Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №127/4518/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

127/4518/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

06.02.2026 о 08:50 в м. Вінниця, по вул. Г.Арабея, 11, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , та не обрала безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати його та безпечно керувати автомобілем, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем BMW 525D XDRIVE, під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.12.1 та п.13.1 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.24 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилався, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначає, що силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП при розгляді даної справи присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушила п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, чим лаадміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584279 від 06.02.2026, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 06.02.2026, рапортом інспектора взводу №1 роти №3 БУПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Ігоря Кутяшева від 31.03.2026.

При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд бере до уваги положення ст. 33 КУпАП, а також враховує, те що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та необхідність застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї дміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя