Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №679/263/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/550/2026

Справа № 679/263/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 квітня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі по тексту ТОВ «Факторинг партнерс») звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3892359 від 26.03.2021 у розмірі 50512,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 3892359, згідно якого кредитодавець на умовах встановлених договором надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15400,00 грн строком на 30 днів.

ТОВ ««Авентус Україна» свої зобов`язання з надання ОСОБА_1 кредитних коштів виконало у повному обсязі у той час, як відповідач вз`ятих на себе зобов`язань за договором про споживчий кредит не виконав, грошові кошти не повернув, проценти за користування ними не сплатив.

За вказаним кредитним договором за позичальником утворилася заборгованість у розмірі 50512,00 грн, з яких: 15400,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 35112,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.

01.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс» укладено договір факторингу № 01-12/21, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Сіті фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті фінанс» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 3892359.

07.11.2025 між ТОВ «ФК «Сіті фінанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 07-11/25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті фінанс» (відступило) «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» прийняло належні ТОВ «Сіті фінанс» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 3892359.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 50512,00 грн, що виникла в зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором № 3892359.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3892359 від 26.03.2021 у розмірі 50512,00 грн, з яких: 15400,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 35112,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати.

10.03.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24.04.2026 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому у прохальній частині позову просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного вирішення справи, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не надав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судових засідань, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторони до суду не подавали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та питання про їх витребування перед судом не порушувалося.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом встановлено, що 26.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3892359 про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15400,00 гривень (п.1.3 Кредитного договору). Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту 25.04.2021, вказується у Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.4. Кредитного договору).

Підпунктом 1.5.1 кредитного договору розмір зниженої процентної ставки визначено у розмірі 0,57 % в день від суми кредиту, що застосовується у межах строку надання кредиту визначеного п.1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Стандартна процентна ставка за договором становить 1,90% в день від суми кредиту та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені у п.п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України. У випадку невиконання споживачем умов для застосування зниженої процентної ставки, користування кредитом для споживача стає доступним виключно на стандартних умовах за стандартною процентною ставкою.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1 Кредитного договору).

Зазначений договір про надання споживчого кредиту було укладено шляхом направлення його тексту підписаного позивачем в особистий кабінет споживача та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М204377 – 26.03.201 16:29:56 (п. 9.6, п.10 договору).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало для ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 15400,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ ФК «Контрактовий дім» за №18864 від 22.12.2025, відповідно до якої, за дорученням ТОВ «Авентус Україна», на виконання угоди про переказ коштів № 087/20-ІІ від 08.07.2020, 26.03.2021 здійснено успішний переказ коштів у розмірі 15400,00 гривень на карту № НОМЕР_1 , номер замовлення 16573707, номер транзакції в системі EasyPay- 926677139.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору про споживчий кредит № 3892359 від 26.03.2021, за період з 26.03.2021 по 30.11.2021 утворилася заборгованість, яка відповідно до проведеного ТОВ «Авентус Україна» розрахунку становить 50512,00 грн, з яких: 15400,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 35112,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати.

01.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс» укладено договір факторингу № ФК 01-12/21.

Згідно з п.2.2 договору факторингу права вимоги щодо конкретного боржника переходять до фактора (позивача) в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.

01.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № ФК 01-12/21 від 01.12.2021.

Відповідно до витягу з додатку № 2 до договору факторингу № ФК 01-12/21 від 01.12.2021 Реєстру боржників від 01.12.2021 ТОВ «ФК «Сіті фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3892359 від 26.03.2021 у розмірі 50512,00 гривень.

07.11.2025 між ТОВ «ФК «Сіті фінанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 07-11/25.

Згідно з п.1.1 вказаного договору клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (портфелі заборгованості).

Відповідно до п. 1.2. договору факторингу № 07-11/25 від 07.11.2025 внаслідок передачі портфеля заборгованості за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до потфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває права грошових вимог клієна за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

07.11.2025 між ТОВ «ФК «Сіті фінанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» підписано Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей до договору факторингу № 07-11/25 від 07.11.2025.

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 07-11/25 від 07.11.2025 ТОВ «Факторинг партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3892359 від 26.03.2021 у розмірі 50512,00 гривень.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3892359 від 26.03.2021 у загальному розмірі 50512,00 гривень.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора, а тому його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ході розгляду справи встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши грошові кошти, у той час як відповідач взятих на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

З досліджених судом доказів встанолено, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 3892359 від 26.03.2021.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов до суду не подав, не заперечував факт укладання кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, не спростував проведеного позивачем розрахунку та розміру заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутність його вини у порушенні зобов`язань, не спростував підстави позову.

Разом з тим, щодо нарахування відсотків за кредитним договором суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, п. 4.1, п. 4.2 договору про надання споживчого кредиту № 3892359 від 26.03.2021 визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених в п. 1.4 договору (30 днів), якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п. 4.2-4.5 договору; споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору.

Відповідно до п.4.2.2. договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку корисування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

У випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених у п.4.2.2. договору, та нова дата повернення кредиту відображається у особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою (п. 4.2.4 договору).

Як убачається з картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) відповідачем 25.04.2021 здійснено оплату нарахованих у період з 26.03.2021 по 25.04.2021 процентів за користування кредитом в сумі 2633,40 грн за процентною ставкою 0,57 %, строк дії договору з 26.04.2021 продовжено на 30 днів (до 25.05.2021) оскільки відбулась пролонгація договору за ініціативи споживача. 25.05.2021 відповідачем здійснено оплату нарахованих у період з 26.04.2021 по 24.05.2021 процентів за користування кредитом в сумі 8778,00 грн за процентною ставкою 1,90 %, строк дії договору з 24.05.2021 продовжено на 30 днів (до 25.06.2021), оскільки знову відбулась пролонгація договору за ініціативи споживача.

У подальшому, за відсутності волевиявлення позичальника на продовження дії договору позивач з 26.06.2021 по 22.09.2021 продовжував нараховувати відсотки, застосовуючи стандартну процентну ставку 1,90% на день.

При вирішенні даного спору у частині визначення суми заборгованості за процентами суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, згідно з якою після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Зобов`язання, у тому числі й ті, що виникли на підставі договору, припиняються на підставах, встановлених главою 50 ЦК, зокрема сплином строку, на який воно було надано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, відповідно до якої після спливу строку кредитування припиняється право нараховувати проценти за кредитом.

Таким чином, норми договору про надання споживчого кредиту № 3892359 від 26.03.2021 в частині продовження нарахування процентів протягом 90-та днів після спливу строку кредитування є протиправним встановленням додаткової фінансової відповідальності позичальника у вигляді нарахування процентів за межами строку кредитування, оскільки такі умови договору лише припускають волевиявлення відповідача на зміну істотних умов кредитування у майбутньому.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що після закінчення строку кредитування за договором про надання споживчого кредиту № 3892359 від 26.03.2021, тобто після 25.06.2021, проценти за користування кредитом за ставкою, передбаченою договором, не можуть нараховуватись. Після спливу строку кредитування відповідач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданої позивачем картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) вбачається, що станом на 30.11.2021 розмір заборгованості за процентами складає 35112,00 гривень.

Отже, за договором № 3892359 від 26.03.2021 підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14500,00 гривень та проценти за користування кредитом за період з 26.03.2021 по 25.06.2021 (з урахуванням продовження строку дії договору) у розмірі 8778,00 гривень. Проценти, нараховані позивачем за період з 26.06.2021 по 22.09.2021 у розмірі 26334,00 гривень (35112,00 грн - 8778 грн), стягненню не підлягають як такі, що нараховані без наявності правових підстав.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 3892359 від 26.03.2021 належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 23278,00 гривень (14500,00 грн+8778,00 грн).

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно вимог ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як убачається з матеріалів позовної заяви позивачем визначено суму понесених судових витрат яка складається із судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Понесення витрат на сплату судового збору підтверджується платіжною інструкцією № 0615910085 від 26.03.2021, а витрат на професійну правничу допомогу: договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 укладеним між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявкою на надання юридичної допомоги №1932 від 01.01.2026, витягом з акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

З огляду на те, що позов задоволено частково, відповідач з клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами не звертався, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг партнерс» слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 1226,83 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7372,80 грн, що пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (46,08% ціни позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» суму заборгованості за кредитним договором № 3892359 від 26 березня 2021 року у розмірі 23278 гривень 00 копійок та судові витрати у розмірі 8599 гривень 63 копійки, а всього 31877 гривень 63 копійки.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», юридична адреса: індекс 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 24.04.2026.

Суддя О. М. Гавриленко