Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №336/9749/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 08.04.2026 Справа № 336/9749/24

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 336/9749/24 Пр. № 22-ц/807/132/26Головуючий у 1-й інстанції: Галущенко Ю.А. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кухаря С.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Пантюх Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулось до суду з вищезазначеним позовом(т.с.1 а.с.2-35), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 230285,15 грн., яка складається з: - заборгованості, яка виникла на підставі договору факторингу №24.05/2024, загальною сумою 178701,27 грн., які складаються з: - заборгованості за основним боргом у розмірі 24499,99 грн., - суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 124948,28 грн., - нарахованих позивачем процентів за 60 календарних днів - 29253,00 грн.; - заборгованості, яка виникла на підставі договору факторингу №27.05/2024, загальною сумою 51583,88 грн., які складаються з: - заборгованості за основним боргом у розмірі 13800,00 грн., - суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 23503,64 грн., - нарахованих позивачем проценти за 52 календарних днів - 14280,24 грн.; від сплати якої відповідач у добровільному порядку на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» ухиляється, а також сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 08.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 3882638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 20000,00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 08.08.2023 року по 02.08.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Враховуючи, зазначені вище умови договору, ТОВ «ЛІНЕУРА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 20000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення". 16.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору №3882638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 року. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору). Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором складає: 4500,00 грн. Відповідно до зазначених вище умов Додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення". Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 24500 грн. За даними поденного розрахунку заборгованості за Договором № 3882638 від 08.08.2023 року у період з 08.08.2023 року по 24.05.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 135861.28 грн. У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 10913 грн. Враховуючи зазначене, станом на 24.05.2024 року загальна сума заборгованості відповідача за Договором № 3882638 від 08.08.2023 року склала: тіло кредиту - 24499,99 грн., заборгованість за процентами - 124948,28 грн., загальною сумою 149448,27 грн. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19.03.2019 року, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21.03.2024 року. ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03.04.2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право укладати договори факторингу. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, листом № 2910 від 01.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS - повідомлень. Враховуючи вищезазначене, відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Так, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 3882638 від 08.08.2023 року загальна сума заборгованості склала 149448,27 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 24499,99 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 124948,28 грн. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №3882638 від 08.08.2023 року загальною сумою 178701,27 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 24499,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 124948,28 грн., нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 29253 грн. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28.02.2017, видане Національним банком України. Також, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017р. №756 (додається). 24.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6893131 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом Nо205-ОД від 10.02.2022, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору. Сума кредиту (загальний розмір) складає 13800 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 13800 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту schkliaevaalena911@gmail.com зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення (Копія повідомлення про відступлення прав вимоги додається). Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних". ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03.04.2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право укладати договори факторингу. Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 13800,00 грн. - тіло кредиту та 23503,64 грн. - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 52 календарних днів - 14280,24, всього - 51583,88 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Галущенко Ю.А. (т.с.2 а.с.1). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.2 а.с.5) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою суду першої інстанції від 13.01.2025 року (т.с.2 а.с.155-156) витребувано від КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_2 ): - платіжної картки НОМЕР_1 , а також інформацію, яка підтверджує факт зарахування коштів 24.07.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», в сумі 13800 грн. від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230); - платіжної картки НОМЕР_1 , а також інформацію, яка підтверджує факт зарахування коштів 16.08.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», в сумі 4500 грн. від ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492); - платіжної картки НОМЕР_1 , а також інформацію, яка підтверджує факт зарахування коштів 08.08.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», в сумі 20000 грн. від ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492). Ухвалою суду першої інстанції від 11.04.2025 року (т.с.2 а.с.164-165) повторно витребувано вищезазначену інформацію за ухвалою суду від 13.01.2025 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року (т.с.2 а.с.172-189) позов позивача у цій справі задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 у розмірі 37303,64 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13800,00 грн. та заборгованості по нарахованим процентам у розмірі 23503,64 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 № 3882638,00 у розмірі 149448,30 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24499,99 грн. та заборгованості по нарахованим процентам у розмірі 124948,28 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1964,32 грн.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 серпня 2025 року (головуючий суддя ОСОБА_3 , судді Поляков О.З та Трофимова Д.А. - т.с.3 а.с.11-12) вищезазначену апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у цій справі визнано неподаною та повернуто скаржнику (т.с.3 а.с.11-12).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.3 а.с.22-33) просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3882638 у розмірі 24499,00 грн. та за кредитним договором №6893131 у розмірі 10700,00 грн.

В автоматизованому порядку 28.08.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кухаря С.В. та Подліянову Г.С. (т.с.3 а.с.48). Ухвалою апеляційного суду від 28.08.2025 року (т.с.3 а.с.49) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 04.09.2025 року (т.с.3 а.с.52). Ухвалою апеляційного суду скаргу апелянта залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (т.с.3 а.с.53-54), які було усунуто у встановлений апеляційним судом строк (т.с.3 а.с.56-72). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 22.09.2025 року (т.с.3 а.с.73-74), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с.3 а.с.75), з урахуванням з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі.

Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони відповідача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 24.12.2025 року, не відбувся через першу неявку всіх учасників цієї справи, відкладений (т.с. 3 а.с. 108), з урахуванням відпустки судді-доповідача у період з 16.02.2026 року по 02.03.3036 року включно (довідка т.с. 3 а.с. 198), ухвалою апеляційного суду витребувано: - у ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» інформації про те, які докази вже наявні у матеріалах цієї справи на підтвердження саме конкретного періоду нарахування стягнутих за оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у цій справі відсотків: - за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 - у розмірі 23503,64 грн. (т.с. 1 а.с. 137); - за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 № 3882638 - у розмірі 124948,28 грн. (т.с. 1 а.с. 46,134), оскільки у вищезазначеній позовній заяві позивача у цій справі про це прямо не зазначено (т.с. 1 а.с. 35); - у ОСОБА_1 та представника останньої ОСОБА_2 конкретну дату, з якої відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі саме в період введення в України військового стану у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, оскільки наявні у цій справі документи прямо цього не підтверджують (так, військовий квиток з відміткоюпро прибуття у В/ч НОМЕР_3 в частині дати є «поза межами зору»(копія т.с. 3 а.с. 38), посвідчення УБД від 21.11.2023 року безтермінове (т.с. 3 а.с. 41), довідки В/ч НОМЕР_3 від 25.01.2024 року (т.с. 3 а.с. 40) від 20.11.2025 року (т.с. 3 а.с. 106) містить інформацію лише про те, що відповідач, як старший сержант, лише на теперішній час перебуває на військовій службі у цій в/ч). На виконання вищевказаної ухвали апеляційного суду позивач (т.с. 3 а.с.163-197) та сторона відповідача (т.с. 3 а.с.121-148) надали відповідні матеріали.

У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи належним чином, у тому числі відповідач додатково через свого представника, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч.5 ЦПК України (т.с. 3 а.с. 119-120), всі учасники цієї справи не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. Сторона відповідача (т.с. 3 а.с. 199-203) подала апеляційному суду заяву про розгляд справи без їх участі. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву сторони відповідача задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з`явились.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: - залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1), - скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове судове рішення або змінити рішення (п.2).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або …зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає лише частково.

Так, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно керувався ст.ст. 12,13,81, 89, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України та правильно виходив з такого.

08.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір №3882638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису), за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн. (п.1.2. договору) строком на 360 днів (п.1.3. договору), за яким нараховується стандартна процентна ставка 2.00 % в день (п.1.4.1. договору). Вказаний договір укладено за допомогою ІТС, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток (п.1.1 договору). Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки ТОВ правильності введення коду, направленого ТОВ на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. На умовах, встановлених договором, ТОВ надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2. договору). За умовами договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 . Договір підписано електронним підписом М926 08.08.2023 11:24:43 ОСОБА_1 , про що зазначено в ньому. 16.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору №3882638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 року. Відповідно до умов додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Додатковий договір підписано електронним підписом Х380 16.08.2023 13:02:39 ОСОБА_1 , про що зазначено в ньому.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до статті 1Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIIIдоговір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію». Згідно положень ч. ч. 3, 4, 6, 7 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали справи свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору від 08.08.2023 № 3882638, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та обставин справи суд першої інстанції правильно встановив, що 08.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» укладено електронний договір №3882638 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 20000,00 грн. Також, 16.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» було укладено додатковий договір до договору №3882638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 року. Сума кредиту 4500,00 грн. Факт перерахування коштів відповідачу у розмірі 24500,00 грн. підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Однак, представник відповідача у суді першої інстанції заперечував факт перерахування коштів позивачу за вказаним договором. Суд першої інстанції з цього приводу правильно зазначав, що на виконання ухвали суду про витребування доказів, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація, з якої вбачається, що банківська картка НОМЕР_5 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 , та на яку були здійснені перекази коштів: 24.07.2023 року - 13800,00 грн. (інформація про платника відсутня), 08.08.2023 року - 20000,00 грн. (інформація про платника відсутня), та 16.08.2023 року - 4500,00 грн. (інформація про платника відсутня). Враховуючи факт перерахування коштів у тих же сумах, що зазначені в договорах, в ті ж самі дати, на той же рахунок, суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт перерахування відповідачу коштів позивачем саме згідно вказаних договорів. Відповідачем у суді першої інстанції не було доведено жодними доказами, що вказані кошти надійшли від іншої особи. Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що факт перерахування коштів відповідачу у розмірі 24500,00 грн. підтверджується належними доказами. Суд першої інстанції також правильно не взяв до уваги аргумент відповідача про нікчемність кредитного договору у зв`язку із не зазначенням в ньому особи, яка фактично перераховувала кошти - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», оскільки умови договору з боку кредитора виконані, факт вчинення технічної дії щодо фактичного перерахування коштів з його рахунку на рахунок боржника іншою особою, не впливає на чинність договору та не робить таку особу стороною цього договору.

Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №24/05/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 , що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників та витягом з такого реєстру, де вказано, що заборгованість відповідача становить 149448,30 грн. з яких: 24499,99 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 124948,28 грн. - сума заборгованості за відсотками. Також сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». З розрахунку заборгованості за кредитним договором №3882638 від 08.08.2023 вбачається, що сума заборгованості за процентами станом на 24.05.2024 складає 124948,28 грн. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України вказує, що щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Сума заборгованості за процентами відповідає положенням договору. Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Денна процентна ставка за вищевказаним договором відповідає положенням п. 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування».

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 44559822) від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, дата реєстрації змін в реєстрі 10.12.2024 року, тобто вже після подачі вищезазначеного позову у цій справі - т.с. 1 а.с. 141-149).

Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що позивачем також нараховано проценти за 60 календарних днів (24.05.2024-22.07.2024) в межах строку договору, а саме 29253,00 грн. Однак, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором №3882638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 124948,28 грн., про що зазначено в витягу з реєстру боржників від 24.05.2024 р. до договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024. Так, згідно з п. 1.1. договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024, перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору. Отже, до позивача за вказаним договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача на суму зазначену в реєстрі боржників, а тому нарахування ним самостійно процентів за 60 календарних днів (24.05.2024-22.07.2024) 29253,00 грн., хоча й в межах строку договору, суперечить положенням договору факторингу, оскільки права цієї вимоги він не отримував. Враховуючи вищевикладене, у відповідача ОСОБА_1 виник обов`язок по поверненню кредитних коштів у розмірі 149448,30 грн., з яких 24499,99 грн. тіло кредиту, 124 948,28 грн. нараховані проценти, які відповідають наданому розрахунку.

Крім цього судом першої інстанції було правильно встановлено, що 24.07.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір №6893131 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису), за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу кредит у розмірі 13800,00 грн. строком на 360 днів, за яким нараховується стандартна процентна ставка 1,99% в день. На виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація, з якої вбачається, що банківська картка НОМЕР_5 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 , та на яку були здійснені перекази коштів: 24.07.2023 року - 13800,00 грн. (інформація про платника відсутня), 08.08.2023 року - 20000,00 грн. (інформація про платника відсутня), та 16.08.2023 року - 4500,00 грн. (інформація про платника відсутня). Враховуючи факт перерахування коштів у тій же сумі, що зазначена в договорі, в ту ж саму дату, на той же рахунок, суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт перерахування відповідачу коштів позивачем саме згідно вказаного договору. Відповідачем у суді першої інстанції не було доведено жодними доказами, що вказані кошти надійшли від іншої особи. Отже, факт перерахування коштів відповідачу у розмірі 13800,00 грн. підтверджується належними доказами.

Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що 27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 , що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників та витягом з такого реєстру, де вказано, що заборгованість відповідача становить 37303,64 грн. з яких: 13800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 23503,64 грн. - сума заборгованості за відсотками. Також сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Позивачем нараховано проценти за 52 календарних дні (27.05.2024-17.07.2024) в межах строку договору, а саме 14280,24 грн. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України вказує, що щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. З розрахунку заборгованості за кредитним договором №6893131 від 24.07.2023 вбачається, що з урахуванням сплачених відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора в сумі 10000,00 грн., які були спрямовані на оплату процентів за користування кредитними коштами, сума заборгованості за процентами станом на 26.05.2024 складає 23503,64 грн. Отже, суд першої інстанції правильно критично оцінив розраховані позивачем відсотки ще за 52 календарних дні (27.05.2024-17.07.2024) в межах строку договору у розмірі 14280,24 грн., оскільки дані відсотки не відображені у розрахунку заборгованості та не передані за договором факторингу. Враховуючи вищевикладене, у відповідача ОСОБА_1 виник обов`язок по поверненню кредитних коштів у розмірі 37303,64 грн., з яких 13800,00 грн. тіло кредиту, 23503,64 грн. нараховані проценти, які відповідають наданому розрахунку.

Суд першої інстанції правильно вважав безпідставними аргументи відповідача щодо кредитного договору №6893131 від 24.07.2023 та договору факторингу №27.05/24-Ф, які є аналогічними до проаналізованих вище договорів, з тих же підстав.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Як вбачається з матеріалів справи, спірні договори містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. У нижньому рядку кожного кредитного договору наявний рядок «електронний підпис». За вказаних обставин, суд першої інстанції правильно вважав, що договір №3882638 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023, додатковий договір від 16.08.2023 до договору № 3882638 та договір №6893131 про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 укладені відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, права вимоги за даними договорами, які укладені ОСОБА_1 з первісними кредиторами, перейшли до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що відповідач належно не виконувала зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитами, доказів погашення заборгованості як первинним, так і новому кредитору матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача до відповідача у цій справі про стягнення заборгованості за тілом кредиту за вищезазначеними договорами, а саме:

- за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 - 13800,00 грн. без нарахованих позивачем проценти за 52 календарних днів - 14280,24 грн.;

- та за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 №3882638,00 - 24499,99 грн. без нарахованих позивачем процентів за 60 календарних днів - 29253,00 грн.

Проте, суд першої інстанції допустився у цій справі помилки, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у цій справі за вищезазначеними договорами заборгованості по нарахованим процентам, а саме:

- за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 - у розмірі 23503,64 грн.;

- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 №3882638,00 - у розмірі 124948,28 грн.

Оскільки, апеляційним судом встановлено, що хоча інший представник відповідача у цій справі - адвокат Скользнєва В.В. на свій розсуд за відсутності самого відповідача ОСОБА_1 у суді першої інстанції не повідомляла останньому (відзив цього представника в інтересах відповідача на позов позивача у суді першої інстанції - т.с. 2 а.с. 122-140) про те, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 01 липня 2005 року по теперішній час у Збройних Силах України (- інформація, військовий квиток, посвідчення та довідки надані вперше лише апеляційному суду у цій справі до вищезазначеної апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі іншого представника - адвоката Шелудько О.О. - т.с.1 а.с.108-135, т.с.3 а.с.170-197), та, відповідно, у тому числі у період нарахування вищезазначених нарахованих процентів, а саме: - з 24.07.2023 року по 26.05.2024 року - за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 у розмірі 23503,64 грн. та - з 08.08.2023 року по 24.05.2024 року - за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 № 3882638 у розмірі 124948,28 грн. та якій відповідно до вимог ст. 14 ч. 15 ЗУ Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ці проценти за користування кредитом не мали нараховуватись кредитором взагалі.

Оскільки, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову …а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України … - проценти за користування кредитом не нараховуються …

Проте, суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. ч. 3-5 ЦПК України зі свого боку також не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи та зокрема, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, - не роз`яснював у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; - не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом…, а саме: - відповідачу ОСОБА_1 її право надати (не надати) суду першої інстанції у встановлений останнім строк ці докази, а також наслідки ненадання останніх, а саме: суд першої інстанції буде розглядати дану справу в межах наявних у цій справі матеріалів та доказів.

За таких обставин, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , дотримання принципу справедливості, вважає за можливе прийняти вищезазначені докази до уваги у цій справі та в порядку лише часткового задоволення вищезазначеної апеляційної скарги останньої скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині цих відсотків з ухваленням нового лише у цій частині про відмову позивачу у стягненні останніх з відповідача, а не повністю, та змінити останнє у зв`язку із цим в іншій частині щодо загального розміру заборгованості.

Також, апеляційний суд не вбачає підстав для вирахування будь-яких сум з заборгованості за тілом кредиту 138000,00 грн. відповідача перед позивачем за договором від 24.07.2023 №6893131 з підстав, зазначених в апеляційній скарзі сторони відповідача у цій справі (т.с. 3 а.с. 28). Разом із цим, ОСОБА_1 , якщо дійсно вважає, що первісним чи новим кредитором від неї було отримано безпідставно будь-які кошти, не позбавлена права у подальшому у позасудовому чи судовому порядку окремо від цієї справи вирішувати це питання.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року у цій справі в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованості: - за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 по нарахованим процентам у розмірі 23503,64 грн. та - за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 № 3882638 по нарахованим процентам у розмірі 124948,28 грн. у цій справі скасувати, ухвалити нове судове рішення у вигляді постанови, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення за вищезазначеними договорами вищезазначених відсотків у цій справі відмовити; узв`язку із цим, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року змінити, встановивши загальний розмір: - заборгованості, що підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»: = за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 у розмірі 13800,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13800,00 грн., = за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 № 3882638 у розмірі 24499,99 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24499,99 грн.; судового збору 403,00 грн. (розрахунок: 2422,40 грн. (т.с.1 а.с.1 ) - сплачений позивачем судовий збір за позову заяву * сума задоволених вимог позову 38299,99 грн./сума заявлених вимог позивача 230285,15 грн. - т.с.1 а.с.2) та витрат на професійну правничу допомогу 998,00 грн. (розрахунок: сума задоволених вимог позову 38299,99 грн.* судові витрати позивача на професійну допомогу у суді першої інстанції 6000,00 грн. /сума заявлених вимог позивача 230285,15 грн.); в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 371- 372, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року у цій справі в частині стягнення зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованості: - за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 по нарахованим процентам у розмірі 23503,64 грн. та - за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 № 3882638 по нарахованим процентам у розмірі 124948,28 грн. скасувати.

Ухвалити у цій справі у цій частині нове судове рішення у вигляді постанови, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення за вищезазначеними договорами вищезазначених відсотків у цій справі відмовити.

У зв`язку із цим, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року змінити, встановивши загальний розмір:

- заборгованості, що підлягає стягненню зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822):

= за договором про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 № 6893131 у розмірі 13800,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13800,00 грн.;

= за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2023 № 3882638 у розмірі 24499,99 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24499,99 грн.;

-судового збору 403,00 грн.

-витрат на професійну правничу допомогу 998,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова апеляційним судом складена 24.04.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Кухар С.В.Подліянова Г.С.