Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №523/7643/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2750/26

Справа № 523/7643/23

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представника Кононюк В.О.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 05 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2023 року представник ОСОБА_3 – адвокат Кононюк В.О. звернулася до суду з позовною заявою до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_4 з 04 липня 2009 року по 27 січня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , подружжя проживало разом із донькою останнього від першого шлюбу – ОСОБА_4 , яка була недієздатною, після смерті чоловіка позивачка залишилася проживати з нею, була їй єдиною рідною людиною, піклувалася про ОСОБА_4 , яка за станом свого здоров`я була обмежена у самообслуговуванні, позивачку призначили її опікуном, вели разом спільне господарство та мали спільний бюджет. У зв`язку з чим, ОСОБА_3 має право на спадкування як спадкоємиця четвертої черги за законом після смерті дитини померлого чоловіка, тому встановлення даного факту необхідно їй для прийняття спадщини.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року позов ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_4 з 04 липня 2009 року по 27 січня 2023 року.

11 листопада 2024 року Одеська міська рада звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами, оскільки на момент розгляду справи позивачка ОСОБА_3 померла, а тому не могла бути стороною у справі, у зв`язку з чим рішення суду має бути скасовано та закрито провадження у справі, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 05 травня 2025 року заяву Одеської міської ради про перегляд рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю – задоволено. Скасовано рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року у цивільній справі №523/7643/23 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, провадження у справі закрито.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 05 травня 2025 року та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду заяви Одеської міської ради про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення судом вимог процесуального та матеріального права.

Представник ОМР в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить довідка про доставку судової повістки-повідомлення до електронного кабінету Електронного суду (а.с. 143 на звороті).

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представника Кононюк В.О., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв`язку з цим обмежувати право на судовий захист.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

ЄСПЛ у рішенні від 18 жовтня 2005 року в справі «МПП «Голуб» проти України» відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Скасовуючи заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року у цивільній справі №523/7643/23 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, закриваючи провадження у справі, за заявою ОМР про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, суд першої інстанції виходив із того, що на час розгляду справи позивачка ОСОБА_3 померла, тому її цивільна правоздатність припинилася, відповідно і припинилися повноваження у адвоката на представництво її інтересів в суді. Тому, враховуючи встановлені обставини, які є для суду нововиявленими, виходячи із стадії розгляду справи, суд дійшов висновку, що є підстави для скасування рішення та закриття провадження у справі.

Однак, колегія судів апеляційного суду не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, оскільки при постановленні ухвали було неправильно та не в повному обсязі встановлено обставини, які мають значення для вказаного процесуального питання, невірно визначено правовідносини, які регулюються, що призвело до неправильного застосування норм процесуального права, та зазначає наступне.

Апеляційним судом встановлено, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року позов ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_4 з 04 липня 2009 року по 27 січня 2023 року.

11 листопада 2024 року ОМР звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами, зазначивши, що оскільки на момент розгляду справи позивачка ОСОБА_3 померла, тому не могла бути стороною у справі, у зв`язку з чим рішення суду має бути скасовано та закрито провадження у справі, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2024 року відкрито провадження за заявою про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2024 року витребувано від Суворовської державної нотаріальної контори міста Одеси інформацію із Спадкового реєстру про відкриття спадкової справи та коло осіб, які зверталися із заявами про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 грудня 2024 року від державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори міста Одеси Ласурії Я.Ю. надійшов лист, в якому повідомлялось, що до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа №15/2024. Із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 37).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2024 року витребувано від Суворовської державної нотаріальної контори міста Одеси копію спадкової справи №15/2024 щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18 лютого 2025 року від державного нотаріуса Пересипської державної нотаріальної контори міста Одеси Ласурії Я.Ю. надійшла копію спадкової справи 15/2024 щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41-98).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залучено як правонаступників позивачки ОСОБА_3 у справі за заявою ОМР про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Однак апеляційний суд звертає увагу на непослідовність дій суду першої інстанції, оскільки ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд залучає як правонаступників позивачки ОСОБА_3 в даній справі, посилаючись на положення ст. 55 ЦПК України, яка передбачає, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

При цьому, в ухвалі Пересипського районного суду м. Одеси від 05 травня 2025 року скасовуючи заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року у цивільній справі №523/7643/23 за позовом ОСОБА_3 до ОМР про встановлення факту проживання однією сім`єю, та закриваючи провадження у справі, суд послався на вимоги п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, згідно якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Колегія суддів також не погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що як вбачається з матеріалів спадкової справи спадкоємці позивачки звернулися із заявами про прийняття спадщини до ухвалення судом рішення, однак суд не повідомили про смерть позивачки, та не скористалися своїм правом на прийняття участі в якості правонаступників. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на момент розгляду судом позову ОСОБА_3 до ОМР про встановлення факту проживання однією сім`єю, не були учасниками даної справи, не мали процесуального статусу сторони чи третьої особи, а отже не були носіями процесуальних прав і обов`язків в даній справі. Окрім того, обґрунтовано могли не знати про розгляд даної справи.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залучено до участі в даній справи, як правонаступників позивачки ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про скасування заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року, із закриттям провадження у справі на підставі вимог п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, що є підставною для скасування ухвали суду, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 6, 379, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 05 травня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Одеської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 21 квітня 2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда