Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №947/16405/25
Суддя: Котелевський Р. І.
Номер провадження: 11-кп/813/854/26
Справа № 947/16405/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий – суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань – ОСОБА_5 ,
прокурора – ОСОБА_6 ,
захисника – ОСОБА_7 ,
обвинуваченого – ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» та захисником ОСОБА_7 (за допомогою ВКЗ), матеріали кримінального провадження №12025164480000206 від 15.04.2025 року за апеляційною скаргою прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_9 на вирок Київського районного суду м.Одеси від 06.05.2025 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 06.01.2025 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік,
засуджено за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.357 КК України,
встановив:
Оскарженим вироком, який ухвалений в порядку спрощеного провадження, ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.357 КК України та йому призначено покарання:
- за ч.3 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
- за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 ( п`ять тисяч сто) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 06.01.2025 року – 1 рік пробаційного нагляду та штраф призначений за оскаржуваним вироком.
За правилами, передбаченими ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді штрафу в сумі 5100 грн. суд визначив виконувати самостійно.
Вироком суду вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим в тому, що він 06.04.2025 року, приблизно о 21:00 год, більш точного часу встановити не надалось можливим, перебуваючи за адресою: м. Одеса, Дача Ковалевського, 150, на маршрутній зупинці помітив на асфальті паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Комінтерновським РВ УМВС України в Одеській області, 21.10.2024 року та визначив його предметом свого пояснення.
Так, реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне заволодіння паспортом громадянина України, ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, упевнившись в тому, що його дії залишаться непомітними для інших осіб, підняв з асфальту паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поклав до своєї кишені, тим самим ОСОБА_8 незаконно заволодів вказаним паспортом, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник.
Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 357 КК України – незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.
В подальшому, 07.04.2025 року, більш точного часу встановити не надалось можливим, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на підроблення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом вклеювання в нього своєї фотокартки, з метою подальшого використання підробленого документа у своїх корисливих цілях.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення посвідчення, а саме паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , з метою подальшого використання підробленого документа у своїх корисливих цілях, 07.04.2025 року, більш точного часу встановити не надалось можливим, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , вклеїв власні фотокартки на першій та п`ятій сторінці в паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України – підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.
Крім того, 15.04.2025 року, о 14 год 30 хв, за адресою: м.Одеса, вул. Варненська, біля будинку 7-А, співробітниками поліції виявлено громадянина, який назвався ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій після вимоги поліцейського пред`явити документ, що посвідчує особу, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи протиправність свого діяння та бажаючи настання наслідків, пред`явив співробітникам поліції завідомо підроблений документ, а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, за своїми характеристиками відповідає встановленому зразку, аналогічного бланку паспорта громадянина України, що перебуває в офіційному обігу на території України, в якому на першій та п`ятій сторінці здійснено заміну первісного фотознімку власника на фотознімок ОСОБА_8 ..
Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документу.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким вважати ОСОБА_8 засудженим до покарання:
- за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
- за ч.3 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Київського районного суду м.Одеси від 06.01.2025 року та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду. На підставі п.п.1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_8 наступні обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Штраф в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України – виконувати самостійно.
В іншій частині прокурор просить вирок суду залишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги прокурор мотивує тим, що вироком Київського районного суду м.Одеси від 06.01.2025 року ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, із встановленням обов`язків, передбачених п.п.1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України.
Проте, призначаючи 06.05.2025 року покарання ОСОБА_8 на підставі ст.71 КК України, місцевий суд не застосував до обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.59-1 КК України, чим безпідставно змінив попередній вирок Київського районного суду м.Одеси від 06.01.2025 року, який набрав законної сили, в частині призначення покарання, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції не оскаржений.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу; захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які заперечували проти її задоволення; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України (далі – КПК), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.357 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не встановлено, а тому ці обставини не є предметом апеляційного розгляду, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 409 КПК визначені підстави для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі і істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно положень ст.413 КПК, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, зокрема є не застосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 попереднім вироком Київського районного суду м.Одеси від 06.01.2025 року засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі п.п.1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України на ОСОБА_8 покладені наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Проте, в даному кримінальному провадженні призначаючи ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України, місцевий суд не поклав на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.59-1 КК України, чим фактично змінив в частині призначення покарання попередній вирок Київського районного суду м.Одеси від 06.01.2025 року, який набрав законної сили.
Таким чином місцевий суд ухвалюючи оскаржений вирок, не будучи наділений повноваженнями апеляційного суду, змінив умови відбування покарання обвинуваченим за попереднім вироком Київського районного суду м.Одеси від 06.01.2025 року, яким ОСОБА_8 був засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду, що прямо суперечить положенням кримінального процесуального закону (ст. 24 КПК) та підриває презумпцію законності й обґрунтованості попереднього судового рішення (ч. 2 ст. 21 КПК).
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК, підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш тяжкого покарання.
Згідно з вимогами ч.1 ст.421 КПК, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги прокурора заслуговують на увагу, тому вирок суду першої інстанції, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409, п.1 ч. 1 ст. 413 КПК, в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового вироку.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 408, 409, 413, 419, 424, 426, 532 КПК, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_9 – задовольнити.
Вирок Київського районного суду м.Одеси від 06.05.2025 року в кримінальному провадженні №12025164480000206 від 15.04.2025 року, яким ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.357 КК України – скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень;
- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`тдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
- за ч.3 ст.357 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Київського районного суду м.Одеси від 06.01.2025 року, та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі п.п.1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_8 наступні обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Штраф в розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України – виконувати самостійно.
В іншій частині оскаржений вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання ним законної сили.
Копії вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Оригінал: reyestr.court.gov.ua