Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №295/5104/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5104/26

Категорія 82

2/295/3464/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Лєдньова Д.М.

секретаря Желєвої Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, де зазначив, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 .

Маючи намір на відчуження належної у праві власності на майно частки позивач отримав від нотаріуса інформацію про накладення заборони на відчуження усього майна.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідний арешт накладено на підставі рішення Богунського відділу державної виконавчої служби у грудні 2007 року.

На результатом звернення до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України позивачу повідомлено про те, що у 2016 році виконавче провадження, виконуване на підставі постанови Богунського районного суду м.Житомира № 295/7736/14-п, закрито у зв`язку з закінченням.

Позивач зауважує, що архівні документи, що дозволяли би з`ясувати дані про виконавче провадження, в межах якого вжито заходи обтяження, знищені за терміном зберігання.

Посилаючись на необхідність вирішення виниклого питання у судовому порядку позивач просить скасувати арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 6261970 від 19.12.2007 року, реєстратор – Перша Житомирська державна нотаріальна контора.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником частини квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.12.2007 року першою Житомирською нотаріальної конторою зареєстроване обтяження № 6261970 на підставі постанови Богунського ВДВС Житомирського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ 717895.

З відповіді Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України слідує, що на виконанні відділу відносно позивача перебували виконавчі провадження: № 2793861 з примусово виконання виконавчого листа № 1-76, виданого Черняхівським районним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПСПО «Окілок» заборгованості в сумі 728,48 грн., в якому 30.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу; виконавче провадження № 44410994 з примусового виконання постанови № 295/7736/14-п, виданої Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з боржника адміністративного стягнення в розмірі 36,54 грн. – постановою державного виконавця від 25.01.2016 року виконавче провадження закінчене у зв`язку з фактичним виконанням; виконавче провадження № 46061365 з примусового викання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.08.2014 року, виданої Богунським ВДВС ЖМУЮ, щодо стягнення з боржника 340,00 грн., у якому 19.12.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Інформацію щодо інших виконавчих проваджень, в межах яких могло вирішуватись питання про накладення арешту на майно від 2007 року, відділом не надано у зв`язку зі спливом строку, передбаченим для зберігання виконавчих проваджень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Як встановлено у судовому засіданні будь-які виконавчі провадження, де боржником виступав ОСОБА_1 та в межах яких застосовано заходи обтяження на майно боржника - відсутні, що, у свою чергу, позбавляє можливості належного з`ясування даних про характер провадження: його учасників, вид боргового зобов`язання.

При вирішенні питання про можливість зняття арешту суд враховує доцільність існування даних забезпечувальних заходів, їх відповідність об`єктивно існуючим обставинам.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частина 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 протоколу № 1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 20.03.1952 року, кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Встановлені судом обставини свідчать про порушення прав позивача у вигляді існуючих перешкод на вільне використання та розпорядження належним на праві власності майном.

При цьому, дієвим та ефективним способом захисту порушенного права виступає рішення про скасування арешту на майно як підстава виключення відомостей про обтяження з відповідного реєстру.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги неможливість позасудового поновлення порушених прав позивача як власника майна, суд вважає необхідним задовольнити позов.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Зняти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 6261970 від 19.12.2007 року, реєстратор – Перша Житомирська державна нотаріальна контора.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Д.М.Лєдньов