Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №156/430/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/430/26

Провадження № 3/156/224/26

Рядок статзвіту 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бєлоусов А.Є., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, котрі надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Петрове Іваничівського району Волинської області, здобув середню спеціальну освіту, не є працевлаштованим, має встановлену інвалідність ІІІ групи, пов`язану із проходженням військової служби, є одруженим, утримує двох неповнолітніх дітей, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутні,

(справу розглянуто в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

1.Опис обставин, установлених під час розгляду справи, щодо суті адміністративного правопорушення, котре ставиться в вину особі

1.1. Згідно з матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, ОСОБА_1 «…02.04.2025 близько 17:00 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї тещі ОСОБА_2 , в присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , чим спричинив останній морального болю…».

1.2.Діяння ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції кваліфіковане за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

2.Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

2.1.Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення визнав частково, пояснив, що у нього дійсно виник словесний конфлікт з тещею ОСОБА_2 , причиною конфлікту була неналежна поведінка старшої доньки ОСОБА_4 , сварка відбувалась у присутності ОСОБА_4 , але молодша донька ОСОБА_5 в той час перебувала з матір`ю, вона не була безпосереднім свідком конфлікту між своїми батьком та бабусею.

2.2. ОСОБА_1 не вбачав у своїх діях будь-якого правопорушення, просив закрити провадження в справі щодо нього, адже він не скоював жодних протиправних дій щодо своєї молодшої доньки ОСОБА_5 .

3.Досліджені під час судового розгляду справи докази

3.1. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

3.2. Зокрема, до протоколу у справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2026 серії ВБА № 209517 були додані та досліджені в судовому засіданні:

-копія цього самого протоколу (а. с. 2);

-рапорт в електронній формі, зареєстрований 02.04.2026 в журналі єдиного обліку територіального органу Національної поліції за № 3741, де зафіксовано інформацію на лінію «102» від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що її батько кидається битися, поводить себе агресивно, такі дії вчиняє не вперше (а. с. 3);

-надані співробітнику поліції письмові пояснення ОСОБА_2 від 02.04.2026, де з приводу події зазначено, що зять заявниці ОСОБА_1 02.04.2026 близько 17 год 00 хв прийшов додому, почав провокувати словесний конфлікт, під час якого виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, але до реальних дій не вдавався (а. с. 4);

-надані співробітнику поліції письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_6 від 02.04.2026, де з приводу події зазначено, що її батько ОСОБА_1 02.04.2026 близько 17 год 00 хв прийшов додому, почав провокувати словесний конфлікт з бабусею ОСОБА_2 , під час сварки виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, але до реальних дій не вдавався, неповнолітня донька стала свідком агресивної поведінки батька щодо бабусі (а. с. 5);

-копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 02.04.2026 серії АА № 647459, врученого співробітником поліції ОСОБА_1 , щодо зобов`язання залишити місце проживання потерпілої особи, заборони входити до приміщення, де мешкає потерпіла особа, заборони у будь-який спосіб контактувати з потерпілою особою (а. с. 6);

-форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складена інспектором СРПП Ничем М.Ю. щодо конфліктної ситуації, котра виникла між конкретними особами (а. с. 7-8);

-копії протоколів у справах про адміністративні правопорушення серії ВБА № 209516 від 02.04.2026, серії ВБА № 209515 від 02.04.2026, складених співробітниками поліції щодо ОСОБА_1 (а. с. 9-10);

-характеристика на ОСОБА_1 , складена дільничним офіцером поліції лейтенантом поліції О. Буденчук (дата складення у документі не вказана), згідно з якою ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо, до адміністративної відповідальності впродовж 2025 -2026 років не притягався, перебуває на профілактичному обліку у Відділенні поліції № 1 (м. Нововолинськ) як особа категорії «кривдник» (а. с. 11);

-супровідний лист від 03.04.2026 № 44233-2026, підписаний заст. начальника Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області майором поліції А. Дружуком, про направлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення до суду для подальшого розгляду (а.с.13).

3.3.Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.

4.Оцінка судді

4.1.Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов таких висновків.

4.2.Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

4.3.За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

4.4.З огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 02.04.2026 серії ВБА № 209517, складеного щодо ОСОБА_1 , та заперечення останнім своєї вини, службові особи органу поліції повинні довести факт вчинення нею психологічного насильства щодо малолітньої дитини.

4.5.Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визначає домашнє насильство як умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

4.6.Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

4.7.Згідно з п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII (зі змінами) домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

4.8. Кривдником у ситуації домашнього насильства визнається особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6 ч.1 ст. 1 згаданого Закону); постраждалою особою є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ч.1 ст. 1 наведеного Закону).

4.9.Дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, закон визнає особу, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (п. 2 ч.1 ст. 1 вказаного Закону).

4.10. Під час судового розгляду справи доведено перебування саме ОСОБА_1 на місці події (на території домоволодіння АДРЕСА_1 ), доведено факт виникнення сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на побутовому ґрунті, з причини поведінки старшої дитини ОСОБА_4 , котру ОСОБА_1 , вважав «неправильною». Водночас не була доведена та обставина, що малолітня дитина ОСОБА_3 була присутня вдома під час сварки між батьком та бабусею й стала свідком (очевидцем) домашнього насильства. Не було доведено також і скоєння батьком певних протиправних дій безпосередньо щодо самої малолітньої дитини.

4.11.Суддя вважає, що письмові пояснення ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_6 , надані співробітникам поліції 02.04.2026, могли бути єдиними важливими доказами, які вказували би на винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, однак ці особи у своїх поясненнях не зазначали про те, що малолітня ОСОБА_5 була свідком (очевидцем) домашнього насильства, саму малолітню ОСОБА_5 співробітники поліції не опитували.

4.12.Інших доказів, котрі б вказували на скоєння ОСОБА_1 домашнього насильства щодо його малолітньої доньки ОСОБА_5 , співробітниками поліції не надано. Наведене не дозволяє суду «поза розумним сумнівом» дійти висновку щодо винуватості конкретної особи в скоєнні домашнього насильства.

4.13. Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4.14.Тож за відсутності клопотань учасників справи суддя не здійснював з власної ініціативи відшукання додаткових доказів для доведення наявності в діянні ОСОБА_1 домашнього насильства щодо малолітньої дитини.

4.15.За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами територіального органу поліції не доведено наявності у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

4.16. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

4.17.Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).

Керуючись ст. 7,9,247,280,284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення (складення).

Постанова набирає законної сили після спливу встановленого законом строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано будь-ким з учасників процесу. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя А.Є. Бєлоусов