Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №496/2600/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2600/26

Провадження № 3/496/1143/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши в залі суду міста Біляївка заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ганга Д.Г. про зупинення провадження щодо матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді перебуває адміністративний матеріал, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

До суду надійшла заява захисника - адвоката Ганга Д.Г. про зупинення розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі до його звільнення з військової служби. Свою заяву обґрунтовує тим, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, то останній позбавлений можливості приймати участь в розгляді справи та надати свої пояснення особисто в суді, а тому з метою не порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - існує необхідність у зупиненні провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Нормами КУпАП не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки інші кодекси України, зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України, містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону. Апеляційні суди України неодноразово звертали увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР N 8074 10 від 07.12.84 року та вказували на необхідність здійснення правосуддя, виходячи із загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності. Системний аналіз законів України і усталеної судової практики ЄСПЛ надає можливість при вирішенні питання про зупинення судового провадження у зв`язку з проходженням особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, військової служби, застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції інші норми закону, зокрема положення ст. 335 КПК України, які регламентують подібні відносини. Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступу до правосуддя, вважаю, що існують всі підстави для застосування принципу аналогії найбільш близької галузі права, а саме статті 335 КПК України, та зупинення провадження у даній справі про адміністративне правопорушення до його звільнення з військової служби.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції Ганга Д.Г. підтримав подане клопотання.

Суддя, заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходить до наступного.

Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1ст.130 КУпАП.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, особа має захисника адвоката Ганга Д.Г., який представляє його інтереси під час розгляду справи, тому він не позбавлений можливості забезпечити належним чином свій судовий захист.

Питання порушені захисником за ст.335 КПК України відносно зупинення провадження та застосовності зазначених норм до провадження за КУпАП, кореспондуються відповідно зі ст.49 КК України (Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності) де врегульовано питання зупиняється та відновлення строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Стаття 38 КУпАП (Строки накладення адміністративного стягнення) містить аналогічне правове врегулювання порівняно зі ст.49 КК України, в межах провадження у справах про адміністративні правопорушення, однак питання зупинення та відновлення строків статтею не врегульоване.

З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку, що заява про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути направлена на досягнення мети спливу строків визначених ст.38 КУпАП та як наслідок, уникнення притягнення особи до адміністративної відповідальності, що може містити ознаки зловживання процесуальним правом.

Питання зупинення та відновлення строків, визначених ст.38 КУпАП, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано. За таких обставин застосування судом не передбачених законом процесуальних механізмів призвело б до порушення принципу правової визначеності, створення невизначеності щодо порядку розгляду справи та фактичного виходу суду за межі наданих повноважень, що є неприпустимим.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейський суд з прав людини, відповідно до якої втручання у права особи та застосування процесуальних механізмів повинно здійснюватися виключно «на підставі закону» та бути передбачуваним для учасників провадження (зокрема, рішення у справах «Крюслен проти Франції» та «Маліж проти Франції»). Відсутність чіткої правової норми щодо зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення виключає можливість застосування таких механізмів судом шляхом розширеного тлумачення.

Посилання захисника на правові висновки ВП Верховного Суду у справі №754/947/22 є безпідставними, оскільки зазначене рішення ухвалено в межах цивільного судочинства та стосується застосування положень п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України. Водночас провадження у справах про адміністративні правопорушення регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, який не передбачає можливості зупинення провадження у подібних випадках. Норми ЦПК України, а також сформовані на їх підставі правові позиції Верховного Суду, не можуть бути застосовані за аналогією, оскільки таке застосування призведе до розширення процесуальних прав та обов`язків учасників провадження поза межами спеціального закону, що суперечить принципу юридичної визначеності. Крім того, правові висновки, викладені у вказаних постановах, стосуються зупинення провадження у зв`язку з обов`язковістю участі сторони у відповідному виді судочинства, тоді як у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, присутність особи не є обов`язковою, а її право на захист може бути реалізовано через захисника або шляхом подання письмових пояснень. Таким чином, наведена захисником судова практика не є релевантною до спірних правовідносин та не підлягає застосуванню при вирішенні даного питання.

На підставі зазначеного, суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст.1,2,8,9, 38, 130 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви захисника адвоката Ганга Д.Г. про зупинення провадження - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 24.04.2026 року.

Суддя О.П. Портна