Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №687/1175/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 687/1175/25

Провадження № 22-ц/820/1006/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2026 року (суддя Горобець Н.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі – ТОВ «Укр Кредит Фінанс», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що 13.09.2022 року сторони уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1085-9108, за умовами якого Товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7000 грн. строком на 300 календарних днів, базовий період 14 днів, з стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 % за 1 один день користування кредитом, знижена процентна ставка 2,50% в день. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Проте, відповідач не виконала свої обов`язки за кредитним договором, а тому станом на 07.10.2025 року загальний розмір заборгованості становив 60690,00 грн., з яких 7000,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 53690,00 грн. – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Разом з тим, позивачем прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг та часткового списання заборгованості по нарахованим процентам позичальнику в сумі 33530,00 грн. за умови погашення решти заборгованості в сумі 27160,00 грн., а саме: 7000,00 грн. – прострочену заборгованість за кредитом, 20160,00 грн. – прострочену заборгованість за нарахованими процентами.

Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 27160,00 грн. заборгованості за кредитним договором №1085-9108 від 13.09.2022 року та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1085-9108 від 13 вересня 2022 року в розмірі 14000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 7000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 7000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1248,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути суму неповернутого кредиту. Зменшуючи розмір процентів за кредитним договором, суд першої інстанції зазначив, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 20160,00 грн. є неспіврозмірною сумі кредиту, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та є несправедливою у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», тому підлягає зменшенню відповідно до розміру неповернутого тіла кредиту.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апелянт не погоджується з судовим рішенням в частині зменшення розміру відсотків нарахованих позивачем за кредитним договором, оскільки сторонами було погоджено порядок, розмір та строк, нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Відповідач була ознайомлена з усіма умовами договору та погодилася із ними, позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору. Крім того, відповідно до умов Кредитного договору, а саме п. 6.9. Договору Позичальник мав право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця. Проте, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, та продовжувала користуватись кредитними коштами на погоджених умовах. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі – не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту не оскаржується, а тому рішення суду в даній частині не є предметом апеляційного перегляду.

Судом встановлено, що 13.09.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1085-9108, відповідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору. Договір підписано електронним підписом позичальника А836, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 13 Договору «Реквізити сторін».

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. кредитного договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) становить 7000 грн. Дата надання/видачі кредиту 13.09.2022 року. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідно до п. 4.3 Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована. Процентна ставка за користування Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності) може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільгою, та/або Зниженою процентними ставками.

Базовий період складає 14 днів. Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду (п.п. 4.4, 4.5 Договору).

Згідно п. 4.6 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою). Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених в п. 5.5 цього Договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за наступною ставкою: Пільгова процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування Кредитом протягом першого базового періоду.

Згідно п. 4.8 Договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 10.07.2023 року.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 1139065,00%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору складає 70000,00 грн (п.п. 4.9, 4.10 Договору).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн. підтверджується довідкою ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту 7000,00 грн. за договором № 1085-9108 від 13.09.2022 року за допомогою системи LIQPAY, платіж 2081840505 на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Станом на 07.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 60690,00 грн. з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 7000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 53690,00 грн.

Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 33530,00 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 27160,00 грн.

В зв`язку з чим просив стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а частину: 7000,00 грн. прострочену заборгованість за кредитом, 20160,00 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, а всього: 27160,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку про доведеність позивачем неналежного виконання умов кредитного договору позичальником, що призвело до виникнення заборгованості, яку суд стягнув за кредитом в повному обсязі та зменшив розмір процентів відповідно до розміру тіла кредиту, враховуючи, що заявлені до стягнення проценти є непропорційними сумі заборгованості по кредиту.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними доказами, що 13.09.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1085-9108 у формі електронного документу, який було підписано позичальником з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А836. У змісті договору ОСОБА_1 зазначила всі необхідні свої дані, зокрема, персональні дані, паспортні дані, ідентифікаційний номер, електронну пошту, адресу проживання та номер банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1085-9108 від 13 вересня 2022 року, станом на 07 жовтня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 60690,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 7000 грн.; заборгованості по процентах 53690,00 грн.,

Доказів на спростування наявної заборгованості за зазначеним кредитним договором матеріали справи не містять.

При цьому, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме щодо часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальному розмірі 33530,00 грн., тому розмір заборгованості за процентами, відповідно до розрахунку позивача, становить 20160,00 грн.

З урахуванням застосованої до ОСОБА_1 програми лояльності товариство просило стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 27160,00 грн., з яких тіло кредиту 7000 грн., 20160 грн. заборгованість за відсотками.

При цьому вимоги щодо стягнення неустойки (штраф, пеня), ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не заявляло.

У справі що переглядається в межах доводів апеляційної скарги, позивачем як кредитодавцем, були нараховані проценти відповідно до умов договору та в межах строку дії кредитного договору.

Однак визначаючи розмір заборгованності за відсотками 7000 грн. судом першої інстанції не враховано, що позивач у позовній заяві зазначав, що кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими відсотками у сумі 33530,00 грн., яке є чинним і ним не скасовувалось.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про зменшення розміру процентів до розміру суми заборгованості по кредиту, а саме до 7000 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що нараховані позивачем проценти є несправедливими, такими, що значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту, а тому є непропорційними до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності й розумності, що не узгоджується із приписами п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Так, частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Разом з тим, вказане правило стосується лише такої відповідальності за невиконання зобов`язань як неустойка, тоді як проценти мають зовсім іншу правову природу, їх розмір узгоджується сторонами при підписанні договору, і вони мають бути сплачені позичальником відповідно до положень статті 1054 ЦК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, з огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Однак, відповідачем не надано доказів, які підтверджують оспорювання в судовому порядку, укладеного між ним та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» не заявлялося.

Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.

Умови договору про сплату процентів за користування кредитом не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін, оскільки розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін, договір укладено в електронній формі, з умовами договору відповідач був ознайомлений та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання. Кредитний договір укладено на визначений термін, відповідно до умов якого відповідач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів вважає, що у даному випадку судом першої інстанції помилково ототожнено поняття процентів за користування кредитом, що регулюються ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України та компенсації (штраф, пеня) за невиконання зобов`язання за договором.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було підстав для застосування до спірних правовідносин п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Помилковим при зменшенні розміру процентів є посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23, оскільки відносини у ній не є релевантними із відносинами, які склалися між сторонами у цій справі.

Враховуючи вищезазначене, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1085-9108 від 13 вересня 2022 року в розмірі 27160,00 грн., з яких 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за процентами 20160,00 грн.

13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог частина перша статті 141 ЦПК України.

За подання позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило 2422,40 грн. судового збору,а при зверненні з апеляційною скаргою сплачено 3633, 60 грн.

Враховуючи, що позов задоволено на 100%, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 6056 грн. за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1085-9108 від 13 вересня 2022 року розмірі 27160,00 грн., з яких: 7000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту та 20160,00 грн.- заборгованість за відсотками, а також судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6056 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк