Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №206/1132/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/1132/26

3/206/423/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.04.2026 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпра Румянцев О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598183, 22.02.2026 року о 12 год. 37 хв. в м. Дніпро, вул. Роз`їзна, буд.20А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак не бажав їхати на службовому автомобілі поліцейських, оскільки хвилювався, що вони його відвезуть до ТЦКтаСП.

14.04.2026 року від захисника Шпака В.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі в якому він посилається на те, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2026 р. серії ЕПР1 № 598183 вбачається, що інспектор поліції Пересунько Р.Р. зазначив у протоколі, що 22.02.2026 р. о 12 год. 37 хв. у м. Дніпрі по вул. Роз`їзна, 20А водій ОСОБА_1 керував ТЗ Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку. огляду на стан алк., нарк. чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів. В той же день 22.02.2026 р. інспектором поліції Пересунько Р.Р. було винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення, в якій вказано, що 22 лютого 2026 року о 13 год. 29 хв. інспектором 1 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пересунько Ростиславом Руслановичем було винесено Постанову серії ЕНА №6706798, якою було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у розмірі 510,00 грн. Відповідно до змісту Постанови від 22.02.2026 р. зазначається, що 22.02.2026 року о 13 год. 23 хв. в м. Дніпрі по вул. Роз`їзна водій керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР – порушення правил користування ременем безпеки, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП. Однак, вказані твердження в Протоколі від 22.02.2026 р. та Постанові від 22.02.2026 р. не відповідають дійсності. Зокрема, 22.02.2026 року ОСОБА_1 дійсно був зупинений працівниками патрульної поліції, о 12 год. 38 хв. При цьому приводом до зупинки, зі слів поліцейського патрульної поліції, було те, що начебто ОСОБА_1 керував транспортним засобом і не був пристебнутий ременем безпеки. Однак, такі претензії поліцейського ОСОБА_1 відразу заперечив, і повідомив, що до моменту зупинки він був пристебнутий ременем безпеки. Після цього, поліцейськими було запропоновано надати посвідчення водія, і ОСОБА_1 виконав дану вимогу та пред`явив посвідчення на право керування транспортним засобом. Після чого поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 начебто знаходиться в розшуку від ТЦК та СП, а також при цьому (одночасно) рахується ще і як «ухилянт». З такими твердженнями поліцейських ОСОБА_1 не погодився, та повідомив, що на даний час слідство розбирається з даними обставинами, оскільки він проходив лікування внаслідок отриманої контузії. Однак вже з цього спілкування є очевидним, що поліцейських з самого початку не цікавили будь-які обставини порушень або відсутності таких Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , а вся розмова та з`ясування обставин зводились до з`ясування статусу військовослужбовця у ОСОБА_1 та пов`язаних із цим питань. У поліцейських у 12 год. 37 хв., тобто в момент зупинки, не виникало жодних підозр або претензій відносно ОСОБА_1 щодо можливого його знаходження у стані алкогольного сп`яніння. Наведене підтверджується змістом розмови на 7:08 хв. відеозапису з нагрудної камери поліцейського, де перший поліцейський (П1) звертається до другого поліцейського (П2) у патрульній машині поліції. Далі, о 7:23 хв. відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що патрульна машина поліції розпочала рух, супроводжуючи поїздку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , з вищевказаною метою. Самі вказані дії поліцейських є показовими, оскільки якщо б на той момент часу у них був би хоча б сумнів, що ОСОБА_1 перебуває у будь-якому стані сп`яніння, то поліцейські повинні були в такому разі заборонити будь-який подальший рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , однак цього не сталося, що свідчить про надуманий характер претензій до ОСОБА_1 і відсутність будь-яких ознак сп`яніння у нього. Тим більше що за попередні 7 хвилин розмови (до моменту початку нової поїздки), будь-яких претензій щодо знаходження у стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння поліцейські до ОСОБА_1 не висували. Далі, під час руху машини патрульної поліції, між поліцейськими відбувається наступна розмова (на відеозаписі з 7:40 хв.). Потім поліцейський-2 ( ОСОБА_2 ) підходить до водія ОСОБА_1 , і каже: «Так, щас будемо телефонувати там, вияснювати» - о 8:50 відеозапису з бодікамери. Наведений діалог, крім нецензурної лексики поліцейських, яка є незрозумілою та недоречною в даному випадку, підтверджує, що обидва поліцейські – інспектори патрульної поліції, погодились та надали дозвіл на поїздку транспортного засобу Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та не мали будь-яких претензій до його стану. Навпаки, поліцейські обговорювали між собою обставини, які не мають жодного стосунку до Правил дорожнього руху, а саме статус військовослужбовця у ОСОБА_1 і «що з ним робити», оскільки навіть поліцейським було незрозуміла одночасна наявність статусу як «ухилянта», так і «СЗЧ» у ОСОБА_1 , що очевидно свідчило про якісь помилки та невідповідність інформації в базі даних по особі ОСОБА_1 . На відеозаписі о 15:04 хв., поліцейський підтверджує, що вони знаходяться на даний час на Південному вокзалі (помилкова назва поліцейським залізничної станції «Ігрень», яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Роз`їзна, 9А). На відеозаписі о 17:17 хв. відбувається розмова П2 з іншою особою телефоном. Далі вже поліцейські підходять до ОСОБА_1 та 19:02 хв. відеозапису відбувається розмова між поліцейськими та ОСОБА_1 . На відеозаписі о 29:55 хв. відбувається розмова між поліцейськими в патрульній машині. На відеозаписі о 30:30 хв. відбувається розмова між поліцейськими в патрульній машині. Таким чином, вказані «претензії» поліцейських виникли значно пізніше часу зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , при цьому жодних ознак наявності стану сп`яніння у нього жодним чином і ніким з поліцейських не встановлювалось. Також зі змісту їх розмови поліцейські постійно порушували між собою етику спілкування та зневажливо розмовляли між собою про ОСОБА_1 . При цьому, що саме важливе, навіть після проходження півгодини часу від моменту зупинки, поліцейські так і не задали ОСОБА_1 будь-якого питання, наприклад, чи знаходиться він у стані сп`яніння, а претензії щодо знаходження у стані наркотичного сп`яніння були вигадані поліцейськими без будь-яких об`єктивних ознак для того і свідчать виключно про зневажливе ставлення поліцейських до інших осіб, і сам лише факт заяви ВСП в базі даних в їх очах створював образ ОСОБА_1 як «злочинця», що є відвертою неправдою та свідчить про упередженість поліцейських. Наведене також підтверджується і змістом розмови на відеозаписі о 25:00 хв., де один поліцейським питає іншого, чи є відеозапис того, що ОСОБА_1 їхав без ременя безпеки. З вказаного відеозапису є зрозумілим, що навіть поліцейський ОСОБА_2 у розмові із другим поліцейським прямо підтвердив, що на відеозаписі не видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ременя безпеки, але буквально через хвилину вже говорить зовсім протилежне, посилаючись (як у цьому фрагменті, так і далі) на «розсуд поліцейського» відповідно до ст.ст. 251, 253 КУпАП. Наведене свідчить про штучне спотворення поліцейськими ознак правопорушення у особи з метою незаконним чином підвищити показники своєї діяльності з виявлення та припинення адміністративних правопорушень. На відеозаписі о 31:30 хв. відбувається розмова між поліцейськими в патрульній машині. На відеозаписі о 39:40 хв. відбувається розмова між поліцейськими. Діалог (з відео), в контексті з вищевикладеним, прямо свідчить, що дійсною метою поліцейських було під усіляким приводом домогтися затримати ОСОБА_1 , і зробити це, або в очікуванні що він на думку поліцейських зможете залишити місце події, або ж при доставці до лікарні патрульною машиною поліції, для передачі ОСОБА_1 до інших органів, без наявності для того жодних процесуальних підстав та без складання жодних процесуальних документів. Також на відеозаписі о 48:00 хв., П2 повідомляє П1, що ТЦК приїхало не на той вокзал, оскільки вони приїхали на Південний вокзал у Соборному районі м. Дніпра, а це Самарський район. Викладена розмова між поліцейським ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прямо свідчить, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження будь-якого огляду на стан сп`яніння, але відмовлявся сідати до службового автомобіля поліції, оскільки це нічим не передбачено і на це його зауваження поліцейський нічого не відповів, як і не навів будь-яких положень законодавства, згідно яких слідування до медичної установи можливе було тільки в автомобілі патрульної поліції. Також з пояснень ОСОБА_1 чітко вбачається, що він був згодним проїхати як пасажир на власному автомобілі, і інший водій, щодо якого у поліцейських не було жодних сумнівів щодо його тверезості, був на місці. За таких обставин, нічого не заважало проїхати в такий спосіб до медичного закладу та пройти відповідний медичний огляд, однак поліцейський ОСОБА_2 без жодних для того законних підстав та діючи свавільно, почав стверджувати, що законом не передбачено іншої можливості прослідувати до медичного закладу, ніж на автомобілі патрульної поліції, і що начебто інший порядок дій свідчитиме про відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння. Очевидно, що такі пояснення поліцейського Пересунька Р.Р. є безпідставними та не передбачені діючим законодавством України, в тому числі як форма «відмови» від проходження огляду на стан сп`яніння. В свою чергу, враховуючи що вже на той час з моменту первісної зупинки минула майже година часу і поліцейські намагалися будь-яким чином «здати» ОСОБА_1 в інше місце (у ТЦК, у ВСП), не оформлюючи будь-яких документів про затримання, то побоювання ОСОБА_1 щодо можливих протиправних дій. поліцейських були в даному контексті обґрунтованими та в першу чергу ОСОБА_1 не хотів, щоб його замість лікарні відвезли до будь-якого іншого місця, тим більше що на той час його адвокат ще не знаходився на місці події. Також зневажлива поведінка поліцейських та нецензурна брань, яка постійна була присутня та підтверджується відеозаписом, свідчила, що побоювання ОСОБА_1 щодо можливих незаконних дій поліцейських були обґрунтовані, оскільки жоден поліцейський не має права себе поводити так, як це відбулося під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 22.02.2026 р. Відповідно до Висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 25.02.2026 р., встановлено, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №24, складеному о 15 год. 10 хв. 22.02.2026 р., у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ознак сп`яніння не виявлено. Оскільки розмова між поліцейським ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу проходження медичного огляду на стан сп`яніння відбулася через годину після зупинки (на 58 хвилині відеозапису з нагрудної камери), тобто після 12 год. 37 хв., то 2 години для медичного огляду водія розпочинаються з 13 год. 37 хв., що вказує на проходження медичного огляду ОСОБА_1 у належний 2-годинний проміжок часу. З моменту зупинки у поліцейських не було жодних претензій до стану начебто «наркотичного» сп`яніння у ОСОБА_1 , що підтверджується тим, що на 7 хв. після зупинки ОСОБА_1 за погодження з поліцейськими відвіз пасажирку – бабусю, до туалету в іншому місці. Наведене свідчить, що претензії поліцейських до ОСОБА_1 були надумані та об`єктивно нічим не підтверджувалися, а їх вислови про ОСОБА_1 як «баночника» чи особи, схильної до вживання наркотичних речовин, були очевидною неправдою та зумовлені виключно негативним ставленням поліцейських до ОСОБА_1 , якого поліцейські намагалися в незаконний позапроцесуальний спосіб передати до ТЦК чи ВСП. Наявність медичного висновку про відсутність будь-яких ознак наркотичного сп`яніння прямо підтверджує безпідставність претензій поліцейських, а намір поліцейських видати відмову від поїздки до медичного закладу на автомобілі патрульної поліції (при згоді це зробити з іншим водієм на транспортному засобі, в якому перебував ОСОБА_1 ), очевидно не відповідає вимогам законодавства та згідно ст. 130 КУпАП не являється відмовою від медичного огляду, який власне в подальшому ОСОБА_1 самостійно і пройшов у відповідному належному медичному закладі протягом 2-х годин. При цьому є очевидним, що відомості протоколу про адміністративне правопорушення, що начебто о 12 год. 37 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння – є недостовірними, оскільки на той час (в момент первісної зупинки) будь-яких претензій знаходження у стані сп`яніння. поліцейські до нього не висували. Важливим є і те, що сам протокол за ст. 130 КУпАП був складений інспектором Пересунько Р.Р. 22.02.2026 р. о 13 год. 55 хв., і за його змістом ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Lanos н.з. НОМЕР_1 22.02.2026 р. о 12 год. 37 хв. у м. Дніпрі по вул. Роз`їзна, 20А водій ОСОБА_1 керував ТЗ, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Однак, як вбачається із викладеного вище, на адресу: м. Дніпро, вул. Роз`їзна, 20А, поліцейські та ОСОБА_1 прибули хвилин через 8-9 після першої зупинки, тобто о 12 год 37 хв. ОСОБА_1 не знаходився і не міг знаходитися за вказаною адресою. Також, в той же день той же інспектор Пересунько Р.Р. виніс Постанову від 22.02.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за непристебнутий ремінь безпеки, де зазначив час порушення 22.02.2026 р. о 13 год. 23 хв. і теж зазначив адресу порушення: у м. Дніпрі по вул. Роз`їзна, 20А, що свідчить про неможливість вчинення порушень о 12 год. 37 хв. і 13 год. 23 хв. в одному і тому ж місці, оскільки на 7-8 хвилині відеозапису з нагрудних камер поліцейських зафіксовано рух та зміна розташування як транспортного засобу ОСОБА_1 , так і патрульної машини поліції. З огляду на вказане, ОСОБА_1 дійсно вбачав у діях поліцейських ознаки незаконних, з метою штучного створення підстав для затримання Позивача та примусового його доставлення в інше місце. Тому, складання Постанови про адміністративне правопорушення, якою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, було здійснено працівниками поліції з метою надання своїм діям вигляду законності, хоча жодних підстав для того працівники поліції не мали і Позивач заперечував вчинення ним даного правопорушення. Також під час вказаного спілкування між Позивачем та патрульними поліцейськими, останні почали безпідставно та голослівно висловлювати не відповідаючі дійсності твердження про те, що Позивач начебто знаходиться у стані сп`яніння. На вказані претензії працівників поліції, Позивач повідомив, що погоджується пройти аналіз, однак відмовляється виходити з транспортного засобу, оскільки вважає дії поліцейських штучними та незаконними, які були вчинені без наявності жодних ознак його перебування у стані сп`яніння. Позивач знову не погодився із вказаними твердженнями поліцейських, і повідомив що згоден самостійно пройти огляд на стан будь-якого сп`яніння, однак відмовляється переходити в автомобіль поліцейських і їхати з ними. Після чого поліцейськими було без наявності для того жодних законних підстав складено на Позивача протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після спірних подій, та очевидно внаслідок незаконного орієнтування на Позивача та належний йому транспортний засіб, поліцейські неодноразово і в подальшому зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а саме – 23.02.2026 р., та 11.03.2026 р., та кожного разу намагались без жодних для того законних підстав звинуватити його у знаходженні у стані наркотичного сп`яніння, через що ОСОБА_1 мусив кожного разу самостійного проходити медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння і кожного разу такий огляд підтверджував відсутність будь-якого стану сп`яніння. Відповідно до Висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 27.02.2026 р., встановлено, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 25, складеному о 18 год. 15 хв. 23.02.2026 р., у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ознак сп`яніння не виявлено . Такі дії поліцейських, вчинені відносно однієї і тієї ж особи – ОСОБА_1 , в різних частинах міста, різними екіпажами поліції, свідчать про незаконне переслідування ОСОБА_1 поліцейськими з метою в будь-який спосіб його затримати, а не через наявність будь-яких ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , що свідчить про надуманий та недійсний характер претензій поліцейських. З огляду на вказані приписи законодавства України, поліцейськими після отримання чіткої і недвозначної згоди ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння, через незаконну вимогу проїхати до медичного закладу виключно на автомобілі патрульної поліції, безпідставно вчинялись дії, направлені на кваліфікацію відмови проїхати у машині поліцейських як начебто відмови пройти медичний огляду, що свідчить про незаконний характер таких дій поліцейських і незаконність їх вимог прослідувати до медичного закладу виключно у транспортному засобі поліцейських. Тим більше що з самого початку розмови поліцейських цікавило питання, чи притягався ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а не те, чи були в нього якісь ознаки сп`яніння. Враховуючи зміст розмови, який мав місце відносно водія ОСОБА_1 , вбачається, що внаслідок вираженої ним згоди пройти огляд та прослідувати з іншим водієм на власному транспортному засобі до лікарні, причиною складання протоколу щодо начебто відмови від проходження ним огляду була не сама відмова, а небажання ОСОБА_1 пересідати в автомобіль патрульної поліції, що в жодному випадку не може прирівнюватися до відмови пройти медичний огляд. Просить суд закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з огляду на наступні підстави.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є саме факт відмови особи від проходження огляду, який має бути чітко зафіксований та підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стало твердження працівників поліції про те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження медичного огляду як такого, його заперечення стосувалися виключно способу доставки до медичного закладу, а саме — небажання слідувати до нього в службовому автомобілі поліції, при цьому ОСОБА_1 висловлював готовність пройти огляд іншим способом, зокрема самостійно прибути до медичного закладу.

Суд зазначає, що чинне законодавство не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового доставлення особи до медичного закладу виключно службовим транспортом поліції, а тому відмова від поїздки у службовому автомобілі не може автоматично ототожнюватися з відмовою від проходження огляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що подія мала місце 22.02.2026 року о 12 год. 37 хв.

Разом з тим, зі змісту дослідженого судом відеозапису з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що після зупинки транспортного засобу між працівниками поліції та ОСОБА_1 тривалий час відбувалося спілкування, з`ясування обставин, а також інші дії, не пов`язані безпосередньо із встановленням стану сп`яніння водія. Лише через значний проміжок часу після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було висловлено вимогу щодо проходження медичного огляду.

Таким чином, фактичний момент виникнення вимоги про проходження огляду не співпадає з часом, зазначеним у протоколі.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 фактично пройшов медичний огляд у встановлений законом строк прибувши до закладу самостійно, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24, відповідно до якого 22.02.2026 року о 15 год. 10 хв. у ОСОБА_1 ознак наркотичного чи іншого сп`яніння у нього не виявлено.

З урахуванням того, що з моменту, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення (12 год. 37 хв.), до моменту проведення медичного огляду (близько 15 год. 10 хв.) минув незначний проміжок часу, а враховуючи встановлену судом обставину тривалого спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 після його зупинки, суд приходить до висновку, що останній фактично реалізував свій обов`язок щодо проходження медичного огляду у межах розумного та допустимого строку, передбаченого законодавством.

Наявність такого медичного висновку є належним та об`єктивним доказом, який спростовує як твердження про перебування особи у стані сп`яніння, так і доводи про її ухилення від проходження огляду.

Також суд враховує, що відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок доказування вини особи покладається на орган (посадову особу), який склав протокол. Водночас матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у розумінні вимог закону.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки він самостійно звернувся до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, пройшов такий медичний огляд протягом двох годин з моменту його зупинки працівниками поліції, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За встановлених обставин, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О.П.Румянцев