Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №904/5975/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 м. Дніпро Справа № 904/5975/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Джепи Ю.А., Соп`яненко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від скаржника (відповідача): Кучерук А.В. (в залі суду);

від позивача: Патика А.В. (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Садівничого товариства "Орельський разлив"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 (ухвалене суддею Золотарьовою Я.С. у м. Дніпрі, повне рішення складене 16.02.2026) у справі № 904/5975/25

за позовом ОСОБА_1 (м. Дніпро)

до Садівничого товариства "Орельський Разлив" (смт. Обухівка, Дніпропетровська область)

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" (далі по тексту - відповідач) від 07.06.2025, оформлене протоколом № 5/2025;

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 09.09.2025 № 1002031070011027070: зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника або зміна відомостей про керівника юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) юридичної особи; зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, проведених приватним нотаріусом ДМНО Новіковою Н.А.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства "Орельський Разлив", що підтверджується членською книжкою та довідкою від 05.09.2006, яка видана Садівничим товариством "Орельський Разлив";

- позивач не був повідомлений про загальні збори членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", які відбулись 07.06.2025, не знав про їх проведення та не був на них присутній, у той же час, рішенням загальних зборів його було неправомірно виключено з членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", чим порушено право позивача на участь у загальних зборах, право на управління (обирати та бути обраним);

- так, 07.06.2025 відбулися загальні збори членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", оформлені протоколом № 5/2025 від 07.06.2025. В протоколі № 5/2025 загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" вказано, що загальна кількість членів Товариства складає 250 осіб. Всього в голосуванні взяли участь особисто та/або через представників 130 осіб, що складає 52% загальної кількості членів Садівничого товариства "Орельський Разлив". При цьому позивач зазначає, що на зборах голосували особи, які не були на час скликання зборів членами товариства, оскільки питання про їх вступ до товариства вирішувався на цих зборах, тому вони не мали права голосувати. Враховуючи вказане, ухвалення рішень відбулося за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 у справі №904/5975/25:

- позов задоволено повністю;

- визнано недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.06.2025, оформлене протоколом № 5/2025;

- скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 09.09.2025 № 1002031070011027070: зміну інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміну керівника або зміна відомостей про керівника юридичної особи; зміну складу засновників (учасників) юридичної особи; зміну фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, проведених приватним нотаріусом ДМНО Новіковою Н.А.;

- стягнуто з Садівничого товариства "Орельський Разлив" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 056 грн 00 коп.

Рішення обґрунтовано наступним:

- відповідачем не доведено, а в матеріалах справи відсутні належні докази, у розумінні приписів статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів;

- Статутом товариства передбачено, що збори правомочні вирішувати питання порядку денного, якщо на них присутні більше половини його членів. Кожен член Садівничого товариства має один голос, і це право не може бути передане іншій особі (пункт 12.1.2 Статуту). Тобто, кожен член Садівничого товариства під час голосування має один голос незалежно від кількості земельних ділянок, які належать йому на праві власності;

- враховуючи, що на момент проведення спірних загальних зборів загальна кількість членів Садівничого товариства складає 250 осіб (згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), то збори могли 6 бути правомочними приймати рішення, якщо на них були б присутні 126 членів товариства (250/2+1);

- як зазначено в протокол № 5/2025 загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" та додатку до даного протоколу - Акті лічильної комісії з підрахунку голосів на загальних зборах Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.06.2025, на зборах зареєструвалося 130 осіб;

- суд першої інстанції встановив, що участь у загальних зборах та голосуванні прийняли зокрема: ОСОБА_2 , ділянка НОМЕР_6 ; ОСОБА_3 , ділянка НОМЕР_7 ;, ОСОБА_4 , ділянка № НОМЕР_1 ; ОСОБА_5 , ділянка № НОМЕР_2 ; ОСОБА_6 , ділянка НОМЕР_8 ; ОСОБА_7 ділянка НОМЕР_9 ; ОСОБА_8 , ділянка № НОМЕР_3 ; ОСОБА_9 , ділянка № НОМЕР_4 ; ОСОБА_10 , ділянка № НОМЕР_5 ;

- суд першої інстанції звернув увагу, що на момент скликання та проведення загальних зборів вказані особи ще не були членами товариства, оскільки саме до порядку денного цих зборів було включено питання про їх прийняття. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказані особи на час проведення загальних зборів ще не набули прав та обов?язків членів товариства та не мали права приймати участі у голосуванні по питанням порядку денного;

- оскільки на загальних зборах була присутня та приймала участь у голосуванні 121 особа - члени садівничого товариства, а не 126, як того вимагає Статут, суд першої інстанції дійшов висновку, що кількість членів садівничого товариства, які 07.06.2025 взяли участь у загальних зборах цього товариства, є меншою, ніж 50% від загальної кількості членів Садівничого товариства, необхідних для прийняття загальними зборами товариства рішень;

- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення, або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 909/902/20);

- таким чином, загальні збори членів Садівничого товариства, які відбулися 07.06.2025, не були правомочними приймати свої рішення через відсутність відповідного кворуму, що є безумовною підставою для визнання рішень недійсними;

- пунктом 8.2. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" передбачено, що основними обов?язками членів садівничого товариства є, зокрема, регулярно та у встановлені строки сплачувати членські внески, плату за електроенергію, цільові внески та інші платежі;

- питання про виключення позивача з членів товариства не було відображено у повідомленні про скликання загальних зборів, яке надав до матеріалів справи відповідач. Відповідно, позивач, навіть за умови ознайомлення його з оголошенням, не міг знати про те, що на загальних зборах буде розглядатися питання про його виключення з членів товариства. Відповідно, відповідачем не було дотримано вимог пункту 11.3. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив";

- відповідачем до матеріалів справи надано копію журналу обліку внесків за 1996-2004 роки, 2012-2016 роки, 2017-2020 роки, 2022-2025 роки, а також роздруківку "Сплата членський внесків за 2023-2025 роки" на 250 членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", в яких зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість за 2023-2025 роки у розмірі 13 440 грн 00 коп. Вказані документи не містять будь-яких посилань на платіжні документи, відповідно до яких сплачувались внески, при цьому не вказано, в готівковій чи безготівковій формі вони вносились та як саме вони відображені в бухгалтерському обліку товариства. Також відсутні відомості щодо особи, яка обліковувала надходження внесків, а також інформація щодо підстави визначення розміру внесків (рішення загальних зборів, рішення правління тощо). Водночас, суд першої інстанції зазначив про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують встановлення товариством певних видів внесків, які мають сплачуватися членами товариства, а також розмір та строки сплати таких внесків. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявність у позивача заборгованості зі сплати внесків, а також розмір такої заборгованості, періоди, за які вона виникла тощо. Надані відповідачем журнали обліку вказаних обставин не доводять;

- враховуюче викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання недійсними рішень загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.062025, оформлених протоколом № 5/2025;

- вимога про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 09.09.2025 №1002031070011027070 є наслідком порушення відповідачем прав позивача внаслідок прийняття на загальних зборах 07.06.2025 оспорюваних рішень. Оскільки судом першої інстанції під час розгляду цієї справи встановлено наявність підстав для визнання недійсними рішень, оформлених протоколом № 5/2025 від 07.06.2025 загальних зборів членів Садівничого товариства, вимога позивача про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 09.09.2025 № 1002031070011027070: зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника або зміна відомостей про керівника юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) юридичної особи; зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, проведених приватним нотаріусом ДМНО Новіковою Н.А., є правомірною та підлягає задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішенням, 06.03.2026 Садівниче товариство "Орельський разлив" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 49138 від 09.03.2026), в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог;

- здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи №904/5975/25 у суді першої інстанції, та покласти на ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056 грн 00 коп.;

- здійснити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи №904/5975/25 у суді апеляційної інстанції та стягнути зі ОСОБА_1 витрати Садівничого товариства "Орельський разлив" зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також 10 000 грн 00 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення обґрунтована наступним:

- державну реєстрацію товариства, під час якої було встановлено членство у кількості 250 осіб, було проведено 19.02.1999 (більше 25 років назад), при цьому кількість членів товариства скаржника не є сталою, оскільки вона змінюється через: добровільний вступ членів до товариства, добровільний вихід з нього, виключення членів з товариства, смерть членів товариства. Враховуючи, що членство у товаристві припиняється, зокрема, з моменту смерті відповідного члена, задля ухвалення обґрунтованого рішення у справі № 904/5975/25 суд першої інстанції мав з`ясувати та встановити реальну кількість членів товариства скаржника на дату проведення загальних зборів для визначення їх правомочності (наявності кворуму), оскільки встановлення фактів смерті членів товариства впливають на склад учасників загальних зборів. Припинення членства в кооперативі у зв`язку із смертю члена кооперативу, - фізичної особи, відбувається у момент її смерті, і не пов`язується з рішенням загальних зборів і при проведенні загальних зборів членів товариства, які відбулися 07.06.2025, померлі члени товариства мали бути виключеними з підрахунку при визначенні кворуму;

- з метою з`ясування (встановлення) реально можливої кількості членів товариства станом на дату проведення загальних зборів (07.06.2025) представником скаржника було скеровано до товариства адвокатський запит від 04.03.2026; товариством надано відповідь на запит, відповідно до якої реальна кількість членів товариства-скаржника на дату проведення загальних зборів для визначення їх правомочності (наявності кворуму) становила: 250 - 11 = 239. Таким чином, загальні збори членів товариства, проведені 07.06.2025, були правомочними вирішувати поставлені на їх розгляд питання, адже на них був присутній 121 член товариства, що становить більше половини від їх реальної кількості;

- скаржник зауважує, що за практикою Верховного Суду неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсним, при цьому Статут товариства не містить чіткого визначення, яким чином здійснюється повідомлення членів товариства про проведення загальних зборів. На думку скаржника, ним було вжито необхідних заходів задля належного інформування членів товариства про проведення загальних зборів. За вказаних обставин, вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства відповідача від 07.06.2025 з підстави неналежного його повідомлення про проведення таких зборів - є безпідставною;

- з аналізу рішень, прийнятих за результатами проведення загальних зборів товариства, вбачається, що безпосередньо стосуються прав та законних інтересів позивача лише рішення, викладені в пунктах 2 та 4 (частково), а саме: 2. Затвердження кошторису товариства на 2025-2026 роки (прийняте рішення: встановити розмір щомісячного внеску на утримання товариства 425 грн 00 коп. / сотка); 4. Виключення боржників з оплати членських внесків понад три роки зі списків членів товариства;

- згідно з пунктом 1.3. Статуту товариство не займається виробничою діяльністю та не має на меті отримання прибутку, належне функціонування товариства напряму залежить від, зокрема, сплати членських внесків. Члени товариства ознайомлені із Статутом. Членські внески сплачуються на розрахунковий рахунок товариства, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк". При цьому за останні 12 років позивач не сплатив жодного членського внеску;

- скаржник вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є непропорційним, оскільки інші члени товариства не оспорюють рішення загальних зборів, разом з тим, позивач не обґрунтовує, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів призведе до поновлення його прав і законних інтересів. При цьому, у разі незгоди із пунктами рішення загальних зборів членів товариства, що стосуються позивача та потенційно порушують його права, належним способом захисту є оскарження саме цих пунктів рішення загальних зборів;

- на підтвердження правової позиції скаржника, разом з апеляційною скаргою ним подаються докази: копія адвокатського запиту від 04.03.2026 № 774 АБ/вих., копія листа товариства від 05.06.2026 № 18 (разом із копіями свідоцтв про смерть членів товариства), копія запиту скаржника до АТ КБ "ПриватБанк" від 26.02.2026 № 17;

- скаржник наголошує, що надані разом із цією апеляційною скаргою докази не були подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а саме: таке неподання зумовлене неналежним виконанням попереднім представником скаржника своїх процесуальних обов`язків, що не може покладатися на останнього як на сторону спору та призводити до позбавлення його права на ефективний судовий захист, тому скаржник просить апеляційний господарський суд прийняти подані докази та дослідити їх під час апеляційного перегляду справи 904/5975/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Соп`яненко О.Ю.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 3624/26 від 20/03.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні 22.04.2026.

Від Садівничого товариства "Орельський разлив" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. №суду 3892/26 від 26.03.2026) про витребування доказів, в якому заявник просить витребувати у Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області копії реєстраційної справи або копії документів з реєстраційної справи товариства скаржника, які містять інформацію про поіменний список (склад) 250 членів товариства, посилання на яких міститься в ЄДР. Клопотання обґрунтовано наступним:

- кількість членів товариства скаржника не є сталою, оскільки вона змінюється, зокрема, через смерть членів товариства; враховуючи, що членство в товаристві припиняється з моменту смерті відповідного члена, задля ухвалення обґрунтованого рішення в справі №904/5975/25 необхідно з`ясувати та встановити реальну кількість членів товариства на дату проведення загальних зборів для визначення їх правомочності (наявності кворуму), оскільки при проведенні загальних зборів членів товариства Апелянта, які відбулися 07.06.2025, померлі члени товариства мали бути виключеними з підрахунку при визначенні кворуму;

- з метою з`ясування реально можливої кількості членів товариства станом на дату проведення загальних зборів (07.06.2025) представником скаржника - адвокатом Кучеруком Антоном Володимировичем, було скеровано до товариства адвокатський запит від 04.03.2026 № 774 АБ/ вих;

- копії документів з реєстраційної справи, які містять інформацію про поіменний список (склад) 250 членів товариства скаржника, посилання на яких міститься в ЄДР, нададуть можливість підтвердити, що 11 померлих осіб (копії свідоцтв про смерть яких було додано до апеляційної скарги) були членами товариства скаржника; також після отримання інформації про поіменний список членів товариства, скаржник отримає змогу встановити фактичну кількість живих членів товариства, які фізично могли бути присутніми на загальних зборах, оформлених протоколом № 5/2025;

- задля встановлення поіменного списку (складу) 250 членів товариства, посилання на яких міститься в ЄДР, представником скаржника було скеровано до Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області адвокатський запит, в якому запитувались належним чином завірені копії документів, які містять інформацію про поіменний список (склад) 250 членів товариства та було внесено представником тоді ще Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (правонаступником якого з урахуванням всіх реорганізацій, перейменувань та змін підпорядкування наразі є Дніпровська районна військова адміністрація Дніпропетровської області). У відповідь на адвокатський запит Дніпровська районна військова адміністрація Дніпропетровської області надала лист про надання інформації, в якому повідомила, що в разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, йому необхідно особисто звернутися до сектору державної реєстрації юридичного управління райдержадміністрації;

- 17.03.2026 представник скаржника провів телефонні розмови з працівниками фінансово-економічного відділу Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області (тел.: +380631820638) та архіву Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області (тел.: +380637275665), які повідомили, що перевірка наявності запитуваних документів у матеріалах реєстраційної справи товариства за параметром пошуку: "документи, які містять інформацію про поіменний список (склад) 250 членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", посилання на яких міститься в ЄДР" - вбачається неможливою, оскільки необхідним є чітке дослівне зазначення назви запитуваного документу. Після особистого відвідування Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області та звернення до архіву вказаної установи, скаржник отримав аналогічну відповідь. Також працівниця архіву Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області повідомила скаржника, що не має права надати для ознайомлення реєстраційну справу товариства задля встановлення чіткої дослівної назви документів (документу), які містять інформацію про поіменний список (склад) 250 членів товариства, посилання на яких міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- за вказаних обставин, скаржник вважає, що ним вжито усіх можливих заходів задля отримання документів, які містять інформацію про поіменний список (склад) 250 членів товариства; без ознайомлення з реєстраційною справою товариства, чітке дослівне зазначення назви запитуваного документу, який містить інформацію про поіменний список (склад) 250 членів товариства скаржника, посилання на яких міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається неможливим.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у задоволенні клопотання Садівничого товариства "Орельський Разлив" про витребування доказів було відмовлено.

Від Садівничого товариства "Орельський разлив" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № суду 4028/26 від 31.03.2026), в яком він просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме:

- копії: реєстраційної справи товариства скаржника, поданої представником позивача та, зокрема, неповний перелік членів товариства-скаржника, складений в 2008 та 2009 роках, із зазначенням ПІБ членів товариства, а також їх власноручними підписами (стор. 45-49 реєстраційної справи); відповідних свідоцтв про смерть членів товариства, а також свідоцтво про право на спадщину за заповітом (всього 10 свідоцтв); заяв членів товариства про вихід з товариства (всього 4 заяви);

- у клопотанні скаржник повідомляє суд, що троє з членів товариства подали заяви про вихід з товариства до 07.06.2025 - до моменту проведення спірних загальних зборів: ОСОБА_11 (подала заяву про вихід з товариства 21.04.2007), ОСОБА_12 (подав заяви про вихід з товариства 01.02.2008 та 20.04.2008 як власник земельних ділянок НОМЕР_10 та НОМЕР_11 ), ОСОБА_13 подав заяву про вихід з товариства 12.04.2006).

Від Садівничого товариства "Орельський разлив" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № суду 4242/26 від 03.04.2026), в яком він просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме:

- запит товариства на отримання інформації від 26.02.2026 № 17 (подавався разом з апеляційною скаргою; лист АТ КБ "ПриватБанк" від 23.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260226/31676;

- клопотання обґрунтовано тим, що листом від 23.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260226/31676 АТ КБ "ПривтБанк" повідомив товариство, що за період з 01.01.2023 по 26.02.2026 надходження коштів від ОСОБА_1 на рахунок товариства, відкритий у Банку, відсутнє. При цьому пунктом 8.2. Статуту товариства встановлено, що одним з основних обов`язків членів товариства є регулярна сплата членських внесків у встановлені строки. Згідно з пунктом 11.1. Статуту член товариства, який систематично не виконує свої обов`язки може бути виключений з товариства рішенням загальних зборів, вказаним підтверджується правомірність рішення, прийнятого за результатами проведення загальних зборів товариства, щодо виключення ОСОБА_1 , як боржника з оплати членських внесків понад три роки, зі списків членів товариства.

Від позивача за допомогою "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 4319/26 від 06.04.2026), в якому він просить апеляційну скаргу Садівничого товариства "Орельський разлив" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 у справі № 904/5975/25 - без змін.

Відзив обґрунтований наступними обставинами:

- щодо виключення позивача з членів товариства, то пунктом 4 рішення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив", оформленого протоколом № 5/2025 від 07.06.2025, було прийнято рішення щодо виключення зі списків членів товариства боржників з оплати членських внесків понад три роки, в тому числі й позивача. Разом з тим, у судовому засіданні голова правління Садівничого товариства "Орельський Разлив" повідомив, що в нього до останнього рішення загальних зборів було відсутнє рішення про затвердження розміру внесків для власників земельних ділянок; вперше у товаристві було затверджено розмір внеску на утримання останнього лише 07.06.2025. Отже, скаржник не підтвердив, на підставі яких доказів позивач мав би сплачувати внески та факт виникнення заборгованості перед товариством, а тому дане рішення загальних зборів, окрім відсутності кворуму членів кооперативу на загальних зборах, є незаконним і по даній причині;

- пунктом 12.1.4 Статуту товариства визначено, що чергові загальні збори членів Садівничого товариства скликаються правлінням або головою Садівничого товариства у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени Садівничого товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позивач, всупереч Статуту Садівничого товариства, не був повідомлений про дату та час проведення загальних зборів, заявлені скаржником такі засоби інформування членів кооперативу як сайт, інформаційний стенд та чат, не можуть слугувати належним повідомленням членів товариства, адже ці засоби сповіщення не закріплені у Статуті даного товариства. Отже, через незаконні дії товариства позивач був позбавлений можливості брати участь в його управлінні як на оскаржуваних загальних зборах, так і в майбутньому, адже був виключений з числа його членів;

- скаржник, долучаючи до матеріалів справи нові докази на стадії апеляційного перегляду, жодним чином не обґрунтував у чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також не надав відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Усі долучені скаржником до матеріалів справи документи були наявні в останнього, в тому числі копія його архівної справи, при цьому матеріали справи не містять доказів того, що подані скаржником заяви певних осіб про вихід з членів товариства, свідоцтва про смерть тощо, стосуються саме його членів;

- своїми діями скаржник фактично ототожнює суд апеляційної інстанції з місцевим господарським судом, у частині збору та подання доказів і їх дослідження, встановлення допустимості чи недопустимості, належності чи неналежності доказів тощо, чим, фактично, спотворюється по своїй суті стандарт доказування.

Від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповіді на відзив (вх. № суду 4652/26 від 13.04.2026), в якій скаржник (відповідач) зазначив таке:

- разом з правами на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, член кооперативу має, зокрема, обов`язки - як то регулярна сплата внесків у встановлені строки. Отже, особисті інтереси позивача, які виражені в бажанні реалізовувати власне право на управління в товаристві відповідача, мають поєднуватись із колективними інтересами членів товариства, до яких належить регулярна сплата внесків у встановлені строки всіма без виключення членами товариства;

- суд має врахувати баланс інтересів усіх членів товариства та уникнути зайвого втручання в питання його діяльності, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів членів, і надати оцінку добросовісності та волевияленню інших членів товариства відповідача, які в разі задоволення позовних вимог, будуть позбавлені права на демократичне волевиявлення та реалізацію власних прав та законних інтересів;

- з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі та ухвалення обґрунтованого рішення, законодавець передбачив право апеляційного суду у виняткових випадках приймати докази, які не були подані до суду першої інстанції. Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. У даному випадку відповідач наголошує, що всі докази, подані до суду апеляційної інстанції, не були подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Інші доводи наведені у відповіді на відзив є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

У судове засідання 22.04.2026 з`явилися представники скаржника (відповідача) та позивача.

У судовому засіданні 22.04.2026 були заслухані правові позиції сторін з приводу поданих відповідачем клопотань про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 22.04.2026 протокольною ухвалою залишені без розгляду долучені відповідачем додаткові докази, з огляду на такі обставини.

Частинами 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає.

Обставини, на які посилається відповідач (неналежне виконання своїх обов`язків попереднім представником відповідача) не є обставиною, яка об`єктивно не залежать від учасника справи, отже не може бути визнана колегією суддів поважною причиною неможливості своєчасного подання доказів.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття, фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів із порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №910/11152/19, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 03.09.2024 у справі № 903/753/22.

Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити, які саме докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції (постанова Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 910/11152/19).

Щодо доказів, яких не існувало на момент ухвалення оскаржуваного рішення першої інстанції, колегією суддів також враховано, що відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (постанова Верховного Суду від 27.08.2023 у справі № 552/7368/21).

Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні 22.04.2026 просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 22.04.2026 представник позивача просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 у даній справі - без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

У судовому засіданні 22.04.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Садівниче товариство "Орельський Разлив" створено шляхом об`єднання фізичних осіб для організації колективного саду та задоволення своїх потреб у сфері садівництва та городництва на підставі згоди громадян про об`єднання їх інтересів щодо використання земельної ділянки загальною площею 19,7 га, відведеною рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 11.04.1986 № 15, для задоволення своїх потреб у сфері садівництва та городництва (пункт 1.2. Статуту в редакції, яка затверджена загальними зборами від 16.11.2016 (протокол № 16/11-2016)).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована в Дніпропетровській області, Дніпропетровський район, Кіровська селищна рада, Садівниче товариство "Орельський Разлив", що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 961918, виданого на підставі розпорядження №1161-р голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.03.2008.

Державний акт на право власності на землю зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010812002237.

Кадастровий номер земельної ділянки 1221455400:01:014:0260.

25.02.2025 земельна ділянка площею 0,12 га з кадастровим номером 1221455400:01:014:0260 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав.

ОСОБА_1 до проведення спірних зборів був членом Садівничого товариства, що підтверджується наявними в матеріалах справи: членською книжкою та довідкою від 05.09.2006, виданою Садівничим товариством "Орельський Разлив".

Вказана обставина також не заперечується сторонами.

Посилання відповідача на те, що позивачем не вносились членські внески, не спростовує факту членства позивача.

07.06.2025 відбулися загальні збори членів "Садівничого товариства "Орельський Разлив", оформлені протоколом № 5/2025 від 07.06.2025.

В протоколі № 5/2025 загальних зборів СТ "Орельський Разлив" вказано таке:

- загальна кількість членів Товариства складає 250 осіб;

- всього в голосуванні прийняли участь особисто та або через представників 130 осіб, що складає 52% загальної кількості членів СТ "Орельський разлив".

За результатами розгляду порядку денного загальними зборами були прийняті наступні рішення:

1. Головою правління СТ "Орельський Разлив" обрати ОСОБА_14 , якому приступити до виконання обов`язків керівника юридичної особи з 08.06.2025. З 08.06.2025 виключити громадянина України ОСОБА_15 з кола підписантів (представників) Товариства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надати повноваження на підписання та реєстрацію протоколу загальних зборів членів СТ "Орельський Разлив" ОСОБА_14 та здійснити необхідні заходи щодо проведення державної реєстрацію змін в Товаристві до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з усіма повноваженнями, що надаються законодавством України для заявника, в тому числі подання, підписання та одержання необхідних документів, пов`язаних з державною реєстрацією змін Товариства у приватного нотаріуса (Голосували: "За" - 123 особи; "Проти" - 1 особа; "Утримався" - 0).

2. Затвердити кошторис на 2025-2026 роки. Встановити розмір щомісячного внеску на утримання Товариства 425,00 грн./сотка (Голосували: "За" - 128 осіб; "Проти" - 0; "Утримався" - 2 особи).

3. Обрати правління СТ "Орельський разлив" у складі: ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_26 (Голосували: "За" - 126 осіб; "Проти" - 1 особа; "Утримався" - 3 особи).

4. Боржників з оплати членських внесків понад три роки виключити зі списків членів Товариства згідно зі списком, зокрема: ОСОБА_1 - борг за членськими внесками понад 12 років, ділянка не освоєна і не обробляється. Привести у відповідність відомості про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити фразу "всього 250 членів кооперативу". Розмір частки засновника (учасника) 0", а також у графі засновників (учасників) юридичної особи зазначити загальне формулювання "члени садівничого Товариства" (Голосували: "За" - 128 осіб; "Проти" - 0; "Утримався" - 2 особи).

5. Вирішили прийняти у члени Садівничого товариства "Орельський Разлив":

1. ОСОБА_2 , дільниця НОМЕР_6;

2. ОСОБА_3 , дільниця НОМЕР_7;

3. ОСОБА_4 , дільниця НОМЕР_12;

4. ОСОБА_5 , дільниця НОМЕР_13;

5. ОСОБА_6 , дільниця НОМЕР_8;

6. ОСОБА_7 , дільниця НОМЕР_9;

7. ОСОБА_27 , дільниця НОМЕР_14;

8. ОСОБА_8 , дільниця НОМЕР_15;

9. ОСОБА_9 , дільниця НОМЕР_16;

10. ОСОБА_10 , дільниця НОМЕР_17 (Голосували: "За" - 126 осіб; "Проти" - 0; "Утримався" - 4 особи).

6. Проєкт нової редакції Статуту Товариства розглядати і опрацьовувати за допомогою опитувальних листів з подальшою обробкою тексту юристами та затвердженням на загальних зборах членів Товариства. Включити до нової редакції Статуту Товариства пункт про голосування простою більшістю голосів. Надати повноваження на підписання та реєстрацію (згідно з чинним законодавством) нової редакції Статуту Товариства ОСОБА_14 (Голосували: "За" - 127 осіб; "Проти" - 0; "Утримався" - 3 особи).

Також у матеріалах справи наявний Реєстр учасників загальних зборів СТ "Орельський Разлив", який є додатком до протоколу № 5/2025 від 07.06.2025, яким підтверджується, що кількість зареєстрованих осіб, які прибули на збори, складає 130 осіб.

Позивач зазначає, що на зборах голосували особи, які не були на час скликання зборів членами товариства, оскільки питання про їх вступ до товариства вирішувався на цих же зборах, тому вони не мали права голосувати. Враховуючи вказане, ухвалення рішень відбулося за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму). Також позивач вказує, що він не був повідомлений про загальні збори членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", які відбулись 07.06.2025, не знав про їх проведення та не був на них присутній, у той же час, рішенням загальних зборів його було неправомірно виключено з членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", чим порушено право позивача на участь у загальних зборах, право на управління (обирати та бути обраним).

Вказане і стало причиною звернення із позовом до суду.

Предметом спору є визнання недійсним рішення з питань порядку денного загальних зборів членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", оформленого протоколом №5/2025 від 07.06.2025.

Предметом доказування у справі є дотримання законодавства щодо скликання та проведення загальних зборів членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.06.2025, наявність/відсутність порушених прав позивача рішенням загальних зборів членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.06.2025, оформленого протоколом №5/2025 від 07.06.2025, наявність/відсутність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.06.2025, оформленого протоколом № 5/2025 від 07.06.2025.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

Пунктом 1.6 Садівничого товариства "Орельський Разлив" передбачено, що Садівниче товариство у своїй діяльності керується Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про кооперацію", іншими нормативними актами України та цим Статутом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Подібний висновок міститься постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 910/14503/23.

Згідно із частинами 1, 2 статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8.1. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" член товариства має право брати участь в управлінні Садівничого товариства, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління товариства.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Колегією суддів враховано, що, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших членів товариства.

Як було зазначено вище, ОСОБА_1 на момент проведення спірних зборів був членом Садівничого товариства "Орельський Разлив", отже наділений обсягом прав, визначених Законом України "Про кооперацію" та Статутом Садівничого товариства "Орельський Разлив".

Частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (пункт 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (пункт 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Апеляційний господарський суд зазначає, що рішенням загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.062025, оформленим протоколом № 5/2025, були порушені права позивача на участь в господарській діяльності Садівничого товариства "Орельський Разлив", а також в управлінні товариством, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, на належну інформацію перед голосуванням, а також право позивача на членство в Садівничому товаристві, оскільки спірним рішення також було виключено позивача з членів Садівничого товариства "Орельський Разлив".

Отже, доводи апеляційної скарги в частині того, що на права позивача впливають лише рішення по питанням № 2 та № 4 порядку денного спірних загальних зборів відхиляються колегією суддів.

Пунктами 12.1.1., 12.1.2. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" встановлено, що вищим органом управління Садівничого товариства є загальні збори членів Садівничого товариства (далі-збори). Збори правомірні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Кожен член Садівничого товариства має один голос, і це право не може бути передане іншій особі.

Відповідно до пункту 12.5. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" позачергові загальні збори членів Садівничого товариства скликаються на вимогу: не менше третини його членів; рішення правління; ревізійної комісії.

Відповідно до пункту 12.1.6. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" позачергові загальні збори членів Садівничого товариства повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі не забезпечення правлінням (Головою) Кооперативу скликання позачергових загальних зборів, вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" 07.06.2025 слід зазначити таке.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про кооперацію" про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Пунктом 12.1.4. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" визначено, що чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою Садівничого товариства у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Збори можуть бути проведені лише на території Садівничого товариства. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів Садівничого товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідачем до матеріалів справи не надано рішення правління або голови Садівничого товариства про скликання загальних зборів (як чергових, так й позачергових). Крім того, позивач вказує про те, що відповідач не повідомляв його про скликані загальні збори та порядок денний, зокрема про те, що на цих зборах будуть розглядати питання про виключення позивача з членів товариства.

Судом першої інстанції було вірно враховано, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19).

Так, положеннями Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" не передбачено способу та чіткого порядку повідомлення членів Садівничого товариства про проведення загальних зборів. Водночас, відповідно до пункту 12.1.4 Статуту таке повідомлення має містити відомості про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів Садівничого товариства, також повідомлення має бути здійснено не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію оголошення, в якому зазначено таке:

"Шановні члени Садівничого товариства! Загальні збори членів товариства призначено на 07.06.2025 (субота). Початок зборів о 12:00. Реєстрація членів СТ почнеться об 11:00. Місце проведення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" у правління садового товариства.

Питання для обговорення:

1. Обрання голови правління Садівничого товариства "Орельський Разлив".

2. Інші питання.".

Також, відповідачем до матеріалів справи надано фотокопію оголошення аналогічного змісту, розміщеного на сайті: orazliv.dp.ua, яке розміщене 27.05.2025.

Колегією суддів враховано, що відповідно до змісту рішенням загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.06.2025, оформленого протоколом №5/2025, порядком денним оскаржуваних зборів був такий перелік питань:

1. Про обрання голови правління СТ "Орельський разлив". Про підписанта (представника) товариства.

2. Затвердження кошторису Товариства на 2025-2026 роки.

3. Вибори нового складу правління СТ "Орельський разлив".

4. Про виключення боржників з членів СТ "Орельський разлив".

5. Прийом нових членів Товариства.

6. Про внесення змін до Статуту СТ "Орельський разлив".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні належні докази, у розумінні приписів статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів, що відбулися 07.06.2025.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем вимог закону (статті 15 Закону України "Про кооперацію") та установчих документів (пункту 12.1.4 Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив") під час скликання та проведення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" 07.06.2025, що мало наслідком позбавлення члена Садівничого товариства "Орельський Разлив" (позивача) можливості взяти участь у загальних зборах.

Колегією суддів також враховано, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20, від 01.09.2023 у справі №909/1154/21.

Щодо загальної кількості членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів слід зазначити таке.

Позивач зазначає, що загальна кількість членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів становила 250 членів, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та рішення загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" (далі по тексту - відповідач) від 07.06.2025, оформленого протоколом №5/2025.

Скаржник (відповідач) таку кількість членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів заперечує, посилаючись на те, що 10 (десять) членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів померли, 3 (три) члени - вийшли з Садівничого товариства "Орельський Разлив". Отже, відповідач вважає, що загальна кількість членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів - 237 осіб.

Апеляційний господарський суд з доводами скаржника щодо загальної кількості членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів - 237 осіб, не погоджується, з огляду на таке.

Смерть члена Садівничого товариства "Орельський Разлив" чи вихід з цього товариства не є безумовним свідченням зменшення кількості членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", оскільки до товариства можуть вступати нові члени замість тих, хто з якихось причин вибув.

Більше того, за приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник - юридична особа; інформація для здійснення зв`язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти).

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено таке: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як було зазначено вище, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (сформованого станом на 12.05.2025) (арк.с. 28-29 у томі 1) вбачається, що кількість учасників Садівничого товариства "Орельський Разлив" становить 250 членів.

Колегією суддів також враховано, що в рішенні загальних зборів Садівничого товариства "Орельський Разлив" від 07.06.2025, оформленого протоколом № 5/2025, також зазначено, що станом на момент проведення загальних зборів загальна кількість членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" складала 250 осіб (арк.с. 37 у томі 1).

Колегія суддів наголошує, що вказані докази є належними, допустимими та достовірними, отже такими, що підтверджують факт того, що загальна кількість членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів (07.06.2025) становила 250 членів.

Відповідач жодних рішень про затвердження іншої кількості членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" до матеріалів справи не долучив.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 7.9. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" правління Садівничого товариства веде облік членів Садівничого товариства та видає членську книжку кожному члену протягом одного місяця з дня його прийняття до складу членів Садівничого товариства.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги в частині загальної кількості членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" станом на момент проведенні спірних загальних зборів (07.06.2025) колегією суддів відхиляються.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Як було зазначено вище, пунктами 12.1.1., 12.1.2. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" встановлено, що вищим органом управління Садівничого товариства є загальні збори членів Садівничого товариства (далі-збори). Збори правомірні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Кожен член Садівничого товариства має один голос, і це право не може бути передане іншій особі.

Відповідно до пунктів 12.1.7., 12.1.8. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" рішення загальних зборів членів Садівничого товариства про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до Садівничого товариства, або вихід, з нього та про реорганізацію або ліквідацію Садівничого товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше як 75 відсотків членів Садівничого товариства присутніх на зборах членів Садівничого товариства. З інших питань рішення приймається простою більшістю голосів членів Садового товариства, присутніх на його зборах. Рішення зборів членів Садівничого товариства приймається відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням та оформляється у вигляді протоколу.

Згідно з пунктом 12.1.2. Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив" збори правомочні вирішувати питання порядку денного, якщо на них присутні більше половини його членів. Кожен член Садівничого товариства має один голос, і це право не може бути передане іншій особі.

Враховуючи, що на момент проведення спірних загальних зборів загальна кількість членів Садівничого товариства складала 250 осіб (згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), то збори могли 6 бути правомочними приймати рішення, якщо на них були б присутні 126 членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" (250/2+1).

Як зазначено в протокол № 5/2025 загальних зборів Садівничого товариства "Орельський разлив" та додатку до даного протоколу - Акті лічильної комісії з підрахунку голосів на загальних зборах Садівничого товариства "Орельський разлив" від 07.06.2025, на зборах зареєструвалося та приймало участь 130 осіб.

З вказаних доказів також убачається, що участь у загальних зборах та голосуванні прийняли, зокрема: 1) ОСОБА_2 (дільниця НОМЕР_6), 2 ) ОСОБА_3 (дільниця НОМЕР_7), 3 ) ОСОБА_4 (дільниця НОМЕР_18), 4 ) ОСОБА_5 (дільниця НОМЕР_13), 5) ОСОБА_6 (дільниця НОМЕР_8), 6 ) ОСОБА_7 (дільниця НОМЕР_9), 7 ) ОСОБА_8 (дільниця НОМЕР_15), 8 ) ОСОБА_9 (дільниця НОМЕР_16), 9) ОСОБА_10 (дільниця НОМЕР_17)

Апеляційний господарський суд зазначає, що на момент розгляду питань 1 - 5 Порядку денного загальних зборів, а саме: 1. Про обрання голови правління СТ "Орельський Разлив". Про підписанта (представника) товариства; 2. Затвердження кошторису Товариства на 2025-2026 роки; 3. Вибори нового складу правління СТ "Орельський Разлив"; 4. Про виключення боржників з членів СТ "Орельський Разлив"; 5. Прийом нових членів Товариства, - перелічені вище особи (9 осіб) ще не були членами товариства, оскільки питання про прийняття вказаних осіб до членів Садівничого товариства "Орельський Разлив" було 5-м в Порядку денному.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перелічені особи (9 осіб) не мали права брати участь в голосуванні та розгляді питань 1 - 5 Порядку денного загальних зборів, а саме:

1. Про обрання голови правління СТ "Орельський Разлив". Про підписанта (представника) товариства;

2. Затвердження кошторису Товариства на 2025-2026 роки;

3. Вибори нового складу правління СТ "Орельський Разлив";

4. Про виключення боржників з членів СТ "Орельський Разлив";

5. Прийом нових членів Товариства.

Оскільки на загальних зборах були присутні та приймали участь у голосуванні 121 член Садівничого товариства "Орельський Разлив" (130 - 9), а не 126 членів, як того вимагає Статут, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що кількість членів Садівничого товариства, які 07.06.2025 взяли участь у загальних зборах цього товариства, є меншою, ніж 50% від загальної кількості членів Садівничого товариства, необхідних для прийняття загальними зборами товариства рішень.

Оскільки рішення, зокрема, по питанню № 5 порядку денного не було прийнято, то і в розгляді питання № 6 (Про внесення змін до Статуту Садівничого товариства "Орельський Разлив"), правомірною була участь лише 121 члена Садівничого товариства "Орельський Разлив", отже рішення щодо цього питання також не є прийнятим.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення, або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 909/902/20).

Таким чином, загальні збори членів Садівничого товариства "Орельський Разлив", які відбулися 07.06.2025, не були правомочні приймати свої рішення через відсутність відповідного кворуму, що є безумовною підставою для визнання рішень недійсними.

Також колегією суддів відхиляються доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 стосовно висновку, що саме по собі неповідомлення не є підставою для визнання рішень недійсними, оскільки порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

Отже, основною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є недостатня кількість голосів членів Садівничого товариства для прийняття рішень.

Доводи апеляційної скарги щодо питання несплати позивачем членських внесків не має правового значення для правильного вирішення спору у даній справі, оскільки за встановлених у даній справі обставин (прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів) в предмет доказування у даній справі не входять обставини щодо наявності підстав для виключення позивача з членів Садівничого товариства "Орельський Разлив".

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги у даній справі є правомірними та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 у справі № 904/5975/25 таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Орельський Разлив" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 у справі № 904/5975/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 у справі №904/5975/25 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Садівниче товариство "Орельський Разлив".

4. Матеріали справи № 904/5975/25 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 23.04.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя О.Ю. Соп`яненко