Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №216/1308/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1308/26

Провадження № 2/216/2473/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Софіївської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

19 лютого 2026 року представник виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Софіївської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, від якого мають двох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачі злісно ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, не здійснюють за ними належний догляд і контроль, не піклуються про їх здоров`я, фізичний і духовний розвиток, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду. Діти мають занедбаний вигляд, часто хворіють. Малолітня ОСОБА_5 перебуває на обліку з приводу залізодефіцитної анемії. Причиною такого захворювання є недостатня якість та різноманітність харчування. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 двічі, за ініціативою служби у справах дітей виконавчого комітету районної у місті ради , були госпіталізовані до КНП «Криворізька міська дитяча лікарня № 4» КМР. Умови проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 , незадовільні. У будинку антисанітарія, для життя, виховання та розвитку дітей не створені умови. У будинку пічне опалення, але відсутні дрова, тому в кімнатах дуже холодно. Діти перебувають на обліку в службі у справах дітей, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. З метою соціального захисту дітей, 04.02.2026 було прийнято рішення № 62 про відібрання дітей та влаштування їх до сімейних форм виховання. Посилаючись на вищевказані обставини представник позивача просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.

Представник третьої особи не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування Софіївської сільської ради, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного 27 січня 2026 року комісією служби у справах дітей за адресою: АДРЕСА_1 умови проживання незадовільні. В будинку пічне опалення, запаси дров відсутні. В житлі дуже холодно. В будинку брудно, одна з кімнат не придатна для проживання. В будинку розкидані речі, ганчір`я, миски, посуд. Запаси продуктів харчування відсутні, дитячий одяг та інші речі брудні, посуд не митий. Діти не отримують повноцінного харчування, мають хворобливий вигляд, кашляють. Ліки в родині відсутні, гроші для їх придбання також відсутні. Постільна білизна брудна, затерта, дитячий одяг неохайний.

Згідно повідомлення Криворізького міського центру соціальних служб родина ОСОБА_8 мешкає в 2-х кімнатному будинку. Умови проживання незадовільні: в кімнатах брудно, відчувається неприємний запах, речі розкидані та брудні, відсутній запас продуктів харчування та готові страви. Водопостачання у дворі, газопостачання відсутнє, опалення пічне (відсутній запас паливних матеріалів). В кімнатах настільки холодно, що при диханні виділяється конденсат. Прибудинкова територія захаращена непотребом. Малотіні діти мають занедбаний вигляд, одяг брудний. Зі слів сусідів, в родині часто виникають сварки, які переростають в довготривалі конфліктні ситуації, через що жінка зазнає психологічного насильства з боку чоловіка.

Згідно повідомлення в.о. директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» КМР сім`я ОСОБА_8 в 2025 році була взята під соціальний супровід. ОСОБА_3 перебуває на обліку з приводу залізодефіцитної анемії ІІ-ІІІ ступеню. 10 червня 2025 року була госпіталізована до дитячого гематологічного відділення КНП «Криворізька міська клінічна лікарня № 16» КМР, відділення мати залишила на 3 добу. Рекомендації дитячого гематолога не виконувались. ОСОБА_4 неодноразово лікувався стаціонарно, мати самовільно залишала відділення. Коли дитина потребувала госпіталізації з приводу ГРВІ, мати відмовлялась. 24 листопада 2025 року госпіталізований за допомогою служби у справах дітей в КНП «Криворізька інфекційна лікарня № 1» КМР, де перебувала з 24.11.2025 року по 10.12.2025 року з діагнозом поза лікарняна двобічна пневмонія середнього ступеню важкості, анемія ІІ ступеню. Дана сім`я потребує вирішення питання про доцільність перебування дітей в сім`ї через наявність загрози життю та здоров`ю.

Наказом виконкому Центрально-Міської районної у місті ради служби у справах дітей від 21.07.2025 № 728-П, взято на облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою їх соціального захисту.

22.08.2025 Відділом превенції СЮП ВП КРУП в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Матеріали направлені в суд для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно рішення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 04.02.2026 № 62, відібрано від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд України у своїх роз`ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Позивачем заявлену вимогу про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини, та на думку суду вказаний розмір аліментів відповідатиме гармонійному розвитку дітей.

Згідно висновку виконкому районної у місті ради, як органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 08.04.2026 № 8/33-1477, виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що відповідач у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов`язки щодо виховання та розвитку дітей, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Оскільки судом вирішено питання про позбавлення батьківських прав щодо батьків дітей та враховуючи що на даний час опіка щодо цих дітей на встановлена, то суд вважає за необхідне передати вирішення питання про подальше влаштування малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Софіївської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь законних представників малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання, в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 лютого 2026 року до досягнення дітьми повноліття.

Передати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платіж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Онопченко