Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №339/110/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/110/26

Провадження № 3/339/47/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 квітня 2026 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Кілик М.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , законного представника потерпілого ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

до суду з відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738906 від 26 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 11.02.2026 близько 12:20 год в приміщенні Болехівського ліцею №1 «Академічний» на шкільному подвір`ї під час перерви наніс декілька ударів кулаком в ділянку обличчя та наносив удари ногою малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в подальшому звернувся в КНП «Долинська Багатопрофільна лікарня», діагноз: забій м`яких тканин голови та струс мозку (легкий ступінь); ОСОБА_1 порушила вимоги ч.1 ст.150 Сімейного кодексу України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства».

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , яка ознайомлена зі змістом ст.63 Конституції України та правами, передбаченими ст.268 КУпАП, вину у вчиненому не визнала, заперечила, що вона вчинила ухилення від виконання обов`язків з виховання свого сина. Зазначила, що в навчальному закладі, де навчається її син, на перерві виник конфлікт між кількома учнями. Зі слів сина їй відомо, що він вийшов на подвір`я останнім, не був там з початку конфлікту, та фактично був причетний до штовханини та боротьби з потерпілим. Вона не одобрює вказаного випадку, про що розмовляла з сином, проте ця конфліктна ситуація на перерві в школі не свідчить про невиконання нею батьківських обов`язків. Їй не зрозуміло зміст протоколу в частині того, які саме обов`язки, визначені законом, вона не виконала та які саме умови життя сина не забезпечила. Обов`язки щодо виховання сина вона виконує належно.

У ході судового розгляду за відповідним письмовим клопотанням ОСОБА_3 , а також враховуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738906 від 26 лютого 2026 року, у якому працівник поліції зазначив про отримання тілесних ушкоджень малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - суд визнав ОСОБА_2 потерпілим, а його матір ( ОСОБА_3 ) – законним представником малолітнього потерпілого.

У судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 дала пояснення, аналогічні змісту її заяв від 07.04.2026, 21.04.2026. Звернула увагу на суперечності в поясненнях свідків, допитаних в суді, щодо послідовності дій учасників події 11.02.2026 та конкретних дій кожного з учасників конфлікту. Усні пояснення свідків про те, що вони не наносили ударів її сину, суперечать їхнім письмовим поясненням, що є в матеріалах справи. У її сина через особливості його психічного розвитку немає здатності до маніпулювання чи неправдивих свідчень, відтак помилка в його письмових поясненнях про те, що на початку була бійка з ОСОБА_5 , (а насправді це був інший учень), пов`язана з тим, що ОСОБА_6 проживає та навчається там не тривалий час, не був знайомий з цими дітьми, а працівник поліції при огляді відео події назвав саме таке прізвище учасника. Тобто це не була умисна неточність. Її сину завдано фізичну та моральну шкоду. Мама ОСОБА_4 вибачилася перед нею. Крім цього, ОСОБА_3 зазначила, що вона не бажає розслідування вказаних обставин у порядку кримінального провадження, про що написала в заяві до поліції від 11.02.2026. Про недоцільність виклику в судове засідання її сина вона подала до суду заяву від 07.06.2026.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, законного представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , дослідивши представлені адміністративні матеріали, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.9, ст.247 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, - у даному випадку на посадових осіб відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області.

При цьому, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення уповноваженим органом надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738906 від 26 лютого 2026 року за ч.1 ст.184 КУпАП;

копію рапорта працівника поліції ОСОБА_11 , з якого вбачається, що 11.02.2026 о 16:06 год надійшло повідомлення зі служби «102» з органів охорони здоров`я КНП «Долинської БЛ» про те, що за медичною допомогою самостійно звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель м.Болехів, якого побили в школі однокласники (а.с.3);

копію заяви ОСОБА_3 до відділення поліції про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено конфлікт у школі, внаслідок яких її сина ОСОБА_2 кілька дітей ображали, били, погрожували. Також ОСОБА_3 просить припинити в частині притягнення до кримінальної відповідальності з приводу побиття 11.02.2026 її сина (а.с.4);

копіями медичних документів стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 11.02.2026 по 20.02.2026, щодо проведених обстежень, перебування на амбулаторному лікуванні, із зазначенням діагнозів (а.с.6-10);

копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 є його матір`ю (а.с.13);

копію письмових пояснень ОСОБА_3 , з яких вбачається, що її син ОСОБА_2 перебував на перерві в школі, до нього підійшли декілька осіб і з ними виник конфлікт, її сину завдано тілесних ушкоджень, з приводу чого вона звернулася в медзаклад (а.с.14);

копію письмових пояснень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібраних у присутності законного представника - його матері ОСОБА_3 , у яких він зазначив про обставини події 11.02.2026 о 12:20 год на шкільному подвір`ї Болехівського ліцею №1 «Академічний», за яких йому було завдано тілесних ушкоджень, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Вказані події почались після того, як до нього підійшов один з цих учнів і почав махати перед обличчям ОСОБА_2 пальцем, а ОСОБА_2 відштовхнув його руками (а.с.15). Законний представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подала до суду клопотання про розгляд справи без присутності її сина, ОСОБА_2 (а.с.76);

копію письмових пояснень ОСОБА_4 , відібраних у присутності його законного представника, ОСОБА_1 , у яких він зазначив обставини, за яких між ним та ОСОБА_2 була штовханина (а.с.16);

копії письмових пояснень ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , відібраних у присутності їхніх законних представників (а.с.17-19);

копії письмових пояснень учнів Болехівського ліцею №1 «Академічний» ОСОБА_15 , 2011 р.н., ОСОБА_16 , 2014 р.н., ОСОБА_17 , 2014 р.н., ОСОБА_18 , 2014 р.н., ОСОБА_19 , 2014 р.н., ОСОБА_20 , 2012 р.н., ОСОБА_21 , 2012 р.н., ОСОБА_22 , 2012 р.н., відібраних у присутності їхніх законних представників (а.с.20-27), у яких учні зазначали, що 11.02.2026 були очевидцями штовханини та боротьби між кількома хлопцями;

письмові пояснення медичної сестри ліцею ОСОБА_23 , класного керівника ОСОБА_24 – ОСОБА_25 , вчителя ОСОБА_26 (а.с.28 -30);

копію протоколу бесіди від 17.02.2026, відповідно до якого інспектором поліції Гошовською Н. проведено бесіду з ОСОБА_1 щодо належного виконання обов`язків з виховання дитини, повідомлено про відповідальність за недотримання законодавства, у т.ч. ст.150 СК України (а.с.34);

копію характеристики ОСОБА_2 , виданої в Болехівському ліцеї №1 «Академічний», відповідно до якої ОСОБА_2 демонструє відповідальне ставлення до навчального процесу, є неконфліктним (а.с.53);

копію психологічно-педагогічної характеристики учня 6-Б класу ОСОБА_4 , відповідно до якої сім`я приділяє увагу вихованню дитини, підтримує зв`язок із закладом освіти (а.с.54).

З долученого до протоколу відеозапису, оглянутого в судовому засіданні, зафіксовано завершення сутички, у якій на подвір`ї навчального закладу брали участь три учні. Як підтвердила ОСОБА_1 , на відео видно штовханину між її сином та

ОСОБА_27 судовому засіданні 15.04.2026 свідки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у присутності їхніх законних представників: ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , а також у присутності соціального педагога Болехівського ліцею №1 «Академічний» ОСОБА_31 , підтвердили, що 11.02.2026 на перерві на шкільному подвір`ї Болехівського ліцею №1 між ними та ОСОБА_2 виникла штовханина та боротьба. Свідок ОСОБА_4 , зокрема, зазначив, що він хотів захистити свого однокласника, через що між ним та ОСОБА_32 виникла боротьба. Раніше між ними жодних конфліктів не було. Він ( ОСОБА_4 ) вибачився перед ОСОБА_33 .

Слід зазначити, що суд не дає детальну оцінку поясненням вищевказаних свідків у суді щодо конкретних дій кожного з учасників конфлікту, їх точної послідовності, оскільки предметом розгляду даної справи є з`ясування наявності складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 15.04.2026 свідок ОСОБА_10 , класний керівник ОСОБА_34 , пояснила, що ОСОБА_4 раніше не був учасником конфліктів у школі, навчається добре. Спонтанна ситуація 11.02.2026 виникла через непорозуміння між учнями, діти бувають надто емоційними, у школі щодо цього проводять роботу з учнями.

Клопотання про виклик та допит інших свідків учасники справи до суду не подавали.

Вищевказана сукупність доказів у справі не доводить наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, з таких підстав.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини. Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція вказаної статті є бланкетною, відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а тому при розгляді справи необхідно з`ясувати серед іншого, чи порушила особа норму спеціального закону, у чому полягає суть цих порушень.

За правилами ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» у редакції станом на 11.02.2026, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У абз. 2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 розкрито поняття ухилення батьків від виконання своїх обов`язків. Зокрема, таке має місце коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Оскільки диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП, є бланкетною, то в протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено, та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і є порушенням права на захист.

Пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретним, зокрема, всупереч вимогам ст. 256, 184 КУпАП у складеному протоколі про адміністративне правопорушення при викладенні суті правопорушення за ч.1 ст.184 КпАП України не зазначено в чому саме проявилася об`єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, чи взагалі ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_34 (які саме дії вчинила чи не вчинила ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків; не конкретизовано, у який саме спосіб вона не виконала обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого малолітнього сина, беручи також до уваги, що інцидент між ОСОБА_35 та ОСОБА_32 відбувся на території навчального закладу на перерві між уроками), чи була заподіяна шкода інтересам сина (адже потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є малолітні, неповнолітні особи стосовно яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов`язків).

Сама по собі констатація в протоколі факту вчинення малолітньою особою певних дій, одноразового конфлікту між учнями, який виник раптово на території навчального закладу та як встановлено раніше подібних конфліктів за участю ОСОБА_34 не було (про що зазначила його класний керівник - свідок ОСОБА_10 , яка також надала позитивну характеристику ОСОБА_36 ), не може автоматично свідчити про вину батьків дитини у її поведінці табути підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їхніх обов`язків із забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини.

Також у протоколі не зазначено яких саме обов`язків, передбачених ч.1 ст.150 СК України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» (яка містить вісім частин), ОСОБА_1 не виконала. Відсутність вказівки на конкретний пункт відповідних норм не дозволяє точно встановити об`єктивну сторону правопорушення.

Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд можливості належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не належно займається вихованням дитини та які саме необхідні умови життя свого сина вона не забезпечує, як про це вказано в протоколі. Відсутні докази про будь-яку негативну поведінку ОСОБА_1 , яка могла б свідчити про ухилення від догляду за дитиною та її виховання.

Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП щодо строків його оформлення. Зокрема, додана до протоколу заява в поліцію від ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких стався конфлікт у школі, датована 11.02.2026, письмове пояснення від малолітнього ОСОБА_34 за участю законного представника – його матері ОСОБА_1 , відібрано працівником поліції 17.02.2026. При цьому, протокол складено уповноваженою посадовою особою значно пізніше - 26.02.2026.

З урахуванням наведеного вище, вважаю, що відсутні достатні дані, які б поза розумним сумнівом доводили ухилення ОСОБА_1 від передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї малолітньої дитини, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, відтак відсутні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. У рішеннях від 30.05.2013 у справі № 36673/04 «Malofeyeva v.Russia» та від 20.09.2016 у справі № 926/08 «Karelin v.Russia» Європейський суд з прав людини зауважив, що «…при розгляді справи суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».

Частинами 1 та 2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи положення ст.62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також основні конституційні засади судочинства, визначені ст.129 Конституції, до яких належать забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738906 від 26 лютого 2026 року, не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 24.04.2026.

Суддя: М.П.Кілик