Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №947/2010/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2010/26

Провадження № 2/947/1630/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в якій вона просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення сином двадцятитрирічного віку за умови, що він буде продовжувати навчання.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2005 року по 2010 рік. Зазначає, що 19 січня 2010 року шлюб з відповідачем було розірвано. Від даного шлюбу народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стверджує, що на даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Відокремленому структурному підрозділі «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова» на третьому курсі за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення. Зазначає, що син навчається на денній формі навчання на бюджетній основі та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Стверджує, що відповідач на утримання сина матеріальної допомоги не надає, син проживає з позивачем. Зазначає, що не в змозі самостійно утримувати сина, у зв`язку з тим, що йому необхідні кошти на проживання, одяг, харчування, підручники, заняття спортом, проїзд тощо, що й зумовило необхідність звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 19.01.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 19.02.2026 року на 10.00 год.

У зв`язку з відсутністю електроенергії, судове засідання, призначене на 19.02.2026 року на 10.00 год. було відкладено до 19.03.2026 року до 12.30 год.

У зв`язку з неявкою сторін, судове засідання, призначене на 19.03.2026 року до 12.30 год., було відкладено до 23.04.2026 року до 11.30 год.

22.04.2026 року через систему «Електронний суд» від позивача – ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки про навчання ОСОБА_3 у Відокремленому структурному підрозділі «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій» від 26 березня 2026 р.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України

Позивач – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, 23.04.2026 року звернулася до канцелярії суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач – ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло. Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Судова кореспонденція, скерована на ім`я відповідача повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у Постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу від 19.01.2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №16 від 19.01.2010 року. Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_5 (а.с. 5).

Згідно повторного Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).

Згідно Довідки Відокремленого структурного підрозділу «Одеського фахового коледжу комп`ютерних технологій Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова» від 26 березня 2026 р. №4868/2026 ОСОБА_3 є здобувачем освіти ІІІ курсу денної бюджетної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Одеського фахового коледжу комп`ютерних технологій Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова» за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення. Термін навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 рік.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199-201 СК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У відповідності до ч. 3 ст. 199 СК України, право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також, при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У Постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітнього сина. Доказів неможливості сплати аліментів у вказаному позивачкою розмірі та інших обставин, що мають значення при вирішенні даного спору (матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, наявність інших утриманців), відповідачем до суду не надано.

Суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_3 є здобувачем освіти ІІІ курсу денної бюджетної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Одеського фахового коледжу комп`ютерних технологій Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова», не має можливості працювати та отримувати доходи у зв`язку із денною формою навчання, потребує матеріальної допомоги, яку крім матері має надавати також відповідач.

Отже, відповідачем не спростована його можливість надавати матеріальну допомогу на період навчання сина в розмірі 1/4 частки від доходу щомісячно.

Враховуючи те, що витрати на утримання дитини батьки повинні нести порівну, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідач має можливість та зобов`язаний надавати допомогу на утримання повнолітнього сина на час його навчання, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Також, варто зазначити, що відповідно до ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір, або батько дитини може подати до суду позовну заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 141, 181, 185, 191, 192, 199, 200, 201 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 76-81, 141, 264, 265, 274, 279, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 15.01.2026 року, до досягнення сином – ОСОБА_3 , двадцятитрьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1064,96 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. М. Куриленко