Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №278/940/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

1-кп/278/238/26

278/940/25

В И Р О К

Іменем України

23 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурорки – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12025060410000121 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глибочок Житомирського району, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має непрацюючого, який проживав без реєстрації у АДРЕСА_1 , раніше судимого 28.03.2023 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 4 ст. 185, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою суду від 19.03.2025 ОСОБА_4 скасовано звільнення від покарання з випробувальним терміном та направлено для відбування покарання.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шостого лютого 2025 року у ОСОБА_4 , який перебував у с. Крути Житомирського району, виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення майна, що належить ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, у цей же день о 08 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 підійшов до будинку АДРЕСА_2 , та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, через незачинену хвіртку зайшов у двір домоволодіння. Після чого підійшов до дверей будинку та, не встановленим досудовим розслідуванням металевим предметом, вдарив по навісному замку і таким чином відчинив його та проник у будинок, де в одній з кімнат у шафі побачив гаманець, з якого таємно, повторно, під час воєнного стану, викрав грошові кошти у розмірі 3000 грн, купюрами по 1000 грн та з жіночої сумки 11000 грн купюрами по 1000 грн, які належать ОСОБА_5 .

Надалі ОСОБА_4 з викраденими грошовими коштами з місця вчинення злочину втік та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 14000 грн.

Отже, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, в умовах воєнного стану та поєднане з проникненням у житло.

У судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні згаданого злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненій крадіжці, фактичні обставини справи не оспорював та надав показання, які відповідають висунутому обвинуваченню.

Вина обвинуваченого у скоєному іншими учасниками процесу також не оспорюється.

За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, судовий розгляд проведено відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам процесу судом роз`яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному суді.

Суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_4 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, в умовах воєнного стану та поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, але від якого тяжких наслідків не настало, бо потерпілий частково повернуті викрадені кошти у розмірі 8340 грн шляхом їх вилучення в обвинуваченого, особу останнього, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, водночас негативно характеризується за місцем проживання, не зважаючи на попередню судимість за злочин проти власності, належних висновків для себе не зробив і вчинив новий майновий злочин під час іспитового строку, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого є визнання ним своєї вини, щире каяття та активне сприяння у розкритті даного злочину.

Обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Також суд враховує думку потерпілої, яка наполягала на суворості покарання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи, що обвинувачений, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, вчинив даний злочин під час іспитового строку, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднує невідбуту частину покарання, призначеного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 28.03.2023.

За приписами ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на повне визнання обвинуваченим позовних вимог потерпілої ОСОБА_5 , цивільний позов останньої про стягнення з ОСОБА_4 5660 грн матеріальної шкоди, підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 28.03.2023, визначивши ОСОБА_4 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу набрання цим вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 фактично відбуту ним частину покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 28.03.2023.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 5660 (п`ять тисяч шістсот шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3979 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 50 коп. витрат за проведення експертизи.

Арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.02.2025, на грошові кошти розміром 8340 грн, скасувати та вказані речові докази, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - повернути останній.

Речові докази, а саме пачку з-під цигарок, яка зберігається у відділі поліції №1 Житомирського РУП – знищити, а металевий предмет, який переданий потерпілій на зберігання – повернути потерпілій ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Потерпілій, яка не була присутня у судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: