Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №466/11914/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/11914/24 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/811/658/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 лютого 2026 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2024 року акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17 лютого 2026 року провадження по справі за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу закрито.

Ухвалу суду оскаржило АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», подавши в лютому 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 лютого 2026 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції передчасно закрив провадження у справі у зв`язку із смертю відповідачки, адже спірні правовідносини допускають правонаступництво, тому до участі у справі мають бути залучені спадкоємці померлої відповідачки, однак судом цього зроблено не було.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи.

Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19.

Враховуючи, що відповідач у справі помер, а від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке належним чином не вмотивоване, до нього не додано докази, що підтверджують наведені у ньому мотиви, у зв`язку із чим в його задоволенні належить відмовити, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема, і розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін.

У зв`язку з наведеним, відповідно до приписів частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у даній справі відсутні правові підстави для зупинення провадження з метою залучення правонаступників померлої відповідачки, оскільки не доведено, що спір як такий виник саме з її особистих майнових зобов`язань, з чого слід дійти висновку про неналежність відповідача, таке підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з такого.

У пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно із частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва потрібно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року в справі № 369/13444/20).

Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальних правовідносинах її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку із вибуттям особи зі спірних матеріальних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно із пунктом 8 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною першою, четвертою статті 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Предметом вимог позивача є стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу, тобто вимога про відшкодування шкоди (збитків), завданих спадкодавцем позивачу у зв`язку з не облікованим споживанням газу.

У разі обґрунтованості позову завдані збитки (шкода) можуть бути відшкодованими, а тому в зазначених правовідносинах допускається правонаступництво.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.

Що стосується залучення до участі в справі неналежного відповідача, таке не може бути підставою для закриття провадження у справі на підставі пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України, однак може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

Оскільки під час вирішення питання про закриття провадження у справі місцевим судом допущено порушення норм процесуального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, а не судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 382 – 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 лютого 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2026 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич