Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №346/2757/18 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2757/18

Провадження № 22-ц/4808/821/26

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: начальник Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Валентина Петрівна на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 17 березня 2026 року під головуванням судді Махно Н.В. у м. Коломия,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася з скаргою до суду першої інстанції на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби.

Подання скарги полягало у не знятті арешту із банківського рахунку ОСОБА_1 , яке вчинене в рамках виконавчого провадження № 56777662.

ОСОБА_1 у скарзі просила зобов`язати начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П. зняти арешт, накладений в рамках виконавчого провадження № 56777662, із банківського рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» на який здійснюється зарахування одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 17 березня 2026 рокускаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність ухвали суду, оскільки судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права. Зазначає, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими.

Апелянт вважає, що при постановлені оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було допущено надмірний формалізм на етапі відкриття провадження у цій справі під час дослідження змісту скарги тим самим апелянту вчинено перешкоди у реалізації його права на доступ до правосуддя та права на ефективний судовий захист.

Вказує, що скаргу було подано саме на бездіяльність начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Валентини Петрівни, яка полягає у не знятті арешту із банківського рахунку ОСОБА_1 , яке накладене в рамках виконавчого провадження № 56777662, оскільки саме останньою було надано відповідь від 05 березня 2026 року на заяву про зняття арешту з банківського рахунку боржника від 02 березня 2026 року.

У цьому випадку бездіяльність була допущена саме начальником Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Валентиною Петрівною. Тому боржником у скарзі правильно зазначено в якості заінтересованої особи саме начальника Коломийського ВДВС Попик В.П., оскільки саме нею було допущено бездіяльність, що полягає у не знятті незаконного арешту з майна боржника.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не погоджується з змістом та вимогами апеляційної скарги.

На виконанні у головного державного виконавця відділу Микицея В.Д. перебуває виконавче провадження № 56777662, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого 12.07.2018 Коломийським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Зазначає, що начальник відділу не виконує судове рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , не накладала арешт на її кошти та не допустила протиправної бездіяльності під час виконання судового рішення у вказаному виконавчому провадженні, а постанова державного виконавця від 02.03.2026 про арешт її коштів винесена згідно вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання судового рішення.

Просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до вимог п.13 ст.7, п. 6 ч.1 ст. 353, ч.2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки апеляційні скарги на ухвали суду про повернення заяви позивачеві розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Повертаючи без розглядускаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що представник скаржника зазначає у скарзі заінтересованою особою: начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Валентину Петрівну та просить визнати протиправною бездіяльність вищевказаної посадової особи, яка полягає у незнятті арешту, а також просить зобов`язати вищевказану особу зняти арешт.

Проте, згідно поданих матеріалів виконавчого провадження, а саме копій постанов вбачається, що ОСОБА_3 , не є виконавцем по справі про стягнення аліментів, де зокрема накладено арешт на грошові кошти

Окрім цього начальником відділу Попик В., було розглянуто лише заяву про зняття арешту з коштів на рахунках ОСОБА_1 .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про повернення скарги заявнику без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного суду, враховуючи таке.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 448 ЦПК України скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

В скарзі ОСОБА_1 було зазначено підстави її звернення, що полягали у незгоді з діями начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 у зв`язку з відмовою у знятті арешту з її банківського рахунку.

ОСОБА_1 ,звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, виконала вимоги, визначені п.4 ч.3 ст. 448 ЦПК України. Заявниця в скарзі зазначила посадову особу органу державної виконавчої служби, а саме начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П., оскільки саме нею, на переконання скаржника, допущено бездіяльність, яка полягала у незнятті арешту з майна боржника.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення скарги ОСОБА_1 без розгляду з підстав порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 448 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів приходить переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Оскаржувана ухвала суду постановлена без додержання норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 17 березня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 24 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.О. Томин О.В. Пнівчук