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, які були вручені останньому 13.03.2026 року (поштове повідомлення про отримання та роздруківка з трекінгу відправлень Укрпошти містяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за адресою зареєстрованого місця проживання, своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що 12.03.2015 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 66, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 16.08.2025 року.

Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача.

За змістом ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112,114 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 247,258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.03.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 66.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору кошти в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Мартинцова І.О.