Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №456/6712/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6712/25

Провадження № 3/456/124/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

23 квітня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовосліжбовця,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 521280 від 23.11.2025, ОСОБА_1 23.11.2025 о 09:28 год за адресою с. Грабовець Стрийського району Львівського області, вул. Шкільна 1, керував транспортним засобом марки Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Подія правопорушення зафіксована на нагрудну камеру № 134,141.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , адвокат Клострейх О. В., наголосила, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення в силу наступних обставин.

1.Відсутні підстави для зупинки транспортного засобу. Зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для буцімто зупинки транспортного засобу під начебто керуванням ОСОБА_1 , що також підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-яких інших складених адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , зокрема за порушення Правил дорожнього руху, що в свою чергу не дає змогу визначити провину ОСОБА_1 . Працівники поліції зазначають в рапорті, що зупинили через непристебнутий ремінь безпеки, хоча з відео вбачається, що ОСОБА_1 був пристебнутий і поліцейські жодного порушення під час зупинки не повідомляють і не називають підставу зупинки.

2.Порушення порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, Що знижують увагу та швидкість реакції, Затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) вбачається, що ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп?яніння), та оформлення результатів такого огляду, а отже огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану. Також, в п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 вказано вичерпний перелік ознак алкогольного сп?яніння. Згідно абз. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Поліцейські безпідставно пропонують огляд на стан наркотичного сп?яніння, оскільки в ОСОБА_1 жодної ознаки не могло бути, тим паче поліцейські жодної ознаки не називають. Також звертає увагу суду, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд, та на відеозаписі відсутнє спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , а саме здійснення психологічного тиску на відмову, що далі і спричинило відмову від огляду. Згідно абз. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

3.Нероз`яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду, а навпаки спонукання відмовитись від проходження огляду, що свідчить про психологічний тиск працівників поліції.

4.Неврахування правового статусу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, та незастосування процедури, передбаченої ст. 266-1 КУпАП (виклик працівників військової служби правопорядку тощо). В даному контексті посилається на лист Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду № 748/0/158-25 від 17 грудня 2025 року, в якому надано рекомендації щодо кваліфікації дій військовослужбовця під час керування транспортним засобом в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння. Зокрема, наведено, що у випадку перебування такого військовослужбовця під час виконання військового обов`язку підлягають застосуванню ст. 266-1 та складання протоколу за ст. 172-20 КУпАП. Таким чином, першочергово підлягає встановленню факт перебування особи під час виконання такого обов`язку. Представник долучила копію військового квитка, а також посвідку про відрядження, в якості підтвердження перебування ОСОБА_1 під час виконання військового обов`язку.

09.03.2026 представником ОСОБА_2 було подано клопотання про витребування зі Стрйиського РУП ГУНП у Львівській області повного відеозапису, у зв`язку з наявністю розриву в долученому до матеріалів справи відеозаписі.

09.03.2026 представником ОСОБА_2 було подано клопотання про визнання доказів в матеріалах справи недопустимими, клопотання від 09.03.2026 про визнання недійсним проведеного огляду, клопотання від 09.03.2026 про виклик для надання пояснень в засіданні інспектора поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, що здійснював оформлення матеріалів ОСОБА_3 , клопотання від 09.03.2026 про здійснення судового розгляду з його повною фіксацією, клопотання від 09.03.2026 про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання від 09.03.2026 про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі, клопотання від 09.03.2026 про долучення доказів, клопотання від 15.04.2026 про індивідуалізацію покарання та про закриття провадження у справі.

За наслідками розгляду вказаних клопотань було задоволено: клопотання про витребування відеозапису, скеровано відповідний запит Стрийському РУП ГУНП у Львівській області; клопотання про виклик ОСОБА_3 , скеровано відповідний виклик; клопотання про фіксацію розгляду справи; клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про долучення доказів. В задоволенні решти клопотань було відмовлено.

Запит суду з вимогою надати повний відеозапис та забезпечити явку інспектора Сташківа А. І., скерований двічі Стрийському РУП ГУНП у Львівській області, залишився без виконання.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктами 4,6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Надаючи оцінку доводам представника ОСОБА_1 , викладеним в клопотанні про закриття провадження та озвученим в судовому засіданні, щодо неврахування правового статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця та наявності документів, які підтверджують, що під час зупинки транспортного засобу він виконував військовий обов`язок, суд зазначає наступне.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Отже огляд військовослужбовця на стан сп`яніння відбувається з залученням управління Військової служби правопорядку ЗСУ лише в тому випадку коли такий військовослужбовець виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військових частин, а також за наявності підстав вважати, що він у стані сп`яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Тобто підлягає встановленню сукупність двох фактів: виконання особою під час зупинки обов`язків військової служби та перебування у місці визначеному в даній статті.

Як вбачається з відеозапису, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 після пред`явлення військового квитка повідомив працівникам поліції, що слідує з міста Турка, день до того «трішки посидів» з товаришами, вжив «чвертку» спиртних напоїв, не зазначав, що перебуває при виконання військових обов`язків та не наполягав на застосуванні ст. 266-1 КУпАП. Таким чином, в працівників були всі підстави проводити процедуру огляду за ст. 266 КУпАП.

Наявний у матеріалах справи військовий квиток підтверджує, що ОСОБА_1 призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_2 . Посвідчення про відрядження №816/484/1235/пс від 18.08.2025 підтверджує, що ОСОБА_1 , солдата пожежного 2 відділення пожежного взводу відряджено до НОМЕР_3 АДРЕСА_2 та НОМЕР_4 АДРЕСА_3 . З 19.08.2025 до окремого розпорядження з метою виконання бойового завдання. Представником ОСОБА_1 долучено також документ про вибуття та прибуття з відрядження, в якому зазначено вибуття 19.08.2025 з НОМЕР_2 та прибуття 19.08.2025 до А2847, водночас суд звертає увагу, про відсутність зв`язку ОСОБА_1 з вказаним документом.

Надаючи оцінку вказаним документам в сукупності з наявним відеозаписом, на якому ОСОБА_1 не повідомляє про виконання військового обов`язку та сам зазначає про вживання алкогольних напоїв напередодні ввечері, суд критично оцінює доводи представника щодо застосування ст. 266-1 КУпАП в силу відсутності підтвердження виконання ОСОБА_1 безпосередніх посадових обов`язків поза межами військової частини на момент виникнення обставин, у зв`язку з якими складено протокол про адміністративне правопорушення.

Всі інші доводи представника ОСОБА_1 не перебувають у причиново-наслідковому зв`язку з вчиненим ОСОБА_1 адміністративним правопорушенням та спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- протоколом серії ЕПР1 № 521280 від 23.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 23.11.2025 о 09:28 год за адресою с. Грабовець Стрийського району Львівського області, вул. Шкільна 1, керував транспортним засобом марки Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.11.2025, з якого вбачається, що 23.11.2025 ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора після виявлення в нього ознак алкогольного спяніння, зокрема різкого запаху з порожнини рота, почервоніння обличчя, тощо ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 23.11.2025, відповідно до якого 23.11.2025 ОСОБА_1 скеровувався до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння проте відмовився від такого;

- відеозаписом, який підтверджує факт події, яка сталася 23.11.2025 за участі ОСОБА_1 , зокрема виявлення працівниками поліції ознак алкогольного спяніння та озвучення їх, а також факт відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі.

За таких обставин, враховуючи вимоги статей 266, 266-1 КУпАП та Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Закону України «Про дорожній рух» у їх невід`ємному зв`язку, те, що ОСОБА_1 не повідомляв, що перебуває під час виконання військового обовязку під час зупинки транспортного засобу, а матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 на час вчинення правопорушення виконував бойове завдання або безпосередні посадові обов`язки поза межами військової частини з використанням цивільного транспортного засобу; а також те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі і такий факт знаходить своє підтвердження матеріалами справи, суд дійшов висновку, що огляд водія ОСОБА_1 правомірно здійснювався в загальному порядку (статті 266 КУпАП), підстави вважати, що працівниками поліції було порушено вимоги статті 266 КУпАП відсутні, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП України.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає вищевикладені докази належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, те, що він будучи військовослужбовцем допустив керування джерелом підвищеної небезпеки з ознаками алкогольного сп`яніння та свідомо відмовився проходити огляд бажаючи уникнути встановлення цього факту, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Оскільки підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору судом не встановлено, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Юлія ВАЛОВІН