Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №450/529/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/529/26

Провадження № 2-о/450/105/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить суд факт постійного проживання ОСОБА_3 , паспорт документ № НОМЕР_1 , виданий 13.08.2019 року, орган, що видав 4632, РНОКПП НОМЕР_2 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11.04.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть та актовим записом №35, складеним 23.12.2013 року виконавчим комітетом Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Заявниця зазначає, що впродовж останніх років життя спадкодавець фактично проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , хоча зареєстроване місце проживання матері було іншим. У зв`язку з важким станом здоров`я матері, яка потребувала постійного стороннього догляду, заявниця забезпечувала її утримання та догляд, у зв`язку з чим остання проживала разом із нею до дня смерті. Зазначає, що вважала себе такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном, однак при зверненні до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу отримала відмову в оформленні спадкових прав у зв`язку з відсутністю реєстрації місця проживання разом із спадкодавцем. Заявниця також вказує, що зміна реєстрації місця проживання її матері за життя була неможливою у зв`язку зі станом здоров`я останньої, що унеможливлювало звернення до відповідних органів. Факт спільного проживання підтверджується актом №1 про встановлення фактичного місця проживання, складеним ОСББ «Зубра Лісна», а також може бути підтверджений показаннями свідків. Посилається на положення цивільного процесуального законодавства, відповідно до яких встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження, а також на норми цивільного законодавства щодо спадкування. Зазначає, що як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері має право на прийняття спадщини, а у зв`язку з фактичним спільним проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини вважається такою, що прийняла спадщину. Вказує, що встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на момент її смерті є необхідним для оформлення спадкових прав, а інший позасудовий спосіб підтвердження такого факту чинним законодавством не передбачений. Встановлення зазначеного факту має для заявниці юридичне значення, з метою подальшої реєстрації права власності відповідно до чинного законодавства та приведення у відповідність правовстановлюючих документів на спадкове майно, однак у зв`язку з виниклими обставинами в позасудовому порядку це зробити неможливо.

06.02.2026 року провадження у справі відкрито.

Заявник ОСОБА_3 та її представник – адвокат Андрієвська Н. Л. у судовому засіданні заяву підтримали з підстав, викладених у такій, просили заяву задоволити.

Заінтересована особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 15.04.2026 року була допитана у якості свідка заявник ОСОБА_3 , яка пояснила, що разом із матір`ю– ОСОБА_4 та батьком жила по АДРЕСА_2 , однак вже у 2018 році придбала квартиру в забудовника, який довго здавався, у зв`язку з чим, була відсутність можливість зареєструвати місце проживання матері за вказаною адресою, однак впродовж останніх років свого життя така фактично проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що у зв`язку з тяжким станом здоров`я матері, матір хворіла на цукровий діабет, вона здійснювала постійний догляд за нею, забезпечувала її побутові потреби та лікування, оскільки молодша сестра не хотіла жити з батьком. Також додала, що реєстрація місця проживання матері залишалася за іншою адресою, оскільки через стан здоров`я остання не могла змінити місце реєстрації, адже у зв`язку із хворобою були інші нагальні потреби.

Допитаний у судовому засіданні 15.04.2026 року свідок ОСОБА_1 повідомив суду, що є чоловіком заявниці ОСОБА_3 та підтвердив, що вони спільно проживали разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з літа 2012 року. Також свідок зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, а організацією поховання займалася його дружина.

В судовому засіданні цього ж дня також було заслухано свідка ОСОБА_5 , яка вказала, що є сусідкою заявниці, та проживає за вказаною адресою у квартирі АДРЕСА_3 з 2013 року, поверхом вище, однак знайома із нею з 2011-2012 рр. Пані ОСОБА_6 , мешкала разом із ОСОБА_3 , остання періодично заходила в гості по господарських питання.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_7 , повідомила суду, що також є сусідкою заявника, проживає в квартирі АДРЕСА_4 , де робила ремонт, приходила цікавитись будівництвом. ОСОБА_3 проживала разом із матір`ю, та займалась похоронами останньої, коли вона померла.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз?ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов?язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За змістом п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 11.04.2025 року, виданого повторно Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зубра, Пустомитівського (теп. Львівського) району Львівської області, у віці 63 років, померла ОСОБА_4 .

Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та заявницею ОСОБА_3 стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 10.04.2025 року, виданого повторно Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де її батьками зазначено: ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (прізвище змінено із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » у зв`язку із укладення шлюбу відповідно до копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 02.10.1993 року).

Судом встановлено, згідно акта про встановлення фактичного місця проживання № 1 від 01.06.2025 року, виданого та затвердженого головою ОСББ «Зубра Лісна» Козловим Ю. Є., на підставі заяви ОСОБА_3 , за підписами співвласників/мешканців будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_3 ), що в результаті обстеження зі слів сусідів встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ПГУ ID НОМЕР_1 . Також зі слів сусідів встановлено, що її матір ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала разом з донькою ОСОБА_3 з 03.06.2012 року до для смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_6 ).

Квартира АДРЕСА_7 , загальної площею 75,7 кв.м., житловою площею 41,1 кв.м., належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності серії НОМЕР_7 , індексний номер: 13407568 від 25.11.2013 року та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 13407662 від 25.11.2013 року.

Разом з тим, повідомленням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шафрана Р. І. за вих. № 58/02-14 від 07.11.2025 року ОСОБА_3 фактично було відмовлено у оформленні спадкових прав після смерті матері ОСОБА_4 22.12.2013 року та вказано про необхідність встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент її смерті, подати відповідне рішення суду.

Встановлено, що ОСОБА_3 не була зареєстрована із спадкодавицею на час її смерті та у встановлений законом 6-місячний строк для прийняття спадщини не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Із витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82418814 від 04.09.2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.

Таким чином за вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановлено, що ОСОБА_3 спільно проживала зі спадкодавцею, її матір`ю, ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_4 , яка помела, ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до висновку, що слід встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавицею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Тому враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність спору про право щодо вказаних правовідносин та те, що підтвердження таких фактів необхідне заявнику для здійснення його спадкових прав, суд, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що заява ОСОБА_3 є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати не підлягають компенсації заявникові.

Керуючись ч. 2 ст. 247, ст. 259, 263- 265,293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

заяву ОСОБА_3 – задоволити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) проживала спільно зі спадкодавицею, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.04.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук