Суд: Красилівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 23 квітня 2026 р.
Справа: №677/1009/25
Суддя: Вознюк Р. В.
Справа № 677/1009/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
24.04.2026 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/1009/25,
учасники справи:
позивач – орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області,
відповідач – ОСОБА_1 ,
предмет позову – позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
представники позивача: Павленко А.І.,
психолога – ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу,
В С Т А Н О В И В:
«І. Стислий виклад позиції позивача, та заперечень відповідача»
Орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, який в ході судового розгляду уточнила.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження ОСОБА_3 згідно з ч.1 ст. 135 СК України.
Вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 28.02.2020 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
У зв`язку з засудженням ОСОБА_1 її дочку ОСОБА_3 влаштовано у прийомну сім`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де дитина проживає дотепер.
ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі не звернулася із заявою про повернення їй дитини, не працевлаштувалася, не цікавиться вихованням та життям своєї доньки, не відвідує її, не надає матеріальної допомоги дитині, яка вже понад 4 роки перебуває в прийомній родині, що свідчить про свідоме невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків.
Зважаючи на вказане, представник позивача просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття.
Відзив на позов відповідач до суду не подала.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
03.07.2025 представник позивача подала до суду заяву про виклик свідків.
12.12.2025 на виконання ухвали суду від 09.12.2025 про залишення позову без руху представником позивача подано позовну заяву в новій редакції.
14.04.2026 представник позивача в судовому засіданні заявила клопотання про долучення до матеріалів справи висновку органу опіки та піклування.
Відповідач, яка повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання 14.04.2026 повторно не з`явилася, відзив на позов не подала, про причини неявки суд не повідомила.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
10.06.2025 відкрито провадження у справі і постановлено справу розглядати за правилами загального провадження.
03.07.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
09.12.2025 ухвалою суду позов залишено без руху у зв`язку із виявленими в ході судового засідання недоліками.
25.02.2026 ухвалою суду у зв`язку з усуненням недоліків було продовжено розгляд справи.
14.04.2026 протокольною ухвалою суду долучено до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування.
14.04.2026 відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за наявними матеріалами справи.
14.04.2026 протокольною ухвалою суду оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено 24.04.2026.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
Відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до актового запису про її народження згідно з ч. 1 ст. 135 СК України.
Вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 28.02.2020 у справі №677/749/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, призначено їй покарання у виді 1 року позбавлення волі. З урахуванням положень ст. 71 КК України остаточно визначено відповідачці покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 умовно-достроково звільнено від відбування покарання 06.02.2025.
Розпорядженням Красилівської РДА від 07.07.2020 №150/2020-р з 07.07.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, дитину передано під опіку баби ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням виконкому Красилівської міської ради Хмельницької області №284 від 17.06.2021 припинено опіку над ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнено від повноважень опікуна.
18.06.2021 рішенням виконкому Красилівської міської ради Хмельницької області №285 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано у прийомну сім`ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до акту № 185 оцінки потреби сім`ї/особи, складеного 07.03.2025 Комунальною установою «Красилівський центр надання соціальних послуг», сім`я перебуває у складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, не має доходів для задоволення базових потреб, має ознаки вживання тютюнових та алкогольних виробів.
Згідно з листом комунального некомерційного підприємства «Красилівський Центр ПМСД» № 2139 від 12.12.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обстежена лікарем-педіатром, вузькими спеціалістами лабораторно. Має встановлений діагноз: ОСОБА_8 у фізичному та психічному розвитку згідно віку. Щеплена за календарем щеплень. Стан здоров`я дитини задовільний. На прийом до лікарів медичної установи ОСОБА_3 з`являється із прийомною матір`ю ОСОБА_9 . Біологічна матір, ОСОБА_1 жодного разу не супроводжувала дитину до лікаря-педіатра з приводу консультацій, лікування чи щеплення дитини.
Згідно з довідкою Лагодинецької гімназії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалася у період з 5 по 8 клас у Лагодинецькій гімназії Красилівської міської ради. За час навчання біологічні батьки та родичі не здійснювали жодних дій, пов`язаних з вихованням дитини, зокрема: не брали участі у навчанні, розвитку та вихованні дитини; не підтримували регулярного чи епізодичного зв`язку з дитиною та гімназією; не цікавилися станом її здоров`я, успішністю чи умовами проживання; не надавали ніякої матеріальної допомоги. Дитину утримували прийомні батьки.
Відповідно до акту обстеження умов проживання №284 від 12.12.2025 комісією зазначено про відсутність потреби проведення обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , оскільки остання зі слів її матері, вже досить тривалий час не проживає за цією адресою. Після повернення з місць позбавлення волі вона проживала у чоловіка у м. Красилів, згодом переїхала у м. Запоріжжя. Зв`язку з нею майже не підтримує.
Згідно інформації, наданої в листі КУ «Красилівський центр надання соціальних послуг» №01-04/397 від 12.12.2025, після звільнення ОСОБА_1 офіційно не працевлаштовувалася, не мала доходів для забезпечення власних базових потреб. Фахівці із соціальної роботи пропонували їй допомогу у працевлаштуванні та соціальній підтримці, проте жінка не виявляла бажання співпрацювати. Зі слів матері, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на сьогодні перебуває у м. Запоріжжі, де одружилася. На підставі проведених спостережень та візитів можна констатувати, що ОСОБА_1 не забезпечувала належних умов для проживання дитини, не співпрацювала з фахівцями та мала низький батьківський потенціал.
Рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області № 2804 від 13.04.2026 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав», затверджено висновок органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно неповнолітньої ОСОБА_3 .
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради № 2804 від 13.04.2026, відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно своєї дочки ОСОБА_3 нею не вживаються жодні заходи щодо виховання та розвитку дитини, вона не виявляє турботи про її стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Матір не бере участі у навчальному процесі дитини, не сприяє створенню належних умов для розвитку її здібностей та не готує її до самостійного життя, не надає кошти на її утримання. Фактично матір самоусунулася від виховання та забезпечення дитини.
Вказані обставини підтверджуються відомостями з позовної заяви та матеріалами справи: копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданим повторно 07.03.2022; копією листа відділу ДРАЦС Красилівського РУЮ Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області; випискою з вирока Красилівського районного суду Хмельницької області від 28.02.2020 у справі №677/749/19; довідкою про звільнення ОСОБА_1 серії ТЕР №27; копією розпорядження Красилівської РДА Хмельницької області №150/2020-р від 07.07.2020; копією розпорядження Красилівської РДА Хмельницької області №173/2020-р від 07.08.2020; копією рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області № 284 від 17.06.2021 «Про припинення опіки над малолітньою дитиною, позбавленої батьківського піклування – ОСОБА_3 »; копією рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області № 285 від 18.06.2021 «Про утворення прийомної сім`ї і влаштування малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 на виховання та спільне проживання в родину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; характеристиками ОСОБА_3 ; актом №185 про оцінку потреб сім`ї; листом комунального некомерційного підприємства «Красилівський Центр ПМСД» № 2139 від 12.12.2025; листом КУ «Красилівський центр надання соціальних послуг» №01-04/397 від 12.12.2025; довідкою Лагодинецької гімназії Красилівської міської ради Хмельницької області №13 від 11.12.2025; листом КУ «Красилівський центр надання соціальних послуг» №01-04/397 від 12.12.2025; копією рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області № 2804 від 13.04.2026 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав»; висновком органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання дала показання про те, що вона є прийомною матір`ю ОСОБА_3 . В прийомну сім`ю дитина потрапила в занедбаному стані з ознаками педикульозу, не знала гігієнічних правил, вчилася на задовільно, але через рік вийшла на високий рівень, бере участь в олімпіадах та гуртку, за начання нагороджена відзнаками. Дитина не бажала давати свій номер родичам. В лютому 2025 року дитині зателефонувала відповідачка та сказала, що вийшла з місць позбавлення волі, з того часу відповідач до дитини не навідувалася.
В судовому засіданні, в присутності психолога ОСОБА_2 , неповнолітня ОСОБА_3 вказала, що не бажає повертатися до матері. Матір зловживає алкоголем. Раніше постійно брала її з собою на базар, де вони ночували на вулиці, одного разу вона впала в річку і ледве не втопилася, матір навіть не відреагувала на це. Вказала, що матір її належним чином не доглядала. В прийомній сім`ї все навпаки, прийомні батьки їй допомагають, навчають та доглядають. Тиждень тому матір зателефонувала їй по телефону, попросила навідатися до діда в село. Вказала, що матір не бачила з дати її ув`язнення. Після виходу з в`язниці матір телефонує їй декілька разів на тиждень по 1-2 хв. Навчанням та її забезпеченням не цікавиться.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 (далі – Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Згідно ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
«V. Оцінка суду»
Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Відповідно до ст. 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін., що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Судом у даній справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі не вчинила будь-яких дій для повернення їй дитини, не цікавиться здоров`ям, навчанням та життям своєї доньки ОСОБА_3 , не відвідує її, не надає матеріальної допомоги, не бере участь у її вихованні, виїхала в іншу область для проживання, де створила нову сім`ю.
Зазначене свідчить про свідоме ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що, виходячи із положень статей 164-167 СК України, є підставою для позбавлення її батьківських прав.
У постанові Верховного Суду від 06.05. 2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) було висловлено правову позицію про те, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини п`ята, шоста статті 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
У матеріалах справи наявне рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області № 2804 від 13.04.2026 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав», яким затверджено висновок органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно неповнолітньої ОСОБА_3 .
Вказаний висновок суд приймає, як належний доказ винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він підтверджуються іншими матеріалами справи.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення у справі «Мамчур проти України»).
Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
При винесені рішення судом враховано думку дитини ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні просила не повертати її біологічній матері, оскільки та нехтує та не цікавиться нею, висловила бажання залишитися в прийомній сім`ї.
Дослідивши обставини даної справи, виходячи з принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини, з огляду на те, що відповідач свідомо нехтує потребами своєї дочки ОСОБА_3 , порушує право дитини на належне батьківське виховання, та не виконує батьківських обов`язків, оскільки не бере участі у вихованні дитини, не опікується її здоров`ям та навчанням, не надає матеріальної допомоги, суд, встановивши, що в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції, доходить висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 буде відповідати інтересам дитини ОСОБА_3 , а тому позов слід задовольнити.
Разом з тим, суд наголошує, що позбавлення батьківських прав, хоча і має безстроковий характер, однак воно не є безповоротним, що є дієвим стимулом для зміни поведінки матері. Батьківські права можуть бути поновлені, шляхом звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо матір змінить свою поведінку щодо дітей та доведе, що може забезпечити їх належне виховання, відповідно до ст.169 СК України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача на користь опікуна дитини аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Разом з тим, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд доходить висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Саме такий розмір аліментів, на думку суду, буде достатнім для нормального виховання і забезпечення ОСОБА_3
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до п.14 ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави 6056 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 142, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 181, 182 СК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_1 на користь опікуна, на утриманні якого буде знаходитися дитина, аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.06.2025 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 6056 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач – орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, пл. Незалежності, 2.
Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Р. В. Вознюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua