Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №947/1039/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1039/26

Провадження № 2/947/1357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді В.О.Луняченка

при секретарі Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа ОСОБА_3 (РНОКОПП НОМЕР_2 ) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

23.12.2025 засобами поштового зв`язку з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності звернулась ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 11.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.03.26 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Бойко Н.І. щодо можливості розгляду справи з її та позивача відсутності, в якій позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положення ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

При розгляді даної справи стосовно позовних вимог щодо визнання дійсним договору купівлі продажу від 11.05.1998року, суд вважає за необхідне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу і на час реєстрації права власності позивачем.

Так, судом встановлено, що 11.05.1998 року між ОСОБА_2 , діючого на підставі довіреності №112 від 06.05.1998 виданої орендним підприємством Одеський завод «Строммашина», як продавцем та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , як покупцями, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №939/98 купівлі- продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,0 кв.м, житловою площею 26,8 кв.м.

Зазначений договір 11.05.1998 р. був зареєстрований Одеською новою біржею.

Відповідно до ст.227 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Згідно з ст.47 Цивільного кодексу Української РСР, нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», біржовою операцією визнається угода, яка в цілому відповідає умовам: представляє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товару, допущених до обороту на товарній біржі; якщо її учасники є членами біржі та якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за укладеною угодою дня.

На підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

При дослідженні матеріалів справи, суд встановив, що 11.05.1998 року, сторони угоди домовились відносно усіх істотних умов договору купівлі продажу, про предмет договору і ціну та відбулося повне виконання договору як збоку покупців, які здійснили оплату, так і з боку продавця, який прийняв оплату та передав у володіння і користування покупцям квартиру АДРЕСА_1

Таким чином, беручи до уваги те, що договір не містить умов, які б суперечили закону, зареєстрований Одеською новою біржею, а тому порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту, шляхом визнання договору №939/98 купівлі- продажу нерухомого майна від 11 травня 1998 року - квартири АДРЕСА_1 , дійсним.

Щодо позовних вимоги про визнання права власності суд зазначає наступне.

ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про її народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_4 , після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, спадкоємцями якої є ОСОБА_4 чоловік та дочка ОСОБА_1 ..

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить свідоцтво про його смерть, серії НОМЕР_5 , після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Тітаренко Ольги Сергіївни, яка листом від 14.11.2025 повідомила ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про прав на спадщину, яка відкрилась після смерті її батьків та рекомендовано звернутись до суду з відповідним позовом, оскільки при укладенні угоди, участь приймав малолітній , у договір не визначені частки власників та їх розмір, договір має бути нотаріально посвідчений.

Відомостей щодо відкриття спадкової справи, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 суду не надано.

За змістом норм ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220, 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, яким є день смерті спадкодавця (час відкриття спадщини).

В свою чергу, у відповідності до норм ст.ст.1258, 1261, 1262 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст.1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відмова нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини та його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (частина 3), він не заявив про відмову від неї.

Суду не надано доказів відкриття спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , не надано доказів прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті дружини, також суду звертає увагу на строки звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини, з врахуванням дати смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачем не зазначено суду підстав для набуття права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 більш того, суду не надано доказів волевиявлення третьої особи ОСОБА_3 щодо визнання за ним права власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , тому в цій частині позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 47, 227 ЦК Української РСР, ст. ст. 12, 81, 89, 263, 264, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа ОСОБА_3 (РНОКОПП НОМЕР_2 ) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності- задовольнити частково.

Визнати дійсним договір №939/98 купівлі- продажу нерухомого майна від 11 травня 1998 року, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,0 кв.м, житловою площею 26,8 кв.м, укладений між продавцем ОСОБА_2 , діючого на підставі довіреності №112 від 06.05.1998 виданої орендним підприємством Одеський завод «Строммашина» та покупцями- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , який зареєстрований на Одеській новій біржі.

В частині позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , а також визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 — відмовити.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 24.04.26

Суддя В. О. Луняченко