Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №750/14188/24 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/14188/24

Провадження № 2/750/63/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань – Суконнова В. М.

за участі Відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

встановив:

04 жовтня 2024 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 2005 року перебувала у шлюбі з Відповідачем. Від даного шлюбу у них народилися син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_6 . Однак з 2021 року сторони разом не проживають, а рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07.02.2022 року шлюб між сторонами розірвано.

Разом з тим, як зазначає Позивач, сторони не досягли згоди щодо розміру аліментів, які Відповідач має сплачувати на утримання їх спільних дітей. На даний час діти проживають разом Позивачем і перебувають лише на її утриманні, натомість Відповідач взагалі не надає ніякої фінансової допомоги на утримання дітей.

Просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді ОСОБА_7 від 08 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Логвіної Т.В. від 13 листопада 2024 року провадження у справі зупинене, у зв`язку з подачею відповідачем відповідного клопотання, яке обґрунтовано перебуванням у провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини.

Проте, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_7 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Косенку О.Д.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2025 року справу прийнято до провадження суддею Косенком О.Д.

09 березня 2026 року Позивач через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з відсутністю існування підстав, що стали підставою для його зупинення.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року провадження у справі поновлено з підстав зазначених вище, судове засідання у справі призначено на 23 квітня 2026 року.

Позивач через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Через канцелярію суду 02.04.2026 надійшла заява від Відповідача, у якій він просить суд зупинити провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, а саме касаційного перегляду рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області та Сумського апеляційного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив що не визнає батьківство, у зв`язку з чим у справі № 577/4948/24 подав касаційну скаргу, за якою відкрито касаційне провадження та просив зупинити провадження у справі з цієї підстави. Також зазначив, що на його утриманні перебувають батьки-пенсіонери, яким надає грошову допомогу у розмірі 20%, а також 30 % теперішній дружині на утримання дитини. Доказів на підтвердження зазначеним фактам, матеріали справи не містять.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, до початку розгляду справи по суті, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі з підстав, визначених у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07.02.2022 року шлюб між мною ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.9).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7 на звороті, 8).

ОСОБА_8 та Варвара проживають разом з Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом проживання від 06.08.2024 року, виданим Черкаською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 5).

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, однак Позивач жодним чином не обґрунтувала необхідність стягнення аліментів саме у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

При цьому матеріали справи не містять належних доказів матеріального становища Відповідача, які б свідчили про те, що останній має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з батька дітей на користь матері аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття щомісяця.

Такий розмір аліментів суд вважає достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Окрім цього, на підставі статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання заяви 04 жовтня 2024 року щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду проголошено 24.04.2026.

Суддя Олег КОСЕНКО