Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №355/304/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/304/26

Провадження № 2/355/643/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з поверненню боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 1738797 від 29 липня 2024 року в розмірі 29400,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 21900,00 гривень – сума заборгованості за відсотками; 2500,00 гривень – сума заборгованості за пенею, а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 3328,00 гривень.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» договір про надання споживчого кредиту № 1738797 від 29 липня 2024 року, в межах якого надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором.

Укладення договору здійснюється сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт (https://sloncredit.com.ua).

16 липня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 1607-25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи основну суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - додатку № 1 до договору факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 29400,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 21900,00 гривень – сума заборгованості за відсотками; 2500,00 гривень – сума заборгованості за пенею.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до судового засідання не з`явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. У разі неявки до судового засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи заочно.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 19 березня 2026 року на 09 годину 30 хвилин, з відмітки на поштовому конверті зі зворотнім поштовим повідомленням з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та судовою повісткою слід, що адресат відсутній за вказаною адресою, далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 16 квітня 2026 року на 09 годину 30 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджені матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору № 1738797 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 29 липня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (споживач), укладення якого відповідно до п.п. 1.1 договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС товариства. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором споживача ОСОБА_1 Т478, 29 липня 2024 року (а.с. 5-9).

Відповідно до п.п. 1.2- 1.4 договору № 1738797 про надання споживчого кредиту від 29 липня 2024 року на умовах, встановлених цим договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. 1.3 Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000,00 гривень. Тип кредиту – кредит. 1.4 Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати процентів – кожні 30 днів.

Згідно з п. 1.5 договору № 1738797 про надання споживчого кредиту від 29 липня 2024 року тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти: 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; 1.5.2 знижена процентна ставка 0,825 % в день та застосовується відповідно до умов, зазначених у цьому пункті договору.

Як передбачено п.п. 1.6-1.7 договору № 1738797 про надання споживчого кредиту від 29 липня 2024 року, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. 1.7 Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (27000,00 гривень/5000,00 гривень)/360 днівх100%=1,50% в день. 1.7.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,44% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: 25987,50 гривень/5000,00 гривень)/360 днівх100%=1,44 % в день.

Загальні витрати на дату укладення договору складають: 1.8.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27 000,00 гривень. 1.8.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 25987,50 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.9.1 за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90 % річних. 1.9.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 5487,03 % річних (п.п. 1.8-1.9 договору № 1738797 про надання споживчого кредиту від 29 липня 2024 року).

Відповідно до п.п. 2.1 договору № 1738797 про надання споживчого кредиту від 29 липня 2024 року кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з копією паспорта споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) – відповідач ознайомився з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту містить підпис одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 М216 від 29 липня 2024 року (а.с. 10-11).

Копію листа від 11 серпня 2025 року за підписом директора ТОВ «Пейтек» О. Макарчука, відповідно до якого між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Пейтек» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 2022-06-06. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на суму 5000,00 гривень: номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек»: 0bdda34d-da4b-41e4-b1cb-8e84c34be7a4; номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: 17387971722232970, дата і час виконання: 29 липня 2024 року, 09:02:58, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745147317066 (а.с. 12).

Згідно ухвали суду було витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Згідно з випискою по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 за період з 29 липня 2024 року по 03 серпня 2024 року було отримано 29 липня 2024 року 5000,00 гривень (а.с. 48-50).

Копію розрахунку заборгованості за кредитом, наданим ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», позичальник: ОСОБА_1 , кредитний договір: № 1738797 від 29 липня 2024 року, з якого слід, що станом на дату відступлення згідно кредитного договору № 1738797 від 29 липня 2024 року станом на 16 липня 2025 року заборгованість складає: 29 400,00 гривень, а саме: за кредитом: 5000,00 гривень; по відсотках: 21900,00 гривень; по штрафах/пені: 2500,00 гривень (а.с. 13-14).

Згідно з копією договору факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт), за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату , а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 15-19).

Копію акту прийому-передачі реєстру боржників від 16 липня 2025 року за договором факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт), які уклали даний акт прийому-передачі реєстру боржників про те, що на виконання п. 1.2 договору факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року, укладеного між клієнтом та фактором про наступне: клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3238, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.(а.с. 20)

Копію платіжної інструкції № 739 від 18 липня 2025 року, з якої слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувала ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року (а.с. 21).

Копію витягу з реєстру боржників від 16 липня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактору) право вимоги заборгованості до боржника- позичальника клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року, під порядковим номером 1331 боржник ОСОБА_1 , договір № 1738797 від 29 липня 2024 року, сума заборгованості разом 29400,00 гривень (а.с. 22).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору, отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договір факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_1 , на підставі якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом проценти.

Як слід за ст. 1077 ЦК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача ОСОБА_1 їх повернення. Сторона позивача скористалась своїм правом на отримання також і процентів за користування цими коштами, отже, в цій частині позовні вимоги слід задовольнити, що складаються з: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21900,00 гривень - сума заборгованості за відсотками, разом: 26900,00 гривень.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості за пенею у сумі 2500,00 гривень, в цій частині суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки відповідно до Закону «2120-ІХ «Про внесення до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо дії норм на період воєнного стану «неустойка» (штрафи, пеня) та інші платежі, сплатити яких передбачені договором про споживчий кредит нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткові виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем.

Також у відповідності до цього закону у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк його припинення або скасування у разі прострочення за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком, або інших кредитодавців (позикодавців) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штраф, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем(позикодавцем).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 3328,00 гривень, було задоволено частина позовних вимог: з 29400,00 гривень позовних вимог, задоволено 26900,00 гривень (26900,00х100%):29400,00= 91,50%, судовий збір 3328,00 гривень, задоволено 91,50%, (30328х91,50%):100%= 3045,12 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 512, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ вулиця Симона Петлюри 30 реквізити IBAN № UА303395000000026500000127001у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:

за кредитним договором №1738797 від 29 липня 2024 року в розмірі 26900 (двадцять шість тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, з яких;

-5000(п`ять тисяч) гривень 00 копійок, сума заборгованості за основною сумою боргу;

-21900 (двадцять одна тисяча дев`ятсот) гривень 00 копійок, сума заборгованості за відсотками;

В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, відмовити як необґрунтовано заявлену як пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ вулиця Симона Петлюри 30 реквізити IBAN № UА303395000000026500000127001у АТ «ТАСкомбанк») понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3045 (три тисячі сорок п`ять) гривень 12 копійок .

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов