Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 квітня 2026 р.
Справа: №456/158/26
Суддя: Валовін Ю. В.
Справа № 456/158/26
Провадження № 3/456/281/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
23 квітня 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 553533 від 29.12.2025, ОСОБА_1 29.12.2025 о 07:47 год за адресою м. Стрий Львівського області, вул. Дрогобицька, керував транспортним засобом марки Toyota RAV 4 реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Подія правопорушення зафіксована на нагрудну камеру № 132,130.
02.02.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Тараса Брухаля про закриття провадження у справі у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення. 22.04.2026 представником повторно подано клопотання про закриття провадження в справі з додатковою аргументацією. Також, в даному клопотанні представник просив розгляд справи здійснювати за відсутності ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання представник посилається на наступне:
1.Відсутні підстави для зупинки транспортного засобу. Зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що свідчить про невиконання працівником поліції вимог ч. 3 ст. 35 Закону № 580-VIII.
2.Неврахування правового статусу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, та не застосування процедури передбаченої ст. 266-1 КУпАП (виклик уповноваженої особи Військової служби правопорядку тощо). В даному контексті посилається на лист Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду № 748/0/158-25 від 17 грудня 2025 року, в якому надано рекомендації щодо кваліфікації дій військовослужбовця під час керування транспортним засобом в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння. Зокрема наведено, що у випадку перебування такого військовослужбовця під час виконання військового обов`язку підлягають застосуванню ст. 266-1 та складання протоколу за ст. 172-20 КУпАП. Таким чином першочергово підлягає встановленню факт перебування особи під час виконання такого обов`язку. Представник долучив копії військового квитка, посвідчення УБД, довідки від 07.11.2022 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі з 22.07.2022 в складі А 2556, довідки від 01.01.2026 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі в складі НОМЕР_2 , довідки від 04.02.2025 № 182/1714 про виконання ОСОБА_1 в період з 28.01.2025 по 31.01.2025 бойових завдань згідно бойового розпорядження на території Курахівської міської територіальної громади Донецької області.
Дослідивши подані представником ОСОБА_1 клопотання та долучені до нього матеріали, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктами 4,6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Надаючи оцінку доводам представника Рисича В. В. викладеним в клопотанні про закриття провадження та озвученим в судовому засідання, щодо неврахування правового статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця та наявності документів які підтверджують що під час зупинки транспортного засобу він виконував військовий обов`язок, суд зазначає наступне.
Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Отже огляд військовослужбовця на стан сп`яніння відбувається з залученням управління Військової служби правопорядку ЗСУ лише в тому випадку коли такий військовослужбовець виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військових частин, а також за наявності підстав вважати, що він у стані сп`яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Тобто підлягає встановленню сукупність двох фактів: виконання особою під час зупинки обов`язків військової служби та перебування у місці визначеному в даній статті.
Як вбачається з відеозапису, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 не зазначав, що перебуває при виконання військових обов`язків та не наполягав на застосуванні ст. 266-1 КУпАП. Відтак в працівників поліції були всі підстави проводити процедуру огляду за ст. 266 КУпАП.
Наявний у матеріалах справи військовий квиток та посвідчення УБД, а також довідка від 07.11.2022 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі з 22.07.2022 в складі А 255 та довідка від 01.01.2026 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі в складі НОМЕР_2 , підтверджують, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 . Водночас довідка від 04.02.2025 № 182/1714 про виконання ОСОБА_1 в період з 28.01.2025 по 31.01.2025 бойових завдань згідно бойового розпорядження на території Курахівської міської територіальної громади Донецької області свідчить про те, що на момент виникнення обставин, у зв`язку з якими складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 перебував за адресою АДРЕСА_2 , тобто поза межами території виконання бойового завдання.
Надаючи оцінку вказаним документам в сукупності з наявним відеозаписом, на якому ОСОБА_1 не повідомляє про виконання військового обов`язку, суд критично оцінює доводи представника щодо застосування ст. 266-1 КУпАП, в силу відсутності підтвердження виконання ОСОБА_1 безпосередніх посадових обов`язків поза межами військової частини та поза межами території виконання ним бойового завдання визначеного бойовим розпорядженням на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Інші доводи представника ОСОБА_1 не перебувають у причиново-наслідковому зв`язку з вчиненим ОСОБА_1 адміністративним правопорушенням та спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими наступними доказами:
- протоколом серії ЕПР1 № 553533 від 29.12.2025, ОСОБА_1 29.12.2025 о 07:47 год за адресою м. Стрий Львівського області, вул. Дрогобицька, керував транспортним засобом марки Toyota RAV 4 реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29.12.2025, з якого вбачається, що 29.12.2025 ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Alcotester DRAGER» 6820 № 0300, після виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння, зокрема різкого запаху з порожнини рота, почервоніння обличчя, тощо;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29.12.2025, відповідно до якого 29.12.2025 ОСОБА_1 скеровувався до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння проте відмовився від такого;
- відеозаписом, який підтверджує факт події, яка сталася 29.12.2025 за участі ОСОБА_1 , зокрема виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння та озвучення їх, а також факт відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
За таких обставин, враховуючи вимоги статей 266, 266-1 КУпАП та Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Закону України «Про дорожній рух» у їх невід`ємному зв`язку, те, що ОСОБА_1 не повідомляв що перебуває під час виконання військового обов`язку під час зупинки транспортного засобу, а матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 на час вчинення правопорушення виконував бойове завдання або безпосередні посадові обов`язки поза межами військової частини з використанням цивільного транспортного засобу; а також те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі і такий факт знаходить своє підтвердження матеріалами справи, суд дійшов висновку, що огляд водія ОСОБА_1 правомірно здійснювався в загальному порядку (статті 266 КУпАП), підстави вважати, що працівниками поліції було порушено вимоги статті 266 КУпАП відсутні, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП України.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає вищевикладені докази належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, те, що він будучи військовослужбовцем допустив керування джерелом підвищеної небезпеки з ознаками алкогольного сп`яніння та свідомо відмовився проходити огляд бажаючи уникнути встановлення цього факту, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Оскільки згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 30.05.2025 вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, останнього слід звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити від сплати судового збору.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Юлія ВАЛОВІН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua