Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №455/547/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Суд: Старосамбірський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №455/547/26

Суддя: Кушнір А. В.

Справа № 455/547/26

Провадження № 3/455/396/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей,

за ч.2 ст.184 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП),

роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №480475 від 20.02.2026, складеного інспектором СЮП ВП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Бучковською О.В., зазначено, що 19.02.2026 близько 21.25год ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 ухилялась від виконання передбачених ст.150 СКУ обов`язків щодо створення належних умов для проживання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки перебувала у присутності дітей у п`яному вигляді, у зв`язку із чим діти були вилучені із сім`ї, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину визнала, щиро розкаюється у вчиненому, обіцяє більше такого не вчиняти.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинення дій, передбачених частиною 1, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП є повторність вчинення протягом року дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП після накладення адміністративного стягнення.

В матеріалах справи міститься копія постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 вересня 2026 року у справі №455/1934/25, якою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 та ст.173 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито.

Проте в доданих до протоколу документах відсутні докази того, що ОСОБА_1 піддавалась адміністративному стягненню за ч.1 ст.184 КУпАП. Зокрема, в матеріалах справи відсутня копія постанови суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка набрала законної сили.

Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 матеріали даної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП було повернуто ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області для належного оформлення.

23.04.2026 до суду повторно надійшли вищевказані матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП, разом із рапортом інспектора СЮП ВП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Бучковської О.В., в якому вона зазначає, що під час складання вищевказаного протоколу було помилково кваліфіковано його за ч.2 ст.184 КУпАП так як згідно бази вибивало притягнення до відповідальності, однак не показувало рішення. Враховуючи вищенаведене просить суд розглянути протокол серії ВАД №480475 від 20.02.2026 за ч.1 ст.184 КУпАП.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

В той же час, як передбачено ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 254 КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.

За статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності/відсутності вини особи у скоєному.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна ретельно з`ясовувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Суддя зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Так, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку), в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому, суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке по суті, судом підтримується (рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08).

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суддя, приходить до висновку, що надані матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Керуючись ст.247,283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.В.Кушнір

Оригінал: reyestr.court.gov.ua