Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №743/211/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/211/26

Провадження №3/743/134/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року селище Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., за участю секретаря Коваль Т.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вчинене:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інспектором прикордонної служби 3 категорії - номер обслуги (заряджаючий) мінометної групи відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), солдатом в/ч НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

кваліфіковане за частиною 2 статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП № 326654 від 20.02.2026 вбачається, що за результатами проведення службового розслідування від 15.02.2026

№ В-127-26 щодо повного та всебічного з`ясування причин та обставин, що призвели до порушення державного кордону 27.01.2026 з території України на територію республіки білорусь. Встановлено, що ІПС 3 категорії - номер обслуги (заряджаючий) мінометної групи відділення вогневої підтримки НОМЕР_3 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) НОМЕР_4 прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), солдат ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби під час дії особливого періоду (воєнного стану), порушення солдата ОСОБА_1 виразилось в тому, що будучи в п/н «Пост спостереження» не забезпечив належне виконання поставленого наказу на охорону державного кордону, не здійснював якісне спостереження за визначеною ділянкою, що призвело до незаконного порушення державного кордону з України на територію республіки білорусь двома особами в 10 метрах від місця несення служби на території Добрянкської ОТГ, АДРЕСА_3 в районі західної околиці населеного пункту Клубівка. Своїми діями солдат ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5 глави 1, пункту 6 глави 2 та пункту 11 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 №1261, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, статті 11, статті 128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, тобто вчинив адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 2 статті 17215 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що з 26 по 27.01.2026 ніс службу на позиції разом з іншими військовослужбовцями, свої обов`язки здійснював якісно, вчасно та відповідно до графіку проводив обхід згідно встановленого маршруту. Також додав, що в ту ніч були несприятливі для спостереження погодні умови, йшов дощ та був сильний вітер, у зв`язку з чим фізично побачити чи почути щось на відстані більше метрів 7-10 неможливо. Технічні засоби спостереження були у несправному стані.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, суддя встановив таке.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ЧЦП № 326654 від 20.02.2026, висновку службового розслідування щодо повного та всебічного з`ясування причин та обставин, що призвели до порушення державного кордону 27.01.2026 з території України на територію республіки білорусь на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), копії військового квитка серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 , поясненнях ОСОБА_1 , наданих в суді.

суддя дійшов таких висновків.

Частинами 1, 2 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а, звернув увагу на те, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити як факт правопорушення, так і вину особи у його вчиненні, що має бути підтверджено належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

До протоколу додано Висновок службового розслідування, яке проведено комісією у складі підполковника ОСОБА_2 та майора ОСОБА_3 , а сам висновок погоджено підполковником юстиції ОСОБА_4 . Втім вказаний висновок не містить підписів ні учасників комісії, ні ОСОБА_5 . Відтак вказаний доказ є недопустимим.

Більше того, суддею ставиться під сумнів зазначений графік чергувань, відповідно до якого ОСОБА_1 ніс службу з 00:00 до 24:00 26.01.2026 та з 00:00 до 10:30 27.01.2026, тобто здійснював спостереження безперервно протягом більше 34 годин, що неможливо фізично.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, з точки зору належності, допустимості та взаємозв`язку, застосовуючи критерій доведення «поза розумним сумнівом» суддя приходить до висновку про недоведеність як суб`єктивної, так і об`єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1 , а отже і вини останнього у вчиненні правопорушення та необхідність закриття провадження по справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтею 62 Конституції України, статтями 17215, 221, 245-249, 251, 252, 276-279, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 17215 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого на оскарження.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ