Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №392/312/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Суд: Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №392/312/25

Суддя: Назаренко К. П.

Справа № 392/312/25

Провадження № 3/392/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренко К. П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

У С Т А Н О В И В:

В провадження суду надійшов протокол серії ЕПР1 № 209837 від 01.01.2025, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, про те, що останній 31.12.2024 о 23:59 в Кіровоградській області Новоукраїнському районі м. Мала Виска по вул. Містечкова, керував транспортним засобом «Opel Insignia», ДНЗ НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: млява мова, хитка хода, почервоніння очей. Від проходження, огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 10.06.2025 з`явився, вину не визнав та просив перенести розгляд справи у зв`язку з тим, що має намір звернутись до адвоката за правничою допомогою.

Від його захисника – адвоката Прокопенка В. В., надійшли клопотання за вх. № 8838 від 26.08.2025, в якому просив про ознайомлення з матеріалами справи, за вх. № 8841 від 26.08.2025 про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із його зайнятістю в іншому судді та за вх № 10531 від 09.10.2025 закриття адміністративної справи, яке обгрунтував тим, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Розгляд справи відкладався на 13.11.2025 та на 12.02.2026.

З метою об`єктивного розгляду справи в суд викликався інспектор СРПП ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП лейтенант поліції Грінченко В. О. Останній в засідання не з`явився.

В судовому засіданні захисник Нагачевського – адвокат Прокопенко В. В. зазначив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, підтримав подане ним клопотання та вказав, що зібрані працівниками поліції матеріали справи жодним чином не підтверджують керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та відмову його від проходження у встановленому порядку освідування на місці зупинки. Вважає, що протокол складений з грубим порушенням КУпАП та просить провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення захисника Нагачевського – адвоката Прокопенка В. В., повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського.

Ч. 1 ст 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В ході судового провадження підлягає доведенню, крім іншого, наявність ознак алкогольного сп`яніння, а також вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз`яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп`яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.

Згідно з положеннями "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі – Інструкція 735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 Розділу I Інструкції 735, ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктом 1 Розділу II Інструкції 735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених п. 3 Розділу Розділу I Інструкції 735, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Однак, з наявних в матеріалах справи відеозаписів «2025_0101_02747_0000000_000000_0032» (далі відеозапис-1) поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти обстеження на місці на стан алкогольного сп`яніння не назвавши останньому ознаки, які слугують підставою вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, з огляду на що, вимога поліцейського про проходження огляду ОСОБА_1 суперечить положенням ст. 266 КУпАП та приписам Інструкції.

Окрім того, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейським не вказано ознак алкогольного сп`яніння виявлених у ОСОБА_1 , у відповідності до вимог п. 3 Розділу Інструкції. Також не вказано час, коли саме особа направлялась на такий огляд.

Згідно вимог п. 11 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції дана норма виконана не була.

Крім того, в графах 6 та 7 протоколу про адмінітсративне правопорушення маються розбіжності у номерації номерного знаку автомобіля. У графі 6 "Транспортний засіб (марка, модель, номерний знак, належність)" зазначено, що "Opel Insignia; НОМЕР_3 , належить ОСОБА_1 " а в графі 7 "Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних" ,зазначено що ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Opel Insignia», ДНЗ НОМЕР_2 . Уграфі 9 "Свідки чи потерпілі, підпис" вказано "Не залучались".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Відповідно до імперативного припису ч. 2 ст. 283 КУпАП, чітко передбачено імперативний обов`язок щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Однак у Протоколі серії ЕПР1 № 209837 не має посилань на технічний засіб за допомогою якого здійснено відеофіксацію. У графі 10 "Технічний засіб відеозапису" міститься лише запис цифри, а саме № 5.

Вищенаведені обставини в сукупності свідчать як про недоліки протоколу про адміністративне правопорушення через його невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП, так і про порушення поліцейським процедури пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що є підставою для визнання такої пропозиції недійсною.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що докази вчинення правопорушення не відповідають вищезазначеним положенням нормативних актів, а тому, на переконання суду, є сумнівними та не можуть бути враховані судом на підтвердження наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказане є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відсутність або недоведення вини особи виключає склад правопорушення.

Підсумовуючи наведене, враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини особи, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст 9, 247, 252, 266, 283, 284, 287 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили з моменту закінчення строків на її оскарження, якщо таку не було оскаржено.

Суддя К. П. НАЗАРЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua