Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №357/3144/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3144/26

1-кп/357/657/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

потерпіла: ОСОБА_4 ,

захисник – адвокат: ОСОБА_5 ,

обвинувачений: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква, Київської області кримінальне провадження №12026111030000036, внесеному 08.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаїсі, Грузія, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , та під час судового провадження надано угоду про примирення.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з 08 травня 2025 року по 17 січня 2026 року, систематично вчиняв по відношенню до своєї доньки ОСОБА_4 , психологічне та економічне насильство.

Крім цього, ОСОБА_6 , 8 травня 2025 року близько 20:00 год. перебваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю донькою ОСОБА_4 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого.

В подальшому, 9 травня 2025 року близько 21:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 вчинив сварку зі своєю донькою ОСОБА_4 , в ході якої ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Також, 10 травня 2025 року близько 12:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 вчинив сварку зі своєю донькою ОСОБА_4 , в ході якої ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Поряд з цим, 11 травня 2025 року близько 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 вчинив сварку зі своєю донькою ОСОБА_4 , в ході якої ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

В подальшому, за результатами розгляду вказаних протоколів, згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 04.06.2025, ОСОБА_6 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 23.09.2025 о 18 годині 20 хвилин по провул. Марусі Чурай в м. Біла Церква Київської області ОСОБА_6 , перебуваючи у нетверезому стані, вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру стосовно своєї доньки ОСОБА_4 , а саме словесно ображав, принижував, погрожував фізичною розправою. А також без дозволу виніс з дому жіночі шкіряні туфлі, пошкодив частину посуду, а іншу частину виніс у невідомому напрямку, чим завдав шкоди психічному здоров`ю постраждалої особи та погіршив умови її проживання.

В подальшому, 07.10.2025, згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду, ОСОБА_6 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 28 грудня 2025 року близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи біля будинку за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї доньки ОСОБА_4 , а саме: виражався нецензурною лайкою, словесно ображав, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство відносно неї.

Також, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 17 січня 2026 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї доньки ОСОБА_4 , а саме: виражався нецензурною лайкою, словесно її ображав, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство відносно неї.

Таким чином, ОСОБА_6 умисно систематично вчиняв психологічне та економічне насильство щодо своєї доньки ОСОБА_4 , з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що згідно висновку судово-психологічної експертизи викликало формування та фіксацію негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за своє здоров`я, безпеку та здоров`я, безпеку сестри та матері, що супроводжується істотним погіршенням її соціального функціонування, зниженням якості життя.

Дії кривдника (батька ОСОБА_6 ) призводять до психологічних страждань ОСОБА_4 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 належить кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, а саме як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

23.04.2025 під час судового засідання, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення.

За умовами цієї угоди сторони, а саме потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ст. 126-1 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість за ст. 126-1 КК Україниу зазначеному діянні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_6 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки із звільненням від його відбування з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України та покладення обов`язків визначених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, тому відмовився від дачі показів. Підтримав угоду, заявив про здатність виконати умови угоди, та ствердив, що його позиція є добровільною, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтримали угоду, просила її затвердити на викладених в ній умовах. Цивільний позов не заявляла.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що підстави, передбаченні ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні та просив суд затвердити угоду.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Відповідно з вимогами ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ст. 126-1 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

При укладанні угоди сторонами враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в розумінні статті 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно працевлаштований, розлучений, не має на утриманні членів сім`ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин, суд також враховує обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлені. Крім цього судом прийнято до уваги висновок органу пробації, який викладений у досудової доповіді.

Укладена між потерпілою та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ст. 126-1 КК України кваліфіковано правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченоим і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду від 23.04.2026 про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , затвердити.

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченого ст. 126-1 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 23.04.2026 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.

Застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід згідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України відповідно до якого покласти наступний обов`язок:

- направлення на проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці до органу місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_6 .

Роз`яснит ОСОБА_6 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Крім того обвинуваченому роз`яснюються вимоги ст. 376 ч. 3 КПК України.

Суддя: ОСОБА_7