Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №679/953/24 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-др/679/9/2026

Справа № 679/953/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

сторін:

представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Романової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Романової Наталії Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

16.03.2026 до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Романової Н.І. про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви зазначено, що 03.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Під час розгляду вищевказаної цивільної справи позивачка ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката Романової Н.І. у розмірі 10600,00 грн, про що суду надано відповідні докази, зважаючи на те, що до закінчення судових дебатів представником позивачки зроблено відповідну заяву про таке.

Представник позивачки адвокат Романова Н.І. пыдтримала заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивачка понесла у зв`язку із зверненням до суду з позовом та представництвом її інтересів адвокатом. На підтвердження понесених витрат суду надано відповідні докази, а тому наявні підстави для задоволення поданої заяви.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник Оліферук Ж.А. у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення суд дійшов висновку про таке.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів із дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Судом встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13.03.2026 у цивільній справі № 679/953/24 (провадження № 2/679/26/2026) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Питання щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося, оскільки представником позивачки до закінчення судових дебатів зроблено усуну заяву про те, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів із дня ухвалення судового рішення по суті справи.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 під час судового розгляду цивільної справи здійснювалось адвокатом Романовою Н.І. на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 13.06.2024 серії ВХ № 1071477.

Як вбачається з долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення доказів, 01.06.2023 між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Романовою Н.І. укладено договір про надання професійної правничої допомоги предметом якого є надання адвокатом правничої допомоги з приводу повернення коштів переданих ОСОБА_2 під розписку на виконання усного договору про купівлю-продаж земельної ділянки та будинку.

У пункті 2 Договору сторони дійшли згоди про те, що ОСОБА_1 здійснить оплату правничої допомоги у сумі, яка визначається у розмірі не більшому ніж 1500,00 грн за годину витраченого часу на надання професійної правничої допомоги. На підтвердження розміру фактично здійсненої оплати за надану професійну правничу допомогу за цим договором адвокат оформляє прибутковий касовий ордер – квитанцію до прибуткового касового ордеру. Оплата професійної правничої допомоги буде здійснена ОСОБА_1 поетапно – кінцевий розрахунок в строк визначений сторонами при підписанні Акту про обсяг наданої професійної правничої допомоги та витрачений час на її надання.

06.03.2026 між адвокатом Романовою Н.І. та позивачкою ОСОБА_1 підписано Акт про виконання договірних зобов`язань за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023, відповідно до якого загальна вартість наданої професійної правничої допомоги склала 10600,00 грн, у акті перелічено вид допомоги, її вартість із зазначенням витраченого адвокатом часу. При цьому у вказаному Акті сторони узгодили, що з урахуванням раніше здійсненої часткової оплати у розмірі 5000,00 грн, доплата за надані послуги на день підписання Акту становить 5600,00 грн, які ОСОБА_1 зобов`язується сплатити протягом трьох днів з дня підписання Акту.

Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 11 від 01.06.2023 та № 6 від 09.03.2026 адвокатом Романовою Н.І. від ОСОБА_1 , за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2023, отримано грошові кошти у загальному розмірі 10600,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У той же час сторона відповідача, яка належним чином повідомлялася про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачкою, із посиланням на неспівмірність таких витрат, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про неспівмірність таких витрат.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки суму понесених останньою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7644,72 грн, що пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (72,12 % ціни позову).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-261, 263, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 679/953/24 (провадження №2/679/26/2026) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмір 7644 (сім тисяч шістсот сорок чотири) гривні 72 копійки.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Стасюк